
Вище військове керівництво країни-агресорки вже майже пів року свідомо дезінформує про реальний стан справ на фронті, малюючи у своїх звітах уявні захоплення українських міст. Російські генерали звітують про контроль над населеними пунктами, де насправді немає жодного їхнього солдата.
Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).
Під час нещодавньої зустрічі з представниками західного угруповання військ Росії, що відбулася 16 травня, Валерій Герасимов оголосив про нібито масштабне просування окупантів на Куп'янському, Боровському та Лиманському напрямках.
Зокрема, російський генерал армії безапеляційно стверджував, що його сили просуваються на захід від Куп'янська в бік Шевченкового, що фактично мало б означати повне захоплення самого міста. Крім того, очільник Генштабу РФ озвучив список нібито "окупованих" територій:
"Російські війська увійшли до Великої Шапківки, захопили всю Борову та Кутківку; а також захопили близько 50 відсотків Шишківки та 85 відсотків Лиману".
Проте аналітики наголошують, що подібні звіти є абсолютно відірваними від реальності на полі бою.
Експерти ISW детально проаналізували верифіковані дані та докази з передової, які повністю спростовують слова російського командування. Насправді загарбники не мають стабільних чи консолідованих позицій у Куп'янську — у місті фіксували лише поодинокі розвідувальні групи ворога.
Реальна картина просування окупантів, згідно з супутниковими та фронтовими даними, має такий вигляд:
Аналітики підсумовують, що вище командування РФ уже п'ятий місяць годує власне суспільство та диктатора неточними оцінками, створюючи ілюзію наступу там, де насправді триває жорстка оборона ЗСУ.
Нагадаємо, раніше аналітики Інституту вивчення війни повідомили, що російський диктатор Володимир Путін публічно звітує про уявні успіхи фінансової системи Російської Федерації, намагаючись замаскувати глибоку кризу та виснаження внутрішніх ресурсів. Проте незалежні аналітики вказують на суттєве уповільнення економічного зростання через колосальні воєнні витрати та катастрофічний дефіцит кадрів.