.png.webp)
Старт опалювального сезону, більші пенсії та відстрочки по-новому: що чекає на українців у листопаді
Листопад 2025 року принесе українцям низку змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, у всіх містах розпочнеться опалювальний сезон, низці пенсіонерів нарахують більші виплати, проте деяким громадянам, щоб не втрати допомогу від держави, потрібно пройти ідентифікацію. Зміняться й правила оформлення відстрочки від призову.
Яких змін очікувати українцям в останній місяць осені — у матеріалі TrueUA.
Тарифи з 1 листопада: чи буде підвищення цін на комунальні послуги
В Україні підвищення вартості комунальних послуг у листопаді не очікується. Зокрема, ціни на газ залишаться незмінними до кінця квітня 2026 року.
Ціна на електроенергію
Восени Росія посилила обстріли енергетичної інфраструктури України, що спричинило перебої з електропостачанням у низці регіонів. Втім, наразі тарифи на електроенергію лишаться незмінними. Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, уряд продовжив дію ПСО на електроенергію до 30 квітня 2026 року.
Це означає, що під час опалювального сезону громадяни й надалі платитимуть 4,32 гривні за кВт-год. Також зберігається пільгова ціна для споживачів з електроопаленням. Так, діятимуть наступні ціни:
- до двох тисяч кВт-год на місяць — 2,64 гривні за кВт-год.;
- понад дві тисячі кВт-год на місяць — 4,32 гривні за кВт-год.
Свириденко пояснила, що збереження тарифів — це "частина комплексної програми підтримки українців узимку".
Як менше платити за світло
Споживачі, які встановили у свої домогосподарства двозонні лічильники, мають можливість заощадити кошти у нічний час (з 23:00 до 07:00). У такому випадку тариф на електроенергію знижується вдвічі до 2,16 гривні за кВт-год. Якщо третину споживання використовувати у нічний час, то сума в платіжці може бути суттєво меншою — близько 606 гривень.
Ціна на газ
Підвищення вартості тарифів на газ найближчим часом також не очікується. Як повідомляла раніше Свириденко, ціни на блакитне паливо не зростатимуть до 31 березня 2026 року, що дозволить уникнути додаткового навантаження на сімейні бюджети.
"Працюємо над забезпеченням стабільності для українців цієї зими, має нові виклики з огляду на посилення російських атак по енергетиці", — зазначила вона.
За її словами, мета уряду полягає у тому, щоби пройти опалювальний сезон, попри всі виклики воєнного стану, а також "забезпечити людям світло, тепло й передбачувані тарифи".
"Для цього фіксована ціна на природний газ для населення та бюджетних установ залишається незмінною до 31 березня 2026 року", — запевнила Свириденко.
Так, уряд продовжив дію покладення спеціальних обовʼязків на суб’єктів ринку природного газу:
- для населення — 7 420 гривні за 1 000 кубічних метрів (з ПДВ);
- для бюджетних установ — 16 390 гривень за 1 000 кубічних метрів (з ПДВ).
Ціна на воду
У жовтні ціни на холодну воду також не планують змінювати. Наразі питання щодо зростання тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення перебуває у стадії обговорення. Проте у деяких громадах можуть підвищувати вартості води рішенням місцевої влади, яке здійснюється без погодження з НКРЕКП. Офіційно про зміну тарифів на воду не повідомляли.
Водночас варто пам'ятати, що в Україні діє програма житлових субсидій і пільг. Між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.
Президент Володимир Зеленський 30 червня 2024 року підписав меморандум з Міжнародним валютним фондом, який передбачає поетапне підвищення тарифів на комунальні послуги після закінчення війни, з метою їх наближення до рівня собівартості. Це також передбачає коригування стимулів для використання електроенергії в опалювальний сезон, згідно з меморандумом.
У меморандумі йдеться, що після закінчення війни тарифи на газ, воду та електроенергію будуть поступово підвищуватися. Основна мета — наблизити тарифи до рівня, що покриває витрати на надання цих послуг, а також стимулювати ефективне використання енергоресурсів.
Зокрема, згідно з меморандумом, тарифи на електроенергію для населення були підвищені на 64% з 1 червня 2024 року. Підвищення тарифів буде здійснюватися поетапно, а не одномоментно, щоб пом'якшити удар для населення.
Водночас меморандум передбачає виділення цільових ресурсів для підтримки вразливих верств населення, які можуть постраждати від підвищення тарифів.
Опалювальний сезон в Україні
В Україні офіційно розпочався опалювальний сезон 28 жовтня. У частині громад вже почали опалювати заклади соціальної сфери. Проте мешканці багатьох міст отримають тепло у листопаді. Як повідомляв тимчасовий виконувач обов'язків голови Держенергонагляду Анатолій Замулко, цьогорічна підготовка до опалювального періоду була однією з найвідповідальніших та найінтенсивніших. Адже в умовах руйнування енергооб’єктів даний процес вимагав злагоджених дій та максимальної уваги.
Він наголосив, що, попри складнощі, більшості областей вдалося вкластися у часові рамки. Теплопостачальні організації, за словами керівника Держенергонагляду, виконали свої обов'язки щодо підготовки до опалювального сезону, провели ремонтну кампанію й випробували свої мережі.
Також 23 жовтня стало відомо, що Кабінет міністрів виділив 8,4 мільярда гривень на імпорт газу для опалювального сезону, адже через масовані російські удари по газовій інфраструктурі Україна тимчасово втратила власний видобуток.
Варто зауважити, що в Україні вмикають тепло після того, як три дні поспіль температура повітря не перевищує +8°С. Минулі роки опалювальний сезон стартував 15 жовтня, але регіони з різним кліматом могли починати обігрів трохи раніше чи пізніше. У разі теплої осені увімкнення опалення відкладали.
Продовження воєнного стану і мобілізації
30 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони, якими передбачено продовження в Україні воєнного стану і загальної мобілізації. Вони триватимуть щонайменше 90 днів до 3 лютого 2026 року.
Ще 20 жовтня президент вкотре запропонував парламенту продовжити воєнний стан та мобілізацію в державі. Верховна Рада 21 жовтня підтримала ініціативи Зеленського в умовах повномасштабної війни.
Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже всімнадцяте від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.
В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.
Пенсії для українців у листопаді: хто отримає надбавку
У листопаді деякі пенсіонери зможуть отримати надбавку до своїх виплат. Зокрема, більші пенсії отримають громадяни віком 70 років та старше. За даними ПФУ, розмір надбавки для пенсіонерів:
- віком від 70 до 75 років — 300 гривень;
- віком від 75 до 80 років — 456 гривень;
- віком від 80 років — 570 гривень.
"Ця доплата нараховується автоматично, тому звертатись до Пенсійного фонду України не потрібно", — зазначили в прес-службі.
Проте є декілька нюансів щодо отримання доплати:
- розмір пенсії не має перевищувати 10 340,35 гривні;
- нарахування надбавки відбувається з дня досягнення відповідного віку (якщо пенсіонер народився 1 числа, то він отримає повний розмір надбавки разом з пенсією за цей місяць, якщо ж пенсіонер народився, наприклад, 20 числа, то отримає до своєї пенсії доплату за 10 днів, тобто в розрахунку за дні після настання віку).
Ідентифікація пенсіонерів
Українські пенсіонери, які проживають за межами держави або на тимчасово окупованих землях, мають підтвердити свою особу до кінця 2025 року. Цю процедуру можна пройти:
- через веб-портал Пенсійного фонду;
- за допомогою відеозв’язку;
- використовуючи "Дія.Підпис".
Також потрібно підтвердити, що особа не отримує пенсію від Російської Федерації, якщо йдеться про жителів окупованих територій.
Змінюється порядок подання заяв на відстрочку від мобілізації з 1 листопада
Територіальні центри комплектування розпочнуть "розвертати" окремих військовозобов'язаних під час подання заяв на відстрочку від мобілізації. Вони більше не прийматимуть документи особисто. Як повідомили в Міноборони, з 1 листопада подати документи на відстрочку можна буде винятково через застосунок "Резерв+" або в Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП).
У Міноборони уточнили, що якщо після 1 листопада військовозобов’язаний звернеться до ТЦК із документами на відстрочку, там відмовлять у прийманні заяви та порадять скористатися новими каналами подачі.
Військові вважають, що нововведення спрямоване на спрощення процесу та зменшення навантаження на працівників територіальних центрів. Таким чином усім, хто планував оформити відстрочку, варто було зробити це до закінчення жовтня або підготуватися до подання документів через "Резерв+" чи ЦНАП.
Також із 1 листопада в Україні набувають чинності нові правила оформлення та продовження відстрочок від мобілізації. Зміни спрямовані на цифровізацію процесу, зменшення бюрократії, ліквідацію черг та мінімізацію корупційних ризиків.
Загалом документ передбачає автоматичне продовження частини відстрочок, перехід на цифрову форму подачі заяв і перенесення паперового документообігу до ЦНАП.
Однією з ключових змін стане те, що відстрочки, які держава може підтвердити через реєстри або дані, що не змінюються з часом, будуть продовжуватися автоматично — без подачі заяв, довідок і походів до ТЦК.
Нові правил формування QR-кодів для переказів
В Україні 1 листопада 2025 року набуває чинності постанова НБУ № 97, якою затверджено нові правила формування, передачі та обробки структури даних і графічного зображення QR-коду для обміну реквізитами кредитових та миттєвих кредитових переказів.
Що зміниться:
- у банківських застосунках з’явиться вбудований сканер QR-кодів на головному екрані. Тепер можна буде швидко відсканувати код для платежу;
- новий QR-код матиме єдиний логотип — знак гривні у білому колі. Це допоможе відразу розпізнати, що код призначений для оплати;
- користувачі зможуть створювати, показувати й передавати QR-коди між застосунками на одному смартфоні, щоб здійснювати миттєві платежі, наприклад, під час покупок онлайн;
- торговці зможуть додавати у QR-код дані про місце продажу та рахунок, щоб система автоматично обробляла платіж, також вони зможуть заблокувати зміну певних полів у QR-коді, наприклад суми оплати, щоб уникнути помилок або шахрайства.
Нові правила зроблять оплату за QR-кодом швидшою, зручнішою та безпечнішою. У підсумку, QR-коди можна буде використовувати:
- у магазинах та кафе без черг;
- на касах самообслуговування;
- в онлайн-магазинах, де немає кнопок Google Pay або Apple Pay.
У листопаді почнуть діяти нові вимоги до пакування харчових продуктів
З 19 листопада в Україні набуде чинності закон №2718-IX "Про матеріали та предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами". Це один із кроків на шляху до євроінтеграції. Як повідомила Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, цей закон запроваджує сучасні європейські стандарти безпечності для всіх матеріалів, що контактують із харчовими продуктами — від упаковки, посуду, тари та кришок до обладнання, що використовується у виробництві харчів.
Вперше на законодавчому рівні встановлюються чіткі вимоги до безпечності харчової упаковки та матеріалів, які не повинні виділяти у продукти шкідливих речовин чи сторонніх запахів. Закон зобов’язує виробників і імпортерів:
- впровадити належну виробничу практику (GMP);
- декларувати відповідність матеріалів встановленим вимогам;
- контролювати міграцію хімічних речовин із упаковки в продукти;
- проводити наукову оцінку ризиків;
- забезпечувати правильне маркування упаковки.
"Матеріали та предмети, виготовлені до 19 листопада 2025 року, можуть перебувати в обігу до завершення строку придатності", — зауважили у Держпродспоживслужбі.
За словами голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука, "бізнес матиме час для планової заміни упаковки, а споживачі — поступовий перехід на безпечні матеріали".
"Це рішення дозволить уникнути дефіциту пакувальних матеріалів і водночас забезпечить дотримання вимог безпеки", — поясни він.
Навіщо це потрібно
Мета цього закону — захистити здоров’я споживачів, гармонізувати українські стандарти з нормами Європейського Союзу та гарантувати, що кожна упаковка, у якій зберігаються продукти, є безпечною для людини.
"Після впровадження цих вимог українські виробники отримають можливість виходити на європейські ринки з пакуванням, яке відповідає цивілізованим вимогам якості. Безпечна упаковка — це не лише турбота про якість продуктів, а й про здоров’я людей", — зауважили у Держпродспоживслужбі.
Заборона на вилов риби
З 1 листопада 2025 року в українських водоймах розпочинається осінньо-зимова заборона на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах, яка триватиме до початку нерестового періоду 2026 року. Для охорони та створення сприятливих умов зимівлі водних біоресурсів територіальними управління Держрибагентства видано відповідні накази із зазначенням переліків та меж зимувальних ям, де вилов риби заборонено.
Риболовля у цей період дозволяється за межами зимувальних ям — зимовими вудками та жерлицями всіх видів із криги або, у разі відсутності льодового покриву, нахлистовими, донними, поплавковими вудками та спінінгами всіх видів із використанням штучної чи природної принади, загальна кількість гачків на яких не повинна перевищувати сім одиниць на одного рибалку.
Крім того, необхідно пам’ятати, що в осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) забороняється використання знарядь лову, оснащених гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 міліметрів. Водночас протягом усього року заборонено використання одинарних, з’єднаних між собою, подвійних і потрійних гачків без блешні, природної або штучної принади.
За недотримання зазначених норм передбачено покарання — від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності, а також відшкодування завданих рибному господарству збитків.
Якою буде погода у листопаді
Цього року останній місяць осені в Україні буде теплішим, ніж зазвичай, а опади — помірними. Як повідомляє "Укргідрометцентр", у листопаді середня температура повітря коливатиметься у межах +1,6…+7,5ºС. Цей показник на 1,0-2,0ºС вище за норму (в східних областях — норма).
Місячна кількість опадів в останній осінній місяць очікується 34-77 мм, в Карпатах місцями 100 мм, що в межах (80-100 %) норми.
Варто зауважити, що це лише попередній прогноз, а температурні показники — середнє значення.
Магнітні бурі: календар на листопад 2025 року
Майже щомісяця науковцями фіксуються магнітні бурі. Вони можуть впливати на загальне самопочуття, тому люди нерідко відчувають втому чи головні болі. Згідно з даними Центру прогнозування космічної погоди NOAA, у листопаді 2025 року очікується кілька таких штормів на початку, в середині та наприкінці місяця.
- потужні магнітні бурі очікуються: 7, 8, 9 та 15 листопада;
- геомагнітні шторми середньої потужності прогнозують: 1, 6, 10, 11, 16, 20 та 21 листопада;
- слабкі магнітні бурі, згідно з прогнозами, очікуються: 2, 3, 4, 5, 12, 13, 14, 17, 18, 19 та 22 листопада.
Прогнози магнітних бур є лише попередніми та можуть змінюватися, адже сонячна активність досить непередбачувана. Так, експерти постійно оновлюють інформацію щодо магнітних бур. Вимірюється геомагнітна активність за шкалою від нуля до дев'яти. Для позначення використовується планетарний К-індекс: якщо показник п'ять і вище, то це вважається потужною магнітною бурею.
Вихідні дні у листопаді: скільки відпочиватимуть українці
В останній місяць осені в Україні буде багато цікавих і важливих свят. Зокрема, українці вшановуватимуть День пам’яті жертв голодомору.
Цього місяця відпочивати будемо лише щосуботи та неділі, адже додаткові вихідні під час воєнного стану не надаються, навіть якщо святковий день збігається з суботою чи неділею. Вихідні дні листопада 2025 року: 1, 2, 8, 9, 15, 16, 22, 23, 29 та 30 числа.
Деякі роботодавці можуть за бажанням надавати своїм працівникам вихідний у свята.