Режисер "20 днів у Маріуполі" пояснив, чому цей фільм дуже боляче дивитись

Українська документальна стрічка "20 днів у Маріуполі", режисером якої є Мстислав Чернов, отримав "Оскар 2024" в номінації "Найкращий документальний повнометражний фільм". Для автора стрічки найстрашнішим було бачити в оточеному окупантами місті смерті дітей.

Про це він розповів в інтерв'ю DW.

Чернов наголосив, що було дуже багато емоцій, сліз, злості, співчуття та запитань: "як допомогти? Чи це покажуть росіяни? Чи це покажуть в Конгресі США? Що можна зробити для того, щоб цього більше не сталося?". 

"Були українці, які приходили з прапором України і просто дякували за те, що ми розказали цю історію. Були маріупольці, які казали, що їхні родичі разом з нами в той самий день під бомбами вибиралися з Маріуполя. Вони плакали й казали, що це так близько. І це так боляче. Але це так необхідно показувати", — сказав режисер фільму.

Які емоції пережив автор

За словами Мстислава Чернова, у кожній точці цього шляху його переповнювали емоції. 

"Коли я знімав, я плакав. Коли я монтував, я плакав. Коли я дивився цей фільм в кінотеатрі, я плакав. Тобто емоції завжди залишаються. І це боляче. Це завжди боляче. Але це те, що робить нас людьми", — заявив він.

Режисер підкреслив, що те, що вони змогли показати у фільмі — це тільки один відсоток від того, що відбувалося.

"Смерті дітей. Це найстрашніше. В цей час я думав про своїх доньок. І ще одне, мабуть, найстрашніше, це відчуття, що ми не можемо нічого змінити. Скільки б ми не знімали, скільки б ми не показували це світу, все одно це продовжувалось. Це було страшне відчуття, що ми нічого не можемо зробити. І я думаю, що у багатьох, кого ми бачимо в фільмі, теж є таке відчуття: в лікарів, які не змогли врятувати дітей, у військових, які не змогли втримати цю навалу", — додав Мстислав Чернов.

Нагадаємо, що українська документальна стрічка "20 днів у Маріуполі", режисером якої є Мстислав Чернов, отримав "Оскар 2024" в номінації "Найкращий документальний повнометражний фільм". Це перша кінонагорода для України за весь час проведення премії.