Світ із тривогою спостерігає за метаморфозами у поведінці глави Білого дому. Ще кілька тижнів тому він вірив у люб’язність Путіна, а зараз змінив свою думку. Чому?
Сім п'ятниць на тиждень. Як Трамп змінював свою думку про Путіна
На саміті НАТО в Гаазі, який відбувся 24-25 червня, американський президент зайняв жорстку позицію щодо Росії, а президента України Володимира Зеленського назвав "дуже милим". 27 червня, себто, через 2 дні, під час спілкування з журналістами Трамп висловив наступну думку:
"Путін поважає нашу країну. І глава Китаю Сі поважає нашу країну. Кім Чен Ин поважає нашу країну. Вони знову поважають нашу країну. Лише рік тому ми не були країною, яку поважають".
Другого липня стало відомо про призупинення постачання Україні дуже важливих компонентів озброєння, зокрема, ракет для систем ППО. А вже наступного дня Трамп телефоном вшосте поговорив із Путіним.
"Це була досить тривала розмова, ми говорили про багато речей, включно з Іраном, а також, як ви знаєте, про війну з Україною. І я не в захваті. Я не досягнув із ним жодного прогресу", — заявив після цього американський лідер.
Після цієї розмови й відбувся раптовий радикальний розворот Трампа від дуже дратівливих для нас спроб умиротворити агресора.
Четвертого липня глава Білого дому поспілкувався з Володимиром Зеленським. Крім того, запевнив, що Америка продовжує постачати Україні зброю, але "має подбати, щоб у неї самої було її достатньо". У ЗМІ з’явилися різні версії, чому і за чиєю вказівкою сталася пауза. Більшість зійшлася на тому, що це була самодіяльність Пентагона, якому доручили перевірити власні арсенали, а не зупиняти постачання. Існує й версія, що вказівку міг дати Трамп, аби мати козирі у розмові з Путіним, однак російський диктатор поводився під час розмови нахабно, що й викликало у президента США неабияке обурення. Втім, якщо американський лідер зробить те, що наобіцяв за останній тиждень, детективна історія про те, хто розпорядився припинити постачання зброї Україні, швидко забудеться. Хоча неприємні спогади залишаться.
А що Трамп наобіцяв? Особисто — 10 ракет до Patriot. Водночас, за повідомленням CBS News, президент Сполучених Штатів розглядає можливість виділення нового пакета фінансування. У Reuters навіть назвали суму — 300 мільйонів доларів. Небагато, проте це сигнал Путіну на тлі масштабних атак дронами та ракетами по Україні. Скептики одразу згадали про критику Трампом свого попередника Джо Байдена за витрачення мільярдів на військову підтримку України. То ж Білому дому доведеться намалювати картину, чому зброя від Трампа — це не зброя від Байдена. За даними американських ЗМІ, у розпорядженні адміністрації лишилося щонайменше 3,85 мільярда доларів від попередника, ще близько п'яти мільярдів доларів можуть взяти із заморожених російських активів. Таким чином Трамп зможе пояснити виборцям, що з їхніх кишень не взяв ні цента.
Президент США заінтригував анонсом "великої заяви" щодо Росії. Протягом кількох днів усі тільки це й обговорювали. Як ніби сенс у словах, а не в діях. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, один зі співавторів законопроекту про посилення санкцій, підігрів інтригу:
"США почнуть продавати європейським союзникам "величезну кількість зброї, яка може принести користь Україні".
Тобто і тут Трамп перед своїми виборцями має послідовний вигляд: на відміну від попередника, який Україні зброю давав, він — продаватиме європейським партнерам по НАТО, а ті постачатимуть до України. Отже, Америка заробить на війні, а не втратить. Цинічно, але такою є реальна політика при Трампу.
Також Грем розповів про санкції проти країн, які підтримують Росію.
"Китай, Індія та Бразилія купують у Росії нафту, нафтопродукти та інші товари. Ці гроші Путін використовує для війни. І цей законопроект — справді кувалда, доступна Трампу, щоб покласти край цій війні", — обнадіяв сенатор українців.
За повідомленням ЗМІ, президент США погодився на ухвалення санкційного закону з умовою — він зможе одноосібно махати "кувалдою": посилювати або полегшувати санкції. Бо пропоновані тарифи у 500% на товари країн, які купляють ресурси у Росії, здатні сильно вдарити по американцях. Тому Трамп, очевидно, хоче мати можливість маневру, — у випадку неприємностей для своєї економіки знижувати тарифи.
Чому гарні наміри Трампа викликають багато скептицизму
Днями Білий дім із використанням ШІ зобразив свого господаря у вигляді Супермена. "Символ надії. Правди. Справедливість. Американський шлях. Супермен Трамп", — йдеться у підписі до картинки.
Що сталося у відносинах між Путіним і Трампом? "Бункерний щур" образив Супермена. Тому здавалося, що його хороші (сподіваємося, в минулому) відновини з Путіним дадуть нагоду швидко, в режимі реаліті-шоу завершити війну. Справедливо для України чи не зовсім, мабуть, не те питання, на яке Трамп шукав відповідь. Головне — він мав отримати вигляд найвеличнішого у світі миротворця. Але з цього нічого не виходить. Гірше того, після кожної розмови з російським диктатором президент США все більше нагадує не супергероя, а невдаху. Найімовірніше, саме образа за приниження "его" й стала мотивацією кардинальної зміни позиції Трампа стосовно Путіна і Росії. Та чи безповоротна ця зміна з огляду на мінливість і примхливість характеру цього політика?
З одного боку бачимо і чуємо сильну риторику. Також помітно, що з українсько-російської теми прибрали Стіва Віткоффа, який повторював кремлівські наративи. Водночас в авангарді нині виступає спецпосланець президента Штатів Кіт Келлог. Найбільший друг України з адміністрації Трампа. Сьогодні він прибув до нашої країни й, судячи з анонсу візиту, відомо, що пробуде у нас протягом тижня з дуже насиченою програмою. Що Келлог привезе до Вашингтона матиме не менше значення, аніж заява Трампа. Нескладно припустити, що їде він для з’ясування "червоних ліній", які Київ ніколи не переступить, а де можливі точки дотику при переговорах. І, що дуже важливо — тепер переговори з Москвою вже йтимуть з позиції сили.
Разом з тим є й тривожні сигнали з-за океану. Тарифна політика Трампа стосується не тільки ворогів Америки, а й союзників. Він оголосив про намір із 1 серпня ввести 30-процентні мита на товари з Євросоюзу. У Брюсселі готові до переговорів, проте і до відповіді — також. Якщо Штати вдарять по Європі митами, європейці можуть опинитися в ситуації, коли покупка зброї в американців негативно сприйматиметься виборцями. І в Європі певні політичні сили почнуть варити антиамериканські політичні "коктейлі". Простіше кажучи, наш інтерес у тому, щоб ЄС і США домовилися про мита.
Також складно зрозуміти, яка стратегія у Трампа щодо Росії. Він прагне укласти з нею взаємовигідну угоду, в якій питання України займає значне місце (а візити Стіва Віткоффа до Москви й посланця Путіна Кирила Дмитрієва до Америки свідчать про пошук взаємної вигоди), чи покласти російську економіку "на лопатки" й укладати угоду на правах сильного? Нас влаштовує другий варіант. Проте не варто плекати ілюзії, що раптовий розворот Трампа у наш бік триватиме завжди. Він щодо Росії радше застосує тактику дрібних болючих ударів, аніж кількох потужних. Біда всіх американських президентів — і Трамп не виключення — в тому, що вони вірили у перезавантаження відносин з Росією замість її руйнування, тому багато разів наступали на одні й ті ж граблі. Трамп почав своє друге президентство з набивання ґуль. Та чи справді це його чомусь навчило, чи він вирішив погратися в рішучого лідера, щоб потім зробити крок назад?