Політаналітик Валерій Клочок: "Єдиний негатив від удару по Ірану — передача Ізраїлю ракет, якими Україна планувала збивати "шахеди"

Ізраїль, схоже, не надто вірить в забобони: ніч проти п'ятниці, 13 червня, стала дійсно "чорним знаком" для Тегерана, але аж ніяк не для Тель-Авіва (саме там, а не у столичному Єрусалимі, розташовані ізраїльське Міноборони та Генштаб). Останній же може вписати у свою історію ще одну зухвалу і надзвичайно ефективну військову операцію. Іран вже пообіцяв "сувору помсту", Ізраїль — що це тільки початок, а союзники офіційного Тегерана в Кремлі затягнули улюблену пісню про "неспровокований напад на мирні сплячі міста". З неприємних для українців наслідків — ціна на нафту рвонула вгору, що дещо уповільнить колапсування російської економіки.

Разом з політаналітиком, керівником Центру громадської аналітики "Вежа" Валерієм Клочком TrueUA розбирається, який вплив удар Ізраїлю по Ірану матиме для Росії, США, України та підтримки її союзниками.

Про наслідки для України: важко втратити те, чого і так нема

"Єдиний суттєвий фактор, негативний наслідок підготовки цього удару для України — це передача тих самих 20 000 ракет, якими ми планувала збивати "шахеди" (ця зброя призначалася для України, але напередодні удару була передана Ізраїлю, — ред.). Але це демонстрація того, що Америка не збирається допомагати Україні. Тим більше, ми не знаємо, чи ці ракети були надані за гроші, чи задарма. Сумніваюсь, що Трамп подарував їх Ізраїлю. Але тут головний момент саме те, що Трамп виставляє інші пріоритети. Давати зброю нам він не поспішає, навіть продавати. Змушує цим опікуватися Європу, щоб Європа платила. І те, що Трамп так поводиться, змушує Європу інтенсифікуватися в питаннях допомоги Україні.

Тобто ця криза створює нові перспективи і переваги для нас. Фіксуємо, що останнім часом з'являється багато повідомлень про відкриття нових виробничих потужностей з європейським інвестуванням — в Україні і за кордоном. Це процес, який вже розпочався, він вже незворотній. Раніше цього не було.

Тому в цьому питанні я би не поспішав сіяти паніку, оскільки через те, що Трамп займає неприхильну до України позицію, він суттєво змінює підхід до безпекової структури на Європейському континенті взагалі. Чого раніше не було — ми могли розрахувати тільки на американську допомогу. Тепер ні", — наголосив політаналітик.

Про наслідки для Росії: Кремлю нема чим заступитися за союзника

"Для Москви — це серйозний виклик, тому що їм треба буде щось з цим робити. Вони з 21 квітня є союзниками Ірану — підписали, перепідписали, ратифікували новий договір про стратегічне партнерство. Але чим допоможе Москва Ірану? А Іран справедливо буде висувати претензії.

І це означає, що вони не знайдуть між собою спільної мови щодо того, чим сьогодні віддячить Ірану Росія за надану раніше незлічену кількість "шахедів", а нині — за технології з виробництва цих безпілотників. Тим більше, що невідомо чи Росія вже повністю автономна в цьому процесі, чи все ще залежна від Ірану. Тут між ними почнуться торги.

Нібито, на перший погляд, це зробить Китай. Нібито. Який сьогодні певною мірою залежний від Ірану — вони, нагадаю, уклали величезну інвестиційну угоду, зокрема про закупівлю великої кількості нафти. І якщо Іран припинить постачати нафту до Китаю, що робити останньому: де її купувати, як вибудовувати відносини? Крім того, для Китаю ця війна — це також обмеження ринків збуту. Тому що переорієнтація буде не на китайські ширпотріб, а на дещо інше.

Таким чином, зараз складається ситуація, коли країни терористичного табору — Іран, Китай, Північна Корея, яку ми поки що не згадували, і Росія — опиняються на тлі цієї війни в не дуже привабливому становищі. Бо якщо раніше вони допомагали єдиному терористу — Росії, а Росія воювала і допомагала технологіями Ірану, щоб той підживляв "Хезболлу", ХАМАС, єменських хуситів, і воно там було якимось локальним конфліктом — то тепер це повноцінна війна, тепер це матиме дещо інакший вигляд. Ніхто не буде постачати зброю іншому, бо в нього війна. Я так це бачу, хоча, звісно, є й інші думки з цього приводу.

Для нас теж відкривається нове вікно можливостей, аби знайти себе. Я вбачаю, що зараз для нас не найгірша ситуація, бо до цих викликів, які є, ми готові найбільше. І армія в нас є, і певною мірою якесь постачання зброї, хоч і недостатнє. І Європа, звернімо увагу, поки що не поспішає говорити про підтримку дій Ізраїлю, тому що вони думають про небезпеку для себе", — вважає експерт.

Про нафту-рятівницю та подальші сценарії

"Як далі будуть розвиватися сценарії, зараз казати складно. Гіпотетично, на тлі зменшення наступального потенціалу Росії, а він точно буде зменшуватися, вони можуть затверджувати різні рішення. Наприклад, мобілізація — мільйон осіб, вони вже в інтернеті розповідають, що таке може бути. Може бути? Теоретично, так. А на практиці — добре, а хто тоді на Росії буде водити трамваї, копати траншеї, хто буде управляти великими вантажівками тощо? Рівень безробіття на Росії скоро сягне нуля. А обслуговувати економіку не може якась віртуальна особа, це має бути фізична людина, безпосередньо присутня на робочому місці. А її немає. 

Тому ми можемо скільки завгодно говорити про збільшення можливостей Росії продавати нафту за кордон, але нафта не є зараз визначальною статтею доходу російського бюджету. Вона опускається вже до 20% (в його структурі, — ред.). І Росія переорієнтовується, намагається триматися за рахунок інших технологій. В неї єдиний шанс — виготовляти зброю і продавати її Ірану або ще комусь.

А якщо розпочнеться, наприклад, конфлікт на Корейському півострові — для Кім Чен Ина це ж слушний момент зараз… Штати зайняті ситуацією на Близькому сході. Звісно, якщо не буде підписана угода про без'ядерний статус Тегерана, що теж не можна виключати.

Таким чином, я би не поспішав робити зовсім однозначних висновків — що зараз добре, що погано. Ситуація в динаміці. Але ми по факту маємо або майже маємо ще одну війну — принаймні ізраїльський "12 канал" сказав, що це не спецоперація, а превентивна війна — на Близькому сході. Чи буде наземна операція? Складно це передбачити, але якщо так, це буде зовсім інший масштаб бойових дій", — зазначив фахівець.

Про залучення США до підготовки удару

"Я вважаю, що це спільна операція Сполучених Штатів Америки і Ізраїлю, оскільки інтереси їхні збіглися. Для Ізраїлю стратегічний ворог — Іран, який має на меті стратегічну мету знищення Ізраїлю як держави. Для Вашингтона сьогодні важливий силовий тиск на Тегеран для підписання без'ядерної угоди. Власне, це щойно заявив Дональд Трамп. Звісно, можна брати до уваги заяву Держдепартаменту, який сказав, що США до цього не причетні. Але, слухайте, сьогодні Держдеп і Трамп — не один організм. Один організм там Трамп. Рубіо може змінити свою позицію. А Трамп вчора сказав: "Може відбутися щось серйозне". І я особисто схильний думати, що Трамп погодив цей удар. Вони знали про це. І навіть постачання тих ракет для збиття "шахедів" було невипадковим. До цього готувалися.

Американці реально цьому допомогли. Це ж очевидно. І скільки завгодно можна говорити устами Рубіо, що "американці ні до чого" це виглядає доволі, скажемо так, наївно. Звісно, що визнавати це вголос ніхто не буде. Але Трамп фактично визнав. І коли Іран говорить про те, що без США цього не могли зробити, то звичайно, що не могли", — резюмував Валерій Клочок.

Читайте також: Удар Ірану по Ізраїлю: чим загострення на Близькому Сході загрожує Україні