Протягом останніх років Україна все частіше фігурує в різноманітних рейтингах, пов’язаних з віртуальними активами. Трейдери з України перебувають в десятці лідерів разом з трейдерами зі США, Китаю, Японії, Великої Британії та інших країн, про це повідомило агентство Chainalysis у своєму звіті.
Високі місця в подібних рейтингах не лише вказують на зростання зацікавленості у криптоактивах серед населення, але й на те, що українці вміють працювати з криптовалютою, знають, як на ній заробляти, але все це існує в законодавчо "сірій зоні".
Тому поки що не сформовано чітких правил, які б регулювали дії учасників ринку та давали змогу юридично захищати свої активи. Через відсутність правової бази Україна поки що не є привабливою для іноземних криптовалютних інвесторів, незважаючи на значний попит.
Ухвалення законопроєкту «Про віртуальні активи» сприятиме розвитку ІТ сектору української економіки та залученню інвестицій до цієї сфери.
Високий рівень економічного розвитку держави зазвичай сприяє освоєнню нею інновацій та усвідомлення переваг цифровізації. І навпаки — що гірше в країні з економікою і демократією, тим більше перепон на шляху цифровізації вона створює. З одного боку, Україна має підґрунтя для створення надійного цифрового ринку: ІТ-фахівці, налагоджена комунікаційна структура, достатня кількість відомих та успішних стартап-проєктів. З іншого боку, через відсутність зваженого державного підходу та єдиної стратегії цифровізації існує багато перешкод для процесу діджиталізації. Це стосується і застарілої нормативно-правової бази.
До загального стану українського ринку додалася і коронакриза, яка негативно вплинула на фінансові та національні ринки усього світу. Пандемія дала чітко зрозуміти — традиційні інвестори та корпоративні клієнти почали помітно більше цікавитися цифровими активами.
Законопроєкт
Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи», який встановлює в Україні механізм правового регулювання сфери віртуальних активів, що легалізує ринок криптовалюти.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що ухвалений документ дозволить українським блокчейн-компаніям легалізувати власні бізнес-процеси та офіційно працювати з банківською системою. Крім того, таку можливість матимуть і громадяни, які отримують доходи від операцій з віртуальними активами.
Законопроєкт формує правове поле для роботи на ринку віртуальних активів, визначає правовий статус, класифікацію, права власності та інші ключові юридичні дефініції. Зокрема, визначає перелік професійних постачальників послуг на ринку віртуальних активів та їх реєстрацію.
Згідно із документом, регулятором ринку віртуальних активів будуть Міністерство та Комітет з питань цифрової трансформації України, в окремих випадках — Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків.
Завдяки законопроєкту в Україні нарешті буде закладено фундамент для формування “правил гри” на криптовалютному ринку.
Криптовалюта та бізнес
Окрім загальних тенденцій диджиталізації та цифровізації, бізнеси та компанії абсолютно різного ґатунку також почали надавати перевагу віртуальним активам. І це питання не лише “трендовості” та новітньості такого підходу, але й ефективності, безпеки та економії.
Переведення активів компанії в криптовалюту та застосування блокчейн-технології значно спрощує зв’язок між клієнтом та продавцем, виключаючи з цього ланцюжка посередників, забезпечує надійність та неухильне виконання умов договорів завдяки смарт-контрактам та надає широкі можливості для залучення дольових вкладень.
Цими перевагами криптоактивів вже сьогодні користується міжнародна компанія Stability International Platform. Основний фокус компанії - нерухомість, що на перший погляд здається зовсім не пов’язаною з цифровими валютами сферою. Хоча насправді саме імплементація блокчейн-технології, яку здійснила Stability, надає змогу ширшому колу вкладників вийти на цей ринок зі стартовим капіталом в 50$. Токенізація активів дозволяють прирівняти частину блокчейну до акції компанії, яка підкріплена нерухомістю, таким чином кілька вкладників можуть розділити між собою її купівлю.
Віртуальні активи
Пояснювальна записка визначає мету закону як надання учасникам віртуальних активів можливості користуватися банківськими послугами, виплачувати податки з отриманих доходів та отримувати юридичний захист в суді, коли їхні права порушуються. Також на меті в законотворців було забезпечити захист українських інвесторів під час інвестування на ринку віртуальних активів.
Завдяки цьому документу можна визначити поняття та правовий статус якого набуде віртуальний актив. Відповідно до закону віртуальним активом визнається особливий вид майна, який є цінністю в електронній формі, існує в системі обігу віртуальних активів, та може знаходитись у цивільному обігу. Важливо зазначити, що забезпечення віртуального активу не тотожне забезпеченню віртуального зобов'язання. Незабезпечений віртуальний актив взагалі не посвідчує жодного майнового чи немайнового права.
Хоча законопроєкт має також свої недоліки. Наприклад, в ньому чітко не прописано механізм та процедуру операцій з цифровими активами, а лише дозвіл на їхнє використання. Також проект закону зазначає, що прибуток, який було отримано завдяки операціям із криптовалютою, буде розраховуватися окремо. Прибуток визначається як позитивна різниця між доходом від продажу та витратами від майнінгу.
Прогалинами у законі варто назвати відсутність якихось вказівок, які регулюють застосування спрощеної системи до таких операцій. На даний момент торгівля криптовалютою не заборонена для платників єдиного податку.
У той самий час влада планує контролювати розмір доходу двома основними способами. Якщо відбувається конвертація з фіатної, тобто реальної, валюти, у криптографічну, то критерієм контролю виступатиме різниця між виходом та входом у криптоактив. Натомість оподаткування доходу, який виникає під час операцій із використанням виключно криптовалют, можна реалізувати виключно за умови подання добровільного звіту суб'єктів.
Також законотворці мають на меті диференціювати податок на прибуток між фізичними та юридичними особами у відповідності із вимогами надання податкових звітностей: юридичним особам доведеться сплачувати податок або раз на квартал, або раз на півроку, а ФОПи – виключно раз на рік. Також для них буде особливе правило – сплачується 5% від обсягу.
Як регулюють криптовалюту в інших країнах
Наразі закордоном криптовалюти набувають різного трактування, найбільш популярними підходами до класифікації є фінансовий актив, віртуальний товар або засіб оплати. Країни Європи, Азії та Америки розцінюють потенціал цифрових валют як досить високий, тому створюють сприятливе середовище для розвитку цієї сфери, зокрема в правовому полі.
Для власників криптовалют в таких країнах напрацьовано цілу низку переваг, таких як підтримка сектору з боку влади, застосування “м’яких” регуляторних норм, відсутність спеціального оподаткування та надання компаніям можливості орендувати обчислювальні потужності.
Вже сьогодні ряд держав розробляють та впроваджують національну криптовалюту. В Естонії, наприклад, планують створення національної криптовалюти Estcoin та формування на її базі Фонду національного добробуту. Ця ініціатива належить державній агенції електронного громадянства.
У підсумку, можна впевнено говорити про те, що Україна робить позитивні зрушення в царині криптовалют. Закон “Про віртуальні активи” дійсно важливий для регулювання віртуальних активів у системі цифрової економіки. Внаслідок його функціонування компанії зможуть реєструвати власний криптовалютний бізнес на українській території, а вітчизняні спеціалісти - реалізовувати проєкти в українській юрисдикції. Це також допоможе усунути ризики та дати можливість юридично завірити і захистити свої активи для користувачів криптовалют, а міжнародні блокчейн-компанії почнуть розглядати Україну як варіант для залучення інвестицій.
Також читайте: Віталій Деркач: «Ми активізували два, найбільш актуальні тренди в бізнесі: перехід в ІТ-сферу та прагнення закріпити за собою клієнта»
Автор: Ратушна Марія-Анна
