Планета наближається до небезпечної межі: чому глобальне потепління може прискоритися
Земля дедалі швидше накопичує тепло, що може призвести до посилення екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.
Про це йдеться в оновленій доповіді Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), оприлюдненій на початку кліматичного саміту COP31 у Туреччині, передає The Guardian.
За даними організації, у січні-вересні 2026 року середня температура поверхні планети була приблизно на 1,47°C вищою за показник доіндустріального періоду. Загалом нинішній рік може увійти до четвірки найспекотніших за всю історію спостережень. Водночас 2023-2026 роки, за прогнозами, стануть чотирма найтеплішими роками за цей час.
Однією з головних причин занепокоєння науковців є порушення енергетичного балансу Землі. Кількість енергії, яку планета отримує від Сонця, перевищує обсяги тепла, що повертається в космос. За оцінками ВМО, цей дисбаланс досяг найвищого рівня від початку спостережень.
Унаслідок цього в атмосфері, океанах та інших природних системах накопичується дедалі більше тепла. Це створює умови для частіших і сильніших хвиль спеки, тривалих посух та тропічних циклонів.
Океани нагріваються, а рівень води зростає
Особливе занепокоєння викликає стан Світового океану. Саме він поглинає близько 90% надлишкового тепла, яке затримується в атмосфері через парникові гази.
У 2026 році температура поверхні океану встановлювала нові місячні рекорди, а його загальний тепловий вміст продовжував зростати. За оцінками ВМО, нинішній рік може стати десятим поспіль із рекордним накопиченням тепла в океанах. Крім того, рівень Світового океану досяг найвищого значення за весь період інструментальних спостережень. Науковці попереджають, що нагрівання води на глибині до 2000 метрів триватиме. Такі зміни можуть бути незворотними протягом сотень і навіть тисяч років.
Зміни помітні й у полярних регіонах. У 2026 році максимальна площа антарктичного морського льоду стала третьою найменшою за всю історію спостережень. В Арктиці цей показник був найнижчим або другим найнижчим.
Також продовжують втрачати масу льодовики. За даними ВМО, їхні втрати перевищили 400 гігатонн. Це вже четвертий рік поспіль, коли всі 19 досліджуваних льодовикових регіонів світу демонструють скорочення.
Чому глобальне потепління може прискоритися
На температурні показники впливають не лише викиди парникових газів, а й природні кліматичні процеси. На початку 2026 року в Тихому океані спостерігали явище Ла-Нінья, яке зазвичай дещо знижує середню температуру планети приблизно на 0,1-0,2°C.
Однак нині формується Ель-Ніньйо — протилежна кліматична фаза, яка сприяє підвищенню глобальних температур. За попередніми прогнозами, нинішній епізод може виявитися особливо потужним. Тому середня температура за підсумками року може бути ще вищою за вже зафіксовані 1,47°C.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш назвав нинішній період початком нової епохи кліматичних екстремумів.
"Ми вступили в нову епоху кліматичних екстремумів. Надзвичайно потужне Ель-Ніньйо накладається на планету, яка вже перегріта внаслідок спричинених людиною кліматичних змін. Температурні рекорди продовжують падати, а людські втрати зростають. І першими та найбільше страждають ті, хто найменше відповідальний за цю ситуацію", — заявив він.
За словами професора Університетського коледжу Лондона Білла Макгуайра, особливо небезпечним є саме прискорення енергетичного дисбалансу Землі. Зростання концентрації парникових газів призводить до того, що планета утримує дедалі більше тепла, а природні зворотні процеси додатково посилюють потепління.
Науковець також звернув увагу на ризик перевищення температурних меж, визначених міжнародними кліматичними домовленостями. За його оцінкою, планета може остаточно перетнути позначку потепління у 1,5°C вже у 2028 році. Якщо нинішні темпи збережуться, перевищення рівня 2°C можливе наприкінці 2030-х років.
Тривожні показники оприлюднили напередодні кліматичного саміту COP31, який розпочався 9 листопада в турецькій Анталії. Однією з головних тем зустрічі світових лідерів і дипломатів стане пошук рішень для протидії глобальним кліматичним змінам.
Додамо, через 40 років після аварії на Чорнобильській АЕС у ґрунті досі залишаються мікроскопічні радіоактивні частинки. Деякі з них мають розмір лише 8-50 мікрометрів, але зберігають високий рівень радіоактивності.
Читайте також: Кліматичний рекорд: вчені зафіксували невтішні результати глобального потепління
