Учасники "Коаліції рішучих" розділилися через питання введення військ в Україну — FT

Європейські лідери залишаються розділеними щодо участі у формуванні багатонаціональних військ, які можуть бути розгорнуті в Україні після завершення війни.

Газета Financial Times повідомляє, що напередодні саміту, який відбудеться сьогодні у Парижі під головуванням президента Франції Еммануеля Макрона, союзники зважують свої зобов’язання, водночас готуючись до розмови з президентом США Дональдом Трампом.

Зазначається, що розміщення в Україні багатонаціональних військ розглядають як ключовий елемент гарантій безпеки для Києва. Їхня концепція формується "Коаліцією охочих", яку очолюють Франція та Велика Британія за підтримки Вашингтона. 

"Втім, наразі немає єдності щодо того, які саме ресурси готові надати окремі країни, включно з можливістю відправлення контингентів на українську територію", — наголошує газета.

За даними джерел Financial Times, учасники зустрічі у Парижі умовно поділилися на три групи:

• країни, готові до прямого розгортання військ (серед них Велика Британія);
• держави, що вже заявили про відмову (наприклад, Італія);
• більшість, зокрема Німеччина, які досі не визначилися з позицією.

Своєю чергою, представник Єлисейського палацу наголосив, що підготовча технічна робота вже завершена. Він зауважив, що Європа має достатньо внесків, щоб повідомити американцям: "Європа готова взяти на себе відповідальність, якщо США також виконають свою частину".

Газета зауважує, що адміністрація Трампа начебто готова забезпечити розвіддані, системи управління та елементи протиповітряної оборони, але очікує, що ініціатива залишиться за європейськими державами. Зокрема, британський міністр оборони Джон Гілі заявив, що Лондон переглядає рівень готовності своїх збройних сил і пришвидшує фінансування, аби бути готовим до можливого розгортання в Україні. Генсек НАТО Марк Рютте у середу, 3 вересня, наголошував, що коаліція має виробити конкретні пропозиції щодо гарантій безпеки вже найближчим часом. 

"Ми зможемо ще активніше взаємодіяти з американською стороною, щоб визначити, який внесок вони готові зробити", — наголосив він.

Втім, за даними газети, у Німеччині скептично сприйняли заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка в інтерв’ю Financial Times говорила про "досить точні плани" щодо військової присутності в Україні. Водночас президент України Володимир Зеленський, який особисто братиме участь у переговорах у Парижі, напередодні обговорив із французьким президентом Еммануелем Макроном "підготовчу роботу щодо гарантій безпеки". 

Він наголосив, що мова йшла не лише про майбутні домовленості, а й про поточні потреби українських військових, санкційний тиск на Москву та можливість використання заморожених активів РФ. У середу, 3 вересня, Зеленський також зустрівся з лідерами північних і балтійських країн у Копенгагені, де, за його словами, партнери "детально обговорили внесок кожної країни".

"Тепер ми заповнимо це конкретними деталями: хто що робить на суші, в повітрі, на морі та в кіберпросторі. Наша армія є ядром цієї системи, але нам потрібна зброя й фінансування, і ми працюємо над цим", — наголосив український президент.

Нагадаємо, що сьогодні в Парижі відбудеться саміт лідерів "Коаліції рішучих". Вони обговорять гарантії безпеки для України. Після зустрічі запланована телефонна розмова з американським президентом Дональдом Трампом.