США й Ізраїль планували атаку на Іран раніше: ЗМІ з’ясували, чому відклали удари

Обстріл Ірану мав розпочатися на тиждень раніше. Принаймні так попередні плани були у Сполучених Штатів Америки й Ізраїлю. Однак удар відклали через оперативні та розвідувальні обставини.

Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Axios, які послалися на власні джерела.

Співрозмовники медійників розповіли: після того, як другий раунд переговорів США й Ірану 17 лютого закінчився без прогресу, американські й ізраїльські військові планувальники розпочали готуватися до удару вже в суботу, 21 лютого. Однак дозвіл так і не отримали. Чиновники США й Ізраїлю пояснили, що однією з головних причин стала погана погода в регіоні.

Інший ізраїльський чиновник пояснив, що здебільшого затримка спричинена діями США та пов'язана з необхідністю поліпшення координації з Армією оборони Ізраїлю.

"Останні два тижні були дуже напруженими, з постійними коливаннями", — сказав ще один чиновник адміністрації Трампа.

Також в Axios додали, що, за словами одного зі співрозмовників, проблема з погодою найбільше хвилювала ізраїльтян.

Затримка удару створила можливо для ще одного раунду переговорів, який запланували в Женеві на четвер, 26 лютого. Але думки щодо того, навіщо насправді потрібна була ця зустріч, розходяться. Щоправда, два американські чиновники спростували твердження про те, що женевські переговори були вивертом.

Коли ранкове засідання в четвер закінчилося, спецпредставники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер повернулися з остаточною пропозицією від Америки. У цю угоду входила вимога про введення 10-річного мораторію на збагачення іранського урану, за яким — створення "символічних потужностей зі збагачення". США також запропонували постачати Ірану безкоштовне ядерне паливо для задоволення цивільних потреб Тегерана.

Інший чиновник США каже, що команда Трампа "дуже чітко" заявляла про намір застосувати військову силу, якщо Іран не укладе угоду. У підсумку іранці відхилили пропозицію. Цю інформацію Кушнер і Віткофф доповіли Трампу, який потім запустив процес війни. Джерела кажуть, що Тегеран міг цьому всьому запобігти, якби вів переговори "сумлінно". Але Іран вирішив цього не робити.

Високопоставлений ізраїльський чиновник розповів, що перший удар США і Ізраїль спрямували на верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, його синів, а також на декілька зборів високопоставлених іранських чиновників, зокрема, на ті, які проводяться щосуботи.

Протягом тижня між початковою та оновленою датами удару ізраїльські й американські співробітники розвідки все більше побоювалися, що Хаменеї перебереться зі своєї резиденції до підземного бункера. Водночас очікувалося, що інші заходи, які зрештою стали метою нападу, — теж відбудуться на поверхні землі.

"США та Ізраїль хотіли дати зрозуміти, що жодного швидкого удару не планується, щоби Хаменеї й інші почувалися в безпеці", — зазначив один зі співробітників ізраїльської розвідки.

Чиновник з адміністрації Дональда Трампа додав, що його здивувало те, що Алі Хаменеї не ховається під землею.

Попередній контекст:

• Ізраїль розпочав атаку на Іран у суботу, 28 лютого. У центрі Тегерана пролунало декілька потужних вибухів. Своєю чергою, ізраїльський уряд оголосив надзвичайний стан через очікування іранських дій у відповідь.
• Водночас американський президент Дональд Трамп заявив під час спеціального виступу, який тривав понад вісім хвилин, що США знищать ракети Ірану та зрівняють його ракетну промисловість із землею. Також планується знищення іранського флоту.
• У відповідь під атакою Ірану опинився не лише Ізраїль. Тегеран обстріляв військові об'єкти США в Бахрейні, Катарі, Йорданії, ОАЕ, Кувейті та в Саудівській Аравії.
• Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна підтримує іранський народ на тлі загострення ситуації в регіоні та звинуватила режим у Тегерані в терорі та репресіях. Водночас відомство закликало українців негайно залишити територію Ірану через загрозу безпеці.
• Велика Британія, яка нині головує в Раді Безпеки ООН, 28 лютого на запити Франції, Бахрейну, Колумбії, Китаю та Росії скликала екстрене засідання Радбезу.
• У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
• Президент України Володимир Зеленський, коментуючи події на Близькому Сході, заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
• Інформаційна агенція ісламської республіки (IRNA) в ніч на 1 березня підтвердила, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув унаслідок ракетних атак США й Ізраїлю.
• Іран офіційно оголосив про початок безпрецедентної військової відповіді на ліквідацію верховного лідера країни Алі Хаменеї. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) готує удар, який, за його заявами, має змінити хід історії на Близькому Сході.
• Видання The Washington Post написало, що впродовж тривалого часу Ізраїль і Саудівська Аравія наполягали на обстрілах Ірану. Лише після їхнього лобіювання американський президент Дональд Трамп усе ж наважився віддати наказ про масштабну повітряну атаку.