
У понеділок, 27 квітня, світові ціни на нафту зросли на тлі призупинення мирних переговорів між США та Іраном, що посилило побоювання щодо можливих перебоїв постачання енергоносіїв із Близького Сходу.
Про це повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали більш ніж на 2% і досягли тритижневого максимуму — 107,97 долара за барель. На ринкові настрої також вплинула ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Через загострення в регіоні рух танкерів там суттєво ускладнився.
Аналітики відзначають, що ринок реагує не лише на геополітичну напругу, а й на очікування щодо балансу попиту та пропозиції. Зокрема, у Goldman Sachs підвищили прогноз ціни Brent до 90 доларів за барель на кінець року замість попередніх 80 доларів. Водночас там припускають, що експорт із країн Перської затоки може стабілізуватися до кінця червня.
Також експерти попереджають про ризик різкого зростання цін у разі подальшого скорочення запасів до історично низьких рівнів.
11 квітня в Ісламабаді відбулися тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану, однак домовитися про тривале припинення війни сторони не змогли. Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що угоди досягти не вдалося, а в іранському МЗС пояснили це розбіжностями щодо кількох ключових питань.
Після провалу переговорів Дональд Трамп оголосив про початок блокади Ормузької протоки з 13 квітня, пояснивши це відсутністю прогресу щодо іранської ядерної програми. США заявили про намір перехоплювати судна, які проходять протоку за сплату іранських зборів. Трамп також пригрозив Ірану жорсткою військовою відповіддю у разі атак на американські кораблі.
18 квітня Іран заявив про посилення контролю над Ормузькою протокою у відповідь на дії США. Далі ситуація загострилася: Трамп заявив, що перемир’я може не бути продовжене без нової угоди, але згодом відтермінував можливий удар по Ірану, пославшись на прохання Пакистану та внутрішню нестабільність в Ірані.
Іранська сторона відкинула частину американських умов і заявила про відмову від подальших переговорів у запропонованому форматі. Водночас іранські посадовці розцінили блокаду як акт агресії, що може отримати військову відповідь.
Нагадаємо, нещодавно в Національному банку розповіли, як війна на Близькому Сході впливає на економіку та ціни в Україні.