Росія розпочала потужну хвилю саботажу на європейських збройових заводах: ЗМІ з’ясували, як це відбувається

Кремль проводить акції саботажу серед виробників зброї в Європі, вербуючи членів місцевих угруповань. Такими провокаціями Росія прагне вкотре перевірити НАТО на міцність.

Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на дані західних розвідувальних джерел.

Співрозмовники медівників запевнили, що Росія розпочала нову хвилю атак на європейські заводи озброєння під приводом правдоподібного заперечення.

Кремль вербує членів місцевих банд для саботажу виробників оборонної продукції, аби перевірити рішучість НАТО. За словами представників розвідки, ці атаки ретельно розраховані так, щоби не призвести до спрацювання статті 5 — пункту НАТО про взаємну оборону.

Зокрема, цього тижня Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у підпалі виробника дронів у сусідній Естонії. Будівлю талліннської фірми Milrem Robotics, яка постачає зброю Україні, підпалили в ніч на 15 серпня. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що слідчі з'ясовують, чи був це акт саботажу та чи до нього причетна Росія.

"Підпал у Milrem вписується в ширшу схему саботажів проти військових ланцюгів постачання України на території НАТО", — зауважили аналітики.

За словами посадовця НАТО, останніми роками Росія пришвидшила кампанії з дестабілізації проти союзників за допомогою кібератак, спроб убивства й актів саботажу. Ця "гібридна війна" Кремля спрямована на ескалацію напруженості між союзниками та стримування підтримки України.

Лише цього місяця вибухи сталися на великих виробниках зброї в Італії та Болгарії. Раніше цього року подібні інциденти зафіксували на заводах у Чехії та Литві, які працювали для України. Італійські та болгарські чиновники намагалися применшити можливу причетність Росії.

Росія рідко залишає докази, які бм дозволили безпосередньо приписати напади Москві. Голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвітс зазначив, що офіцери ГРУ не їздять до країни-мішені, а залишаються в Росії. Натомість вони культивують джерела у злочинних угрупованнях, щоби ті діяли як посередники, використовуючи месенджери на кшталт Telegram.

"Саме посередники роздають завдання новобранцям, яким платять у криптовалюті і які часто ніколи не дізнаються, що працюють на росіян", — додав він.

Прихований характер атак розглядається як навмисна спроба посіяти розбрат серед союзників. Східні країни-члени, такі як Польща чи країни Балтії, набагато гучніше висловлювалися щодо агресії Росії.

"Натомість країни далі на захід, такі як Італія та Німеччина, часто не бажають приписувати інциденти Москві через побоювання ескалації. саме цей розкол між союзниками Кремль і прагне поглибити", — підсумували автори публікації в The Telegraph.

Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, російські пропагандисти використовували ситуацію в іспанському анклаві Сеута для дестабілізації країн ЄС. За декілька днів у європейських виданнях проросійського спрямування вийшло понад 1 500 публікацій на цю тему.