Європа на переговорах щодо України: The Times назвав слабке місце союзників
На тлі підготовки до зустрічі американського президента Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна американський віце-президент Джей Ді Венс нещодавно заявив, що Європа має активізуватися та взяти на себе більшу роль щодо фінансування України у війні проти Росії.
Видання The Times повідомляє, що навіть, якщо Європа буде непохитною у своїй дипломатичній позиції, їй бракує сил для підтримки України у переговорах щодо вигідних умов майбутньої мирної угоди або забезпечити дотримання припинення вогню.
Медійники наголосили, що так звана "Коаліція охочих" — багатонаціональні сили на чолі з Великою Британією та Францією, призначені для підтримки України та потенційного моніторингу припинення вогню, навряд чи зможуть виправдати початкові сподівання британського прем’єр-міністра Кіра Стармера щодо 64 тисяч військовослужбовців на місцях.
Своєю чергою, Кремль не прийме розташування західних військ в Україні. Росіяни заявили, що нібито їхня присутність може спровокувати нову світову війну. Навіть якби Путін погодився, міністри оборони країн-членів Євросоюзу заявили, що "немає жодних шансів" на те, що вони зможуть досягти 10 тисяч військовослужбовців, виділених Великою Британією, зазначає видання. Навіть 25 тисяч спільними зусиллями "було б надто складним завданням".
Видання наголошує, що це суттєво менше ніж 200 тисяч військовослужбовців, яких президент України Володимир Зеленський оцінював у січні цього року як необхідних для надійного забезпечення миру на лінії фронту та запобігання новому нападу Росії після будь-якої угоди про припинення вогню. Водночас експерти оцінюють цю цифру ближче до 600 тисяч.
"Група "Коаліції охочих" складається переважно з європейських країн та країн Співдружності. Поки що Велика Британія та Франція є єдиними країнами, які надіслали певну кількість військ. Фінляндія, як повідомляється, стурбована тим, що будь-яке розгортання "розмиє" її власну прикордонну оборону, тоді як Польща, Іспанія та Італія чітко дали зрозуміти, що не надаватимуть жодних солдатів. Естонія заявила, що, можливо, буде готова надіслати лише бойовий підрозділ наземних військ розміром з роту", — зазначає The Times.
Зазначається, що пропозиції досі гальмуються через нестачу людських ресурсів, політичне небажання та логістичні перешкоди щодо правил ведення бойових дій у разі нападу Росії. Згідно з даними Ukraine Support Tracker, Європа у червні обігнала США як найбільшого постачальника допомоги Україні, надавши військову допомогу в розмірі близько 72 мільярдів євро порівняно з 65 мільярдами євро від США. Втім Вашингтон поставив найсучасніше та найсмертоносніше обладнання, включаючи передові системи протиповітряної оборони та високоточні боєприпаси.
"Значна частина допомоги Європи фінансує закупівлю зброї американського виробництва, що підкреслює її залежність від цієї країни", — наголосили у виданні.
The Times додає, що торік члени Євросоюзу витратили на оборону 326 мільярдів євро, що становить близько 1,9% ВВП — на 30% більше, ніж у 2021 році, але США витратили майже трильйон доларів, або 3,4% ВВП. Щоб подолати розрив, ЄС започаткував план забезпечення боєготовності на суму 800 мільярдів євро, спрямований на модернізацію та інтеграцію військових можливостей. Втім, прогрес йде повільно, йому перешкоджають фрагментація промисловості, політичні розбіжності та відсутність спільної стратегії.
Нагадаємо, видання Bloomberg повідомляло, що лідери провідних європейських країн прагнуть поговорити з Дональдом Трампом ще до того, як він зустрінеться на Алясці з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Реакція Білого дому на пропозицію європейців наразі невідома.