Розлади харчової поведінки: як розпізнати, що у людини проблеми з їжею
Розлади харчової поведінки (РХП) — це психічні порушення, які характеризується надмірним занепокоєнням через харчування, вагу або тілобудову. Це може призводити до серйозних психологічних, соціальних та фізичних наслідків. Люди з такими порушеннями або обмежують себе в їжі, або переїдають і потім викликають блювання чи виснажують себе надмірними фізичними навантаженнями. Це може призводити до серйозних психологічних, соціальних та фізичних наслідків.
Про ознаки розладів харчової поведінки, до чого призводить таке психічне порушення та як лікують анорексію, булімію чи компульсивне переїдання — у нашому матеріалі.
Розлади харчової поведінки: якими вони бувають та як їх розпізнати
Розлади харчової поведінки викликають захворювання, які відрізняються найвищим рівнем летальних випадків серед психічних розладів. Вони можуть виникати у будь-якому віці, але найчастіше починаються у підлітків — віком від 13 до 17 років. Водночас симптоми розладів харчової поведінки різноманітні й залежать від типу розладу та індивідуальних особливостей організму та психіки людини. Втім, є й загальні сигнали, які можуть вказувати на відповідну проблему.
Загальними ознаками розладу харчової поведінки є:
- різке зниження ваги;
- людина починає обманювати навколишніх щодо споживання їжі та своєї власної ваги;
- приховане споживання їжі у великих кількостях;
- часті відвідування туалету після приймання їжі;
- надмірні фізичні навантаження;
- людина починає уникати спільного приймання їжі, таких як сімейні вечері або свята;
- повільне споживання їжі або подрібнення продуктів на малі шматочки;
- схильність до носіння оверсайз одягу для приховування змін ваги.
Особи з таким психологічним розладом часто є замкнутими, самотніми, у них може виникнути підвищена втомлюваність, проблеми з концентрацією уваги та підвищена дратівливість.
Типи харчових розладів
Харчові розлади розрізняють за кількома типами — це анорексія, булімія та компульсивне переїдання. До булімії вразливі жінки, які дотримуються стандартів краси, що нав’язуються, і виснажують організм дієтами. До неправильної харчової поведінки схильні діти та підлітки, у яких напад булімії може розвинутися через жадібність до смачної їжі. Захворювання спостерігається у професійних спортсменів, музикантів та кінозірок.
Анорексія
Анорексія — клінічний синдром, що характеризується повною відсутністю бажання вживати їжу. Він може супроводжувати різні хвороби травної, ендокринної та нервової систем.
Нервовою анорексією медики називають розлад харчової поведінки, за якого людина на тлі вираженого страху збільшення ваги та спотвореного сприйняття форм свого тіла максимально обмежує вживання їжі, що призводить до аномально низької ваги, важкого порушення обмінних процесів, а іноді навіть до смерті.
Щоб запобігти збільшенню маси тіла або прискорити її зниження, люди з нервовою анорексією зазвичай провокують блювоту після їжі, зловживають проносними засобами, діуретиками, клізмами або надмірними фізичними навантаженнями.
Описуючи симптоми анорексії, медики кажуть, що важливо розділяти на дві основні категорії — емоційні та поведінкові ознаки.
Емоційні та поведінкові симптоми:
- суворе обмеження вживання їжі або голодування;
- надмірні заняття спортом;
- провокування блювоти після прийому їжі;
- використання проносних засобів та/або клізм;
- часті пропуски прийомів їжі, при цьому людина може готувати їжу для інших;
- випльовування їжі після жування;
- нав'язливий страх набрати вагу, дуже часті зважування або вимірювання об’ємів тіла.
Фізичні симптоми:
- надмірне зниження ваги;
- відсутність апетиту, загальна слабкість;
- запаморочення і часта непритомність;
- блідість і сухість шкірних покривів, підвищена ламкість нігтів, випадіння волосся;
- відсутність менструацій (аменорея);
- підвищена чутливість до холоду.
Як виявляють анорексію?
За підозри на анорексію лікар обов'язково проводить загальний огляд пацієнта, підрахунок індексу маси тіла (відповідність ваги людини її зросту). Також проводяться загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження крові з визначенням рівня електролітів і білків, показників функціонування печінки й нирок, гормонів щитоподібної залози.
Для виключення інших причин втрати ваги лікар може призначити проведення УЗД, рентгенографії або КТ (комп'ютерної томографії) органів черевної та грудної порожнин, МРТ головного мозку. Також з людиною може працювати психолог.
Булімія
Булімія — це розлад, у якому людина втрачає контроль над розумним вживанням їжі. Вона супроводжується нападами переїдання, спробами контролювати вагу та заходами щодо зниження маси тіла.
Основні ознаки булімії:
- надмірна пристрасть до їжі;
- виклик блювоти після переїдання;
- постійне почуття голоду;
- страх перед набором зайвої ваги;
- психологічна залежність від їжі.
Люди з булімією вживають їжу для задоволення залежності. Вони не відчувають насолоди від страв, а за один прийом можуть поглинути до кількох кілограмів їжі, після чого відчувають провину і хочуть позбутися з’їденого.
До причин виникнення булімії відносять: депресію і стреси, схильність до стандартів краси, низка самооцінка, постійне дотримання дієти, порушення обмінних процесів, нервова та емоційна напруга.
Компульсивне переїдання
Компульсивне переїдання — це стан, за якого людина не може контролювати кількість вживаної їжі. Зазвичай люди з таким порушенням їдять понад норму, розуміючи, що не в змозі контролювати процес.
Компульсивне переїдання супроводжується також емоційними порушеннями, адже дуже часто в основі проблеми лежить стрес.
Спровокувати розлад можуть як серйозні життєві проблеми, наприклад, звільнення з роботи, смерть когось із близьких, так і незначні труднощі — сварка з рідними, перенапруження тощо.
Компульсивне переїдання можна охарактеризувати наступними ознаками:
- людина їсть наодинці — їй соромно за кількість вжитої їжі;
- людина може їсти доти, поки не стане фізично дискомфортно;
- людина їсть швидше, ніж інші;
- людина може їсти навіть тоді, коли не голодна;
- після вживання їжі людина відчуває відразу до себе, має відчуття вини на пригніченості.
Ожиріння — це не завжди головний симптом безконтрольного переїдання, адже іноді навіть люди з нормальною вагою стикаються з подібним розладом. На жаль, самолікування не завжди здатне вирішити проблему, адже рано чи пізно може статися знову зрив.
Лікування розладів харчової поведінки
У лікуванні таких психологічних розладів важливий комплексний підхід. Варто, щоб цей процес передбачав роботу з психологічним станом людини, побудову збалансованого харчування, корекцію дефіцитів у раціоні та лікування захворювань різних систем організму, оскільки розлади харчової поведінки можуть мати дуже серйозні наслідки.
Часто для лікування розладів харчової поведінки використовують різні препарати, найчастіше ними є антидепресанти. Особливо ефективними вони будуть у ситуації, коли такі розлади поєднується з іншими станами, наприклад, з депресивним або тривожним розладом.
Варто зауважити, що лікування розладів харчової поведінки вимагає всебічного підходу та уважного ставлення. Не можна намагатися впоратися з ними самостійно. Важливо не соромитися звертатися за допомогою до фахівців.
Важливо! Відповідний матеріал має винятково загальноінформаційний характер, а тому не може бути основою для встановлення діагнозу чи медичних висновків. Інформація у публікаціях на сайті заснована на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Для встановлення діагнозу або отримання медичної консультації, обов’язково зверніться до лікаря.
