Росія тестує реакцію НАТО: в ISW розкрили план Кремля після удару дрона по Румунії

У Кремлі розробили дворівневу стратегію інформаційної кампанії, щоб зняти з себе відповідальність за падіння безпілотника на території Румунії. Російські високопосадовці намагаються безпідставно звинуватити Україну та водночас намацують межі рішучості Альянсу.

Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).

Гра в заперечення: Путін вимагає уламки дрона

Російський диктатор Володимир Путін особисто долучився до вибілювання репутації Москви, розкритикувавши заяви європейських лідерів про російський слід в інциденті. Він почав стверджувати, що будь-які висновки без детального огляду решток апарата є передчасними. Ба більше, очільник Кремля натякнув на нібито "український слід" та висунув Румунії цинічну умову щодо проведення експертизи.

Паралельно з цим депутати Державної думи Росії традиційно підтримали риторику свого лідера. Вони почали безпідставно звинувачувати країни Заходу в ескалації ситуації навколо російських кордонів, повністю відкидаючи провину своєї армії.

Погрози Медведєва європейським країнам

Значно жорсткішу та агресивнішу позицію зайняв заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв. У відповідь на події в Румунії він назвав європейські держави "безпосередніми учасниками" війни проти Росії.

"Європейські країни ще нічого не бачили, тому їм краще звикнути до цього. Це не останній раз", — заявив Медведєв, фактично пригрозивши Румунії та іншим сусідам України новими атаками безпілотників у разі продовження підтримки Києва.

Хоча випади Медведєва часто виглядають занадто ексцентричними, аналітики наголошують, що вони відображають реальні приховані загрози та наміри, які Кремль і сам Путін неодноразово намагалися реалізувати.

Тестування системи оборони НАТО продовжується

Експерти зазначають, що Москва вже тривалий час відстежує реакцію Північноатлантичного альянсу на регулярні порушення повітряного простору російськими повітряними цілями. Подібні інциденти масово фіксувалися, зокрема, восени 2025 року. Незалежно від того, чи був удар 29 травня випадковим збоєм, чи свідомою провокацією, Росія використовує його для оцінки реакції НАТО на вторгнення та власну агресивну риторику.

В ISW переконані, що подібні загрози та зальоти БпЛА триватимуть і надалі, допоки загарбники застосовують ударні безпілотники поблизу європейських кордонів. Через це Альянсу, ймовірно, доведеться переглянути поточні оборонні інструкції та посилити системи ППО, щоб надійно захистити цивільне населення від безрозсудних дій Кремля.

Нагадаємо, кремлівський диктатор Володимир Путіні, коментуючи інцидент із дроном, заявив 29 травня, що ніхто без проведення експертизи не може стверджувати, що безпілотник, який залетів на територію Румунії, був російським.

Своєю чергою, румунські слідчі оцінили, скільки кілограмів вибухівки переносив російський дрон, який влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Вони назвали цифру — щонайменше 30 кілограмів.