
Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні зачекати з повноправним членством від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Віцепрем'єр Тарас Качка наголосив, що такий тривалий термін є неприйнятним для Києва, проте існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів.
Про це посадовець заявив в інтерв'ю для "РБК-Україна".
За словами віцепрем'єра, такі впливові держави як Німеччина ставлять на перше місце фактор довіри до інституцій. Європейські партнери хочуть бачити не лише ухвалення законів, а і їхню тривалу стабільну роботу на практиці. Качка процитував позицію західних колег:
"Такі країни, як Німеччина, кажуть: це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви "відстоялися", щоб ми переконалися, що все працює. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра", — зазначив він.
Посадовець зауважив, що затримки із вступом балканських країн були зумовлені "доєвропейською" методологією, яка вимагала доказів незворотності змін. Як приклад він навчив досвід Румунії та Болгарії, для яких створювали спеціальні умови контролю навіть після офіційного приєднання до блоку. Качка пояснив:
"Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія і Болгарія вступали в ЄС, був створений спеціальний механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)", — сказав віцепрем'єр.
Тоді Єврокомісія мала право обмежувати певні права країн-членів, якщо вони не виконували зобов'язання. Сьогодні такі інструменти називають "сейфгардами" (захисними механізмами).
Попри дискусії в кулуарах ЄС, українська сторона наполягає на швидших темпах інтеграції. Тарас Качка підкреслив, що запропоновані терміни у 10 чи 20 років є занадто довгими для країни, що перебуває у стані трансформації.
"Може я перебільшую про 20 років, хай 10 років — але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM — це абсолютно нормальна історія. Однак це не проговорювалося в деталях. Тому в медіа часто дуже спрощують ситуацію", — підсумував Качка.
Нещодавно президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.
Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.