"Повітряний щит" НАТО має вразливості: висновки The Economist
Північноатлантичний альянс зазнав найбільшого порушення свого повітряного простору в історії, коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників. Такі інциденти випробовують волю НАТО і це нова битва Європи за захист свого неба від російської агресії.
Як повідомляє видання The Economist, генсек НАТО Марк Рютте назвав реакцію блоку на вторгнення дронів "дуже успішною".
Вже за кілька днів, а саме у суботу, 13 вересня, Румунія повідомила, що російський безпілотник зайшов у її повітряний простір. У виданні порушили риторичне питання: "чи може НАТО захистити своє небо від Кремля".
Повітряний щит Альянсу складається з кількох частин. Перша частина має завдання щодо виявлення загрози. НАТО спільно володіє та експлуатує флот із 14 літаків раннього повітряного попередження та управління (AEWC), які зазвичай дислоковані в німецькому Гайленкірхені. Вони можуть перевірити повітряний простір далеко на сході, відстежуючи російські літаки, безпілотники та ракети, що летять в Україні та Білорусі. Їх доповнює комплект безпілотників RQ -4 D Phoenix, які виконують тривалі місії на дуже великих висотах з Сігонелли на Сицилії (Італія).
"Деякі країни звертаються до більш незвичайних засобів спостереження за небом. Торік Польща підписала контракт приблизно на мільярд доларів на купівлю американських аеростатів, великих прив'язаних до земної поверхні повітряних куль, оснащених радарами та системами, здатними визначати, чи є літак дружнім чи ворожим. Американські війська в Європі експериментували з акустичними датчиками, подібними до тих, що використовуються Україною, для вловлювання звуку безпілотників, що наближаються", — наголошує видання.
Друга частина "щита" НАТО складається з винищувачів, розгорнутих у Східній Європі. Союзники чергують один одного, залучаючи та відправляючи літаки туди й назад. Наразі Італія, Іспанія та Угорщина охороняють повітряний простір Балтії, Італія також патрулює Румунію, а Нідерланди та Норвегія спостерігають за повітряним простором Польщі.
"Останню місію нещодавно створили для захисту польських логістичних вузлів, через які проходить західна військова допомога Україні. Ці літаки можуть контролювати повітряний простір за допомогою своїх радарів, супроводжувати російські літаки, які підлітають занадто близько, і, за потреби, як 10 вересня, збивати цілі. Наступного дня після інциденту з російськими дронами у польському повітряному просторі президент Франції Еммануель Макрон заявив, що відправляє три винищувачі Rafale до Польщі", — зазначає The Economist.
Третім компонентом протиповітряної оборони НАТО є наземні системи ППО. Держави Східної Європи мають власні радари та деякі оборонні споруди. Їх доповнили потужнішими системами Patriot, які можуть перехоплювати літаки, крилаті та балістичні ракети. Видання наголосило, що Німеччина направила батареї Patriot до Польщі, а також Нідерланди планують зробити те ж саме. Крім того, США та деякі європейські союзники також використовують есмінці в морі, оснащені власними далекобійними радарами та перехоплювачами. Також Сполучені Штати використовують наземні радари в Румунії та Польщі.
"Багато з цих датчиків і перехоплювачів, хоча й не всі, об'єднані в так звану інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони, або IAMD. Ці зусилля контролює Командування об'єднаних повітряних сил НАТО, що базується в німецькому Рамштайні. Далі за ланцюжком командування повітряний простір НАТО охоплює пара "об'єднаних центрів повітряних операцій", один з яких у Німеччині охоплює все на північ від Альп, а інший в Іспанії — охоплює південь", — додає видання.
У The Economist зауважили, що теоретично все це є "грізним повітряним щитом". Втім, насправді, як зазначають у виданні, він недосконалий. Одна з проблем полягає в тому, що багато великих систем протиповітряної оборони відправили до України, що призвело до втрати запасів у Європі.
"У серпні Німеччина під тиском Трампа заявила, що надішле до України дві додаткові системи Patriot, а згодом — ще більше, за умови, що США їх заповнить. Сполучені Штати також нещодавно перенаправила до України швейцарське замовлення Patriot. У червні Рютте заявив, що Альянсу потрібно буде збільшити свої засоби протиповітряної оборони на 400%, аби виконати свої офіційні військові плани. Проте охопити таку величезну територію, як Європа, — це величезне завдання", — наголошує The Economist.
У виданні додали, що багато безпілотників, які Росія запускає по Україні, мають малий розмір. Через це радарами складно їх виявити серед інших повітряних перешкод. Кілька таких безпілотників раніше проникали в повітряний простір НАТО. Відомо, що уламки впали в Румунії у вересні 2023 року. Також був інцидент, коли ракета перетнула територію Польщі у березні 2024 року. У виданні пригадали й інцидент з безпілотником, який впав у Латвії у вересні 2024 року.
"Принаймні в деяких випадках, як-от інцидент у Латвії, держави НАТО наполягають на тому, що вони можуть надійно відстежувати повітряні цілі. Польща стверджує, що 10 вересня вона проігнорувала більшість безпілотників, оскільки їх вважали неозброєними приманками для ППО. Збивали лише ті, які, як вважалося, були озброєні боєголовками", — зазначили у The Economist.
У виданні наголосили, що навіть, якщо дрони можна відстежувати, їх перехоплення у великих масштабах за допомогою систем протиповітряної оборони, розроблених для набагато більших цілей, таких як реактивні літаки, крилаті ракети та балістичні ракети, часто буває неекономічним. Дрони "Гербара", які перетнули територію Польщі, є "надзвичайно дешевими", адже виготовлені з пінопласту. Спочатку вони були розроблені як приманки для ППО, зазначає Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).
"Багато союзників по НАТО розробляють засоби захисту від дронів ближнього радіуса дії, використовуючи лазери, гармати та ракети, але мало хто з них масштабував ці зусилля. Майже у всіх європейських запасах є прогалини на рівні ППО ближнього радіуса дії. Ці вразливості роблять європейців погано підготовленими до такого роду війни, який спостерігається в Україні", — зауважує видання.
Втім, окрім технічних проблем, існує велике питання політичної волі, зазначають у The Economist. Повітряний "щит" НАТО залежить від США, які за Трампа переносять свою увагу з Європи на інші театри військових дій і можуть бути менш охочими розгортати власні системи протиповітряної оборони на континенті та поповнювати запаси ракет-перехоплювачів. Європейські повітряні сили мають сотні бойових літаків, багато з яких щодня патрулюють східний фронт Альянсу. Втім, штаб, який командує цими повітряними операціями, все ще залежить від участі та досвіду США.
"Чи готова Європа до активних дій, невідомо, зазначає видання. Україна скаржилася, що держави НАТО іноді применшували значення російських вторгнень, побоюючись ескалації", — наголошує видання.
Водночас рішення Варшави збити російські безпілотники і публічно заявити, що вони були навмисно запущені Росією по Польщі, знаменує собою відхід від минулої практики. Втім, європейські держави все ще не хочуть наслідувати Ізраїль, який за допомогою США та інших партнерів двічі минулого року перехоплював величезні хвилі іранських безпілотників над сусідніми країнами, перш ніж вони увійшли в повітряний простір Ізраїлю, і завдавав превентивних ударів за його межами.
"Згідно з чинними правилами НАТО — це альянс, який діє спільно, а не на національному рівні. Він не може збивати цілі над Білоруссю чи Україною. Це вимагатиме одноголосного схвалення всіх 32 держав-членів, що Угорщина та Словаччина майже напевно заблокували б. У разі великого конфлікту ці правила взаємодії, безумовно, змінилися б. Європа залишається в пастці", — додає видання.
Нагадаємо, напередодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомляв, що Західні країни можуть перехоплювати російські безпілотники та ракети в повітряному просторі України. Технічно це можна реалізувати силами НАТО та Європейського Союзу.