Новий декрет і не тільки: в Україні планують змінити Трудовий кодекс

В Україні можуть змінити Трудовий кодекс. Головна мета — систематизація й модернізація правил, які регулюють трудові відносини, а також на наближення українського регулювання до європейської моделі.

Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

"Після подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проекту нового Трудового кодексу в публічному просторі з’явилася низка тверджень щодо змісту документа, що не відповідають дійсності", — зауважили у міністерстві.

Основні зміни, які планується запровадити

Відеоспостереження та моніторинг робочої кореспонденції

Як відзначили у відомстві, відеоспостереження на робочих місцях сьогодні використовується в багатьох компаніях. Проте  чинне трудове законодавство не дає спеціальних, чітких і зрозумілих правил, де проходять межі допустимого контролю, як працівника мають інформувати, як обмежується доступ до записів і як захищається приватність.

"Саме це і робить проєкт Трудового кодексу: встановлює межі, запобіжники та процедури, побудовані за підходом, який застосовується в країнах ЄС. Відеоспостереження (а також моніторинг робочої кореспонденції) визначені як крайні заходи контролю, можливі лише за об’єктивної необхідності та з обов’язковим інформуванням працівника. При цьому контроль не може порушувати право на повагу до приватного і сімейного життя", — відзначили у Мінекономіки.

Європейські та міжнародні стандарти

Проєкт нового Трудового закону прямо закладає європейські рамки в ключових сферах: відпустки, робочий час та відпочинок, колективні переговори, захист від дискримінації, баланс між роботою і сім’єю, прозорість та гарантії в оплаті праці тощо.

Профспілки, свобода об’єднання та представництво працівників

За даними міністерства, проєкт Трудового кодексу вперше за всю історію попередніх проєктів містить окрему статтю, в якій закріплено та розкрито фундаментальне право на свободу об’єднання та колективні переговори, а також окрему статтю, в якій визначено поняття представників працівників.

"У проєкті профспілки прямо визначені як один із суб’єктів трудових відносин. За профспілками залишається пріоритетне право представляти працівників у відносинах з роботодавцем. А у випадку відсутності профспілки представництво інтересів працівників можуть здійснювати вільнообрані ними представники. Стаття 33 проєкту Трудового кодексу закріплює право працівників на інформування та консультації і встановлює обов’язок роботодавця у визначених випадках проводити їх з профспілкою/представниками працівників за процедурою та у строки, передбачені Кодексом", — йдеться у повідомленні.

Водночас проєкт Трудового кодексу містить "відсилочні норми і встановлює обов’язок роботодавця створювати умови для діяльності представників працівників відповідно до спеціального законодавства та колективних угод/договорів".

Відпустки, відпочинок, додаткові гарантії

У відомстві наголосили, що для тих, у кого відпустка зараз більше, ніж 28 днів, нічого не зміниться. Водночас основна щорічна відпустка не може бути менша за 28 днів. Також проєкт передбачає додаткову щорічну відпустку за роботу зі шкідливими/важкими умовами (порядок, підстави, тривалість). До того ж фіксують мінімальні стандарти відпочинку: щоденний відпочинок – не менше 12 годин, щотижневий безперервний — не менше 42 годин.

"При цьому невикористані відпустки, набуті до набрання чинності Кодексом, зберігаються і надаються та компенсуються за старим порядком", — уточнили у Мінекономіки.

Локаут

Міністерство відзначило, що у європейських країнах заведено, що колективні дії мають бути збалансованими. Тобто, якщо працівники мають право на страйк, роботодавці також мають право на колективні дії у відповідь. Саме тому в проєкті Трудового кодексу передбачено право роботодавця на локаут як елемент системи колективних трудових відносин.

Водночас у документі закладено чіткі запобіжники від зловживань з боку роботодавця:

• оголошення локауту можливе виключно як реакція роботодавця на неправомірні дії сторони працівників;
• локаут заборонений у спорах про погашення заборгованості заробітної плати.
• визначено умови та процедуру застосування локауту виключно на локальному рівні, а також перелік підстав, за яких він може бути визнаний незаконним.

Звільнення під час лікарняного або відпустки

Новий проєкт Трудового кодексу не запроваджує новий підхід до звільнення під час лікарняного чи відпустки і не створює додаткових підстав для звільнення. Тому зберігається попередня схема, за якою: роботодавець може видати наказ про звільнення в період тимчасової непрацездатності або відпустки працівника, але днем звільнення буде визначений перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки.

"Проєкт не дозволяє припиняти трудові відносини під час лікарняного чи відпустки. Він лише уточнює процедурний момент оформлення рішення, залишаючи днем звільнення перший робочий день після завершення такого періоду. Працівник не позбавляється захисту на період тимчасової непрацездатності або відпустки: до завершення такого періоду звільнення не настає, а всі гарантії зберігаються. Предмет регулювання тут — не розширення прав роботодавця, а усунення правової невизначеності щодо процедури, дати звільнення та обов’язку провести належний фінальний розрахунок", — зауважили у відомстві.

Також документ чітко встановлює вимоги до фінального розрахунку й виплат у разі звільнення:

• якщо строк попередження скорочують за згодою працівника: компенсація не менше 2 середньоденних зарплат за кожен робочий день скорочення;
• якщо роботодавець скорочує без згоди працівника: компенсація не менше 3 середньоденних зарплат за кожен робочий день скорочення.

Понаднормові роботи

У чинному Кодексі законів про працю у мирний час ліміт понаднормових робіт становить не більше 120 годин на рік. Натомість у проєкті нового Трудового кодексу пропонуються такі правила понаднормової роботи: базова межа  180 годин на рік, а в колективному договорі за домовленістю сторін може бути встановлена інша межа, але не більше 250 годин на рік.

"Нормальна тривалість робочого часу залишається такою самою, як і на сьогодні — 40 годин на тиждень (стаття 115 проєкту Трудового кодексу). Також може бути встановлена менша тривалість (колективним або трудовим договором). Абсолютний максимум — 48 годин включно з понаднормовими... Водночас проект чітко визначає підстави залучення до понаднормових робіт і зберігає підвищену оплату за понаднормову роботу, а також за роботу в нічний час, вихідні та святкові дні", — додали у міністерстві.

Гарантії для вагітних працівниць, батьків і сімей

Базові норми щодо захисту вагітних і працівників із сімейними обов’язками зберігаються. Проєкт Трудового кодексу не скасовує чинних гарантій щодо захисту від звільнення, медичних оглядів і відпусток. Ба більше, документ містить гарантії, зокрема:

• заборону звільнення працівників з дітьми віком до півтора року або дитиною з інвалідністю, одиноких матерів і одиноких батьків, які мають дитину віком до 14 років, з ініціативи роботодавця, крім прямо визначених законом випадків;
• гарантії для вагітних щодо медичних оглядів та збереження оплати;
• оплачувану відпустку для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці.

Важливо! Проект не зменшує обсяг гарантій для сімей. Він прямо визначає, що кожен з батьків має індивідуальне право на 2 місяці такої відпустки. Для одинокої матері або одинокого батька зберігається право на 4 місяці оплачуваної відпустки.

"Водночас гарантії, пов’язані з відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами і доглядом за дитиною до 3 років, не ототожнюються з оплачуваною відпусткою. Мова про додаткове запровадження окремого інструменту підтримки батьківства. Такий підхід створює більш збалансовану модель розподілу сімейних обов’язків і ширші можливості для поєднання батьківства та роботи", — йдеться у повідомленні.

Кодифікація та прикінцеві/перехідні положення

Як відзначили у міністерстві, документ не скасовує трудові права через "втрату чинності" окремих законів. Йдеться про кодифікацію: норми, які сьогодні містяться в різних актах, переносяться і системно об’єднуються в одному Кодексі.

"Так, проект передбачає в прикінцевих положеннях визнання такими, що втратили чинність, окремих актів (зокрема щодо відпусток, колективних угод тощо), одночасно з внесенням змін до великої кількості законів — саме тому, що норми переносяться і уніфікуються у Кодексі. Водночас перехідні положення прямо захищають уже набуті права працівників. Зокрема, права, які виникли до набрання чинності Кодексом, не втрачаються лише через оновлення форми регулювання (напр., щодо вже накопичених відпусток)", — додали у відомстві.

Нагадаємо, комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав законопроєкт №13347, який передбачає зміну підходу до підготовки громадян до національного спротиву. Документ рекомендували ухвалити парламенту у другому читанні та в цілому.