Як Росія випробовує реакцію НАТО — аналіз The Economist
Попри те, що Північноатлантичний Альянс на саміті торік декларував зобов’язання "захищати кожен сантиметр території НАТО", це може бути справедливим твердженням для ситуації на землі. Втім, у повітрі в останні тижні ситуація здається нестабільною.
Як повідомляє видання The Economist, 10 вересня у повітряний простір Польщі зайшла хвиля російських дронів, а потім 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії, а кілька днів по тому хвиля таємничих дронів спричинила закриття головного аеропорту Данії і продовжує далі порушувати повітряний простір країни мало не щодня.
"У той час, як американський президент Дональд Трамп відходить від Європи і спроб закінчити війну в Україні, російський диктатор Володимир Путін, здається, закручує гайки на континенті", — наголошує видання.
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року російські спецслужби проводять кампанію саботажу та підривної діяльності на всьому європейському континенті. The Economist зауважило, що дехто називає це "гібридною війною", яка не перетинає поріг збройного конфлікту. Інші говорять про "сіру зону" між миром і відкритою війною.
Своєю чергою, військові експерти вважають обидва терміни неточними або порожніми. Втім, те, що вони позначають, є дуже реальним. Нещодавнє дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень, аналітичного центру, виявило, що кількість підтверджених випадків російського саботажу проти критичної інфраструктури Європи зросла на 246% між 2023 і 2024 роками, причому значна частина з них була спрямована проти морських і водних об'єктів.
Так, 17 вересня Литва висунула звинувачення 15 особам, пов'язаним з російською військовою розвідкою, у розміщенні вибухових пакунків на вантажних літаках, що спричинило пожежі на землі в Німеччині, Польщі та Великій Британії минулого року. Зараз ця кампанія, схоже, перейшла в небо над Європою.
"Протягом десятиліть Росія час від часу порушувала повітряний простір країн-членів НАТО, який простягається вздовж державних кордонів і охоплює 12 морських миль від берегової лінії країни", — зазначає видання.
Втім, за словами неназваного західного чиновника, за останній рік кількість порушень повітряного простору приблизно подвоїлася. Вони також стали більш серйозними. Порушення повітряного простору Естонії було найсерйознішим за останні 20 років, а атака дронів на Польщу стала найбільшим порушенням за 76-річну історію альянсу.
До цього року НАТО лише сім разів у своїй історії застосовувало статтю 4, яка передбачає консультації між 32 членами альянсу. Зараз вона була застосована двічі за два тижні, спочатку з Польщею, а потім Естонією.
"Під час інциденту 19 вересня Італія, Фінляндія та Швеція підняли винищувачі, щоб зустріти три російські літаки, які підтвердили перехоплення помахом крила, але не виходили на зв'язок по радіо і не змінювали курс", — зазначили у The Economist.
Інциденти з дронами в Данії та Норвегії є значно заплутанішими. За даними видання, 22 вересня аеропорти Копенгагена та Осло були тимчасово закриті після того, як дрони були помічені в їхньому повітряному просторі та навколо нього. Вночі 24 вересня дрони знову пролетіли над чотирма данськими аеропортами, включаючи військову авіабазу. Два дні по тому шведські чиновники заявили, що дрони були помічені над архіпелагом Карлскруна на сході країни. У суботу, 27 вересня, дрони знову були помічені над данськими об'єктами, включаючи авіабазу.
"Не всі ці дії обов'язково є ворожими. Торік поблизу норвезьких аеропортів було зафіксовано понад 500 незаконних польотів дронів, хоча більшість (а можливо, і всі) з них, ймовірно, здійснювали любителі, а не диверсанти Кремля", — зауважує The Economist.
Попри це Данія переконана, що останні вторгнення не були випадковими. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначав, що у Копенгагена немає сумнівів, що все вказує на те, що це робота професійного виконавця. Це те, що я б назвав гібридною атакою.
"Західні чиновники не знають, чому Росія посилила свої провокації. Деякі союзники вважають, що інциденти в Польщі та Естонії були випадковими, наслідком російської недбалості, а не злого умислу, хоча Польща категорично не погоджується з цим. Наприклад, на літаках МіГ-31, які залетіли в повітряний простір Естонії, могли вийти з ладу навігаційні системи. Але навіть якщо це так, російська недбалість може сама по собі відображати свідомий вибір Кремля дозволити збройним силам діяти більш вільно", — зазначили у виданні.
Так, якщо ці вторгнення були навмисними пробними кроками, то частина пояснення може лежати в площині Трампа. Останніми днями він висловлювався набагато менш приязно щодо Путіна, натякаючи, що Росія є "паперовим тигром", і що Україна може виграти війну, повністю вигнавши Росію зі своєї території. Журналісти наголосили, що водночас американський лідер дистанціюється від війни в Україні, наполягаючи, що продаватиме, а не даруватиме зброю Києву.
"Протягом більшої частини війни до цього часу кампанія Путіна з підриву була спрямована на те, щоб залякати Європу і змусити її зменшити допомогу Україні, а також відмовити її від розширення цієї підтримки за допомогою нових видів озброєння, таких як танки, літаки та ракети великої дальності. Але Путін не досяг успіху, допомога продовжувала надходити. Проте останні дії Росії, ймовірно, спрямовані на те, щоб вбити клин між Європою та Америкою, а також між європейськими членами НАТО", — додали у The Economist.
Російські вторгнення створюють враження, що Європа не здатна захистити свій повітряний простір, підриваючи довіру громадськості до урядів. Вони також викривають той факт, що Трамп не має великого бажання підтримувати своїх європейських партнерів у момент кризи. І вони підкреслюють внутрішні розбіжності в Європі щодо того, як реагувати. Деякі члени НАТО воліли, щоб альянс дав жорстку відсіч.
"Якщо ще одна ракета або літак без дозволу, навмисно або випадково, увійде в наш простір і буде збитий... будь ласка, не приходьте сюди скаржитися. Ви були попереджені", — заявляв міністр закордонних справ Польщі Радіслав Сікорський, звертаючись до Росії.
Видання зазначає, що на практиці багато союзників хочуть діяти обережно. Генерал-майор Йонас Вікман, керівник шведських повітряних сил, літаки яких були серед тих, що відреагували на вторгнення в Естонію, стверджує, що він має повноваження збивати російські літаки, якщо це буде необхідно.
"Ми завжди будемо зважати на рівень загрози. Коли ми говоримо про територію Швеції, ми говоримо про пропорційність", — зазначив він.
Під час вторгнення в Естонії НАТО змогло відстежити порушення повітряного простору, і попри те, що російські літаки були озброєні ракетами "повітря-повітря", вони не становили очевидної загрози для землі. Медійники додали, що на папері кожен союзник має право збивати все, що завгодно і йому не потрібно чекати дозволу від НАТО.
Втім, в реальності Балтійські держави не мають власних винищувачів, тому вони покладаються на чергування союзників для патрулювання свого повітряного простору. Водночас Польща може вільно збивати будь-який літак, що збився з курсу. Проблема є скоріше політичною, ніж військовою. Якщо Росія вирішить ескалувати ситуацію у відповідь, є побоювання, що Трамп буде триматися осторонь, а європейці будуть сваритися між собою щодо того, наскільки підтримувати союзника, який збив російський літак.
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Axios повідомляв, що країни НАТО повинні блокувати літаки, які залітають у їхній повітряний простір. Він назвав "слабкою" реакцію Північноатлантичного альянсу на провокації Росії.