Україні краще обміняти землю на мир: аналітик The Telegraph озвучив "гірку правду"

Тимчасове припинення бойових дій без юридичного визнання втрати територій може дати Україні час для посилення оборони й економіки. Наразі ні Америка, ні Європа не готові надати Україні сили, необхідні їй для перемоги на полі бою.

Таку думку висловив геополітичний стратег і політолог Марк Бролін, який написав колонку для видання The Telegraph.

"Назвімо це "корейським" заморожуванням із "німецьким" фіналом — паузою, яка відкидає де-юре визнання захопленої території, закріплює надійні гарантії безпеки зараз та інвестує у здатність України зрештою деокупувати свої землі. Це не капітуляція, а стратегічний виграш часу", — зазначив він.

За його словами, ця ідея "похмура, але практична", адже час, імовірно, зіграє на користь України, і на це є три причини. По-перше, економіка Росії у не найкращому стані через санкції, відплив капіталу та війну.

По-друге, внутрішня політика США накладає реальні обмеження на те, що Білий дім може гарантувати у довгостроковій перспективі: "громадська думка та гострі партійні суперечності роблять відкриту ескалацію політично небезпечною". Політолог акцентував, що відтепер США вважатимуть Росію насамперед європейською проблемою.

На його думку, президент США Дональд Трамп стане останнім очільником країни, "прив’язаним до застарілого рефлексу часів Холодної війни, за якого навіть найменша критика російського "ведмедя" вважалася передвісником глобального конфлікту".

"Саме це, вочевидь, лежить в основі аргументу, що сусіднім державам треба "проковтнути" та прийняти статус васалів — попри те, що "ведмідь" давно облізлий, а більшість колишніх радянських республік уже успішно вирвалися на свободу", — написав геополітичний стратег.

По-третє, Європа прокидається, її курс на роззброєння та залежність від російської енергетики розпочинає виправлятися. На думку аналітика, з посиленням Європи московські рудименти й далі сприятимуть відносному занепаду Росії.

"Щороку протягом десятиліть звільнені колишні радянські держави лише збільшували розрив у ВВП на душу населення зі своїм колишнім гнобителем", — наголосив експерт.

Замороження бойових дій, вважає Бролін, мають супроводжувати чіткі умови:

• жодного юридичного визнання зміни територій;
• багаторівневі гарантії безпеки для України, зокрема, ППО, боєприпаси, ротаційні тренування та надійні канали постачання запчастин;
• автоматичні санкційні механізми у відповідь на будь-яке серйозне порушення з боку Росії;
• інвестиційна програма для скорочення розриву між рівнями життя на вільних і окупованих територіях.

"Ці складові перетворили би паузу з дипломатичного застою на чергове змагання систем. Марш, який може завершитися, через роки, а не десятиліття, возз'єднаною Україною, яка на той час перевершить окупанта так само, як Західна Німеччина випередила Східну Німеччину", — пояснив аналітик.

Він заперечив думку, що, мовляв, "замороження винагороджує агресію або нормалізує крадіжку земель". За його словами, заморожування в описаному вигляді прямо зберігає юридичні претензії й утримує санкції та політичний тиск.

"Вона лише визнає реальність поля бою зараз, водночас роблячи ймовірнішим майбутнє падіння Росії, ніж поступки. Тож стратегічне "купування часу" стало би виваженою та зворотною політикою, спрямованою на підрив здатності та легітимності Москви, поки політичне й економічне переформатування не стане можливим", — припустив політолог.

Описаний "жорсткий реалізм", за його словами, вимагає від політиків і суспільства змиритися з тимчасовою несправедливістю заради кращого майбутнього результату.

"Альтернативи такі: нескінченна бійня чи половинчаста та нежиттєздатна ескалація — дисциплінована пауза з чіткими умовами та фінансуванням. Тут є очевидний стратегічний вибір. Зважаючи на все, заморожений фронт зараз справді має вигляд як передумова майбутньої свободи", — підсумував Марк Бролін.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський не виключає що в Україні може реалізуватися сценарій Південної Кореї, коли після закінчення Корейської війни не було підписано жодного мирного договору, але країна змогла досягнути процвітання.