# дослідження

Старіння людського організму може відбуватися нерівномірно, а різні органи та тканини мають власні темпи вікових змін. У багатьох із них науковці виявили дві фази прискореного структурного старіння, які переважно припадають на 30-ті та 50-ті роки життя.Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Nature Aging, пише ScienceAlert. Команда у Каліфорнії розробила систему PathStAR. Вона аналізує мікроскопічну структуру тканин та визначає пов'язані з віком зміни. Науковці дослідили зображення понад 25 тисяч зразків тканин, отриманих після смерті 970 людей віком від 21 до 70 років. Загалом аналіз охопив 40 типів тканин.Результати показали, що єдиного темпу старіння для всього організму немає. Деякі тканини починають швидко змінюватися вже після 30 років, тоді як інші залишаються відносно стабільними значно довше.Які органи старіють ранішеОдними з перших помітні структурні вікові зміни демонстрували артерії. Найшвидше вони відбувалися у людей у віці 30-39 років. Цей результат збігався з медичними даними: саме в цьому віці різкіше збільшувалася кількість ранніх проявів накопичення бляшок в артеріях. Крім того, люди з ознаками прискореного структурного старіння судин частіше мали атеросклероз.Іншу картину дослідники побачили в жіночій репродуктивній системі. Матка та піхва залишалися порівняно стабільними в ранньому дорослому віці, а найбільші структурні зміни припадали на період приблизно після 50 років, що збігається з переходом до менопаузи. Яєчники мали одразу дві виражені фази змін:приблизно у 35-40 років;у 55-60 років, тобто вже у постменопаузальний період.Подібну двофазну модель науковці виявили не лише в репродуктивній системі. Дев'ять із 14 тканин, для яких вдалося сформувати найбільш надійні траєкторії, демонстрували два періоди прискорених змін, переважно у 30-х та 50-х роках.До них належали, зокрема, тканини стравоходу, шлунка, товстого та тонкого кишківника. У чоловіків подібну закономірність виявили у простаті та яєчках.До чого тут гормониДослідники припускають, що одним із механізмів, який синхронізує старіння різних органів, можуть бути гормони. За словами фахівців, понад половина досліджених тканин демонструвала структурні зміни, пов'язані зі старінням яєчників. Через це науковець назвав їх своєрідним "водієм ритму" старіння всього організму.Особливо помітне зниження здатності реагувати на гормональні сигнали дослідники зафіксували у тканинах шлунково-кишкового тракту. Це може бути пов'язано, зокрема, з наявністю рецепторів естрогену в епітелії травної системи.Водночас у різних органах прискорене структурне старіння супроводжувалося спільними ознаками. Вчені фіксували посилення запальних процесів, зниження вироблення енергії, уповільнення розмноження клітин та погіршення роботи систем клітинного контролю.Результати не означають, що кожна людина різко "старіє" саме у 30 та 50 років. Дослідження проводили на посмертних зразках, а вікові проміжки були доволі широкими. До того ж не кожна зміна структури тканини обов'язково свідчить про погіршення її роботи.Додамо, нове дослідження науковців показує, що неприємні чи проблемні люди у нашому оточенні можуть не лише погіршувати психічне здоров’я, а й реально прискорювати біологічне старіння.Читайте також: Покоління старіють по-різному: дослідження виявило несподівану тенденцію серед молоді.

Науковці виявили паразитів у 96% тунців, виловлених біля узбережжя Бразилії. Деякі з них можуть становити небезпеку для людини, якщо заражену рибу вживати сирою або недостатньо термічно обробленою.Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Ocean and Coastal Research, пише ScienceAlert. Науковці дослідили 53 смугастих тунців (Katsuwonus pelamis), виловлених біля південного узбережжя Бразилії. Загалом у рибі вони нарахували понад 1600 паразитичних червів.Паразитів виявили майже в усіх досліджених органах і тканинах. Єдиними органами, в яких їх не знайшли в жодному зі зразків, були серце та нирки. Найбільше паразитів науковці зафіксували:у кишківнику;у м'язовій тканині, яку люди вживають у їжу;у шлунку.Загалом зараженими виявилися 96% із 53 досліджених риб. Учені наголосили, що результати свідчать про важливість санітарного контролю морепродуктів. Вони також рекомендують патрати рибу якомога швидше після вилову, щоб личинки не встигали переміщуватися з внутрішніх органів до м'язової тканини.Яких паразитів знайшли в тунціДослідники виявили, зокрема, паразитів групи Trypanorhyncha та роду Anisakis. Останні можуть заражати різних морських тварин, серед яких риби, кальмари, кити та дельфіни.Водночас результати дослідження не означають, що 96% тунця загалом у світі заражено паразитами. Науковці проаналізували лише 53 риби з одного регіону Бразилії та в конкретний період. Тому поки неможливо визначити, наскільки поширеним є такий рівень зараження в інших районах промислу.Смугастий тунець має високу промислову цінність та широко використовується, зокрема, для виробництва консервів і приготування страв із сирої риби. У 2022 році у світі виловили близько 3,1 мільйона тонн цього виду.Чи небезпечні паразити в тунці для людиниСам факт наявності паразитів у рибі не означає, що вона обов'язково становить загрозу для здоров'я. Під час промислової переробки рибу перевіряють, а видимих паразитів видаляють. Крім того, термічна обробка та процес консервування знищують паразитів, після чого більшість із них не становлять небезпеки.Ризик виникає насамперед під час споживання сирої або недостатньо обробленої риби. Деякі види Anisakis можуть потрапити до травної системи людини та спричинити анізакідоз. Серед можливих симптомів:біль у животі;нудота;блювання;діарея.Водночас зараження людей личинками Trypanorhyncha трапляється рідко, а не всі види Anisakis здатні спричиняти захворювання.Науковці також зауважують, що паразити є природною частиною морських екосистем. Їхня присутність у рибі в окремих випадках може навіть свідчити про функціонування складного харчового ланцюга в океані.Додамо, нові попередні дослідження, представлені на науковій конференції з гастроентерології, вказують на можливий зв’язок між пізнім харчуванням і проблемами з кишківником. Зокрема, у людей, які споживали понад 25% добової калорійності після 21:00 і перебували у стані хронічного стресу, ймовірність появи закрепів або діареї була вищою у 2,5 раза..

Обмежене споживання цукру впродовж перших років життя може бути пов'язане зі значно нижчим ризиком розвитку деяких видів раку в дорослому віці. До такого висновку дійшли науковці, проаналізувавши дані десятків тисяч британців, народжених у період продовольчого нормування.Про це повідомляє ScienceAlert із посиланням на дослідження, опубліковане у науковому журналі PNAS. Науковці проаналізували дані 64 761 людини, народженої у Великій Британії у 1951-1956 роках. Інформацію про стан їхнього здоров'я отримали з бази UK Biobank.У Великій Британії нормування цукру, запроваджене ще під час Другої світової війни, остаточно скасували у вересні 1953 року. Після цього середнє споживання продукту в країні швидко зросло приблизно вдвічі. Це дозволило дослідникам порівняти здоров'я людей, які провели перші 1000 днів життя, від зачаття приблизно до дворічного віку, в умовах обмеженого споживання цукру, з тими, хто народився після скасування нормування.Як обмеження цукру пов'язане з ризиком ракуНайпомітнішу різницю науковці виявили щодо раку печінки. Люди, які протягом перших 1000 днів життя перебували під дією обмежень на цукор, у дорослому віці мали на 69% нижчий ризик розвитку цього захворювання. Також дослідники виявили зниження ризику інших видів раку:передміхурової залози — на 52%;легень — на 41%;прямої кишки — на 40%;молочної залози — на 36%.Крім того, у людей, які в ранньому дитинстві споживали менше цукру, виявили довші теломери.Теломери — це кінцеві ділянки хромосом, які виконують роль захисних "ковпачків" для нашої ДНК.За оцінками дослідників, різниця відповідала приблизно 2,2 року меншого біологічного старіння.Харчові звички могли зберегтися на десятиліттяДослідження також показало, що вплив раннього раціону міг позначитися на харчуванні через багато років. Учасники, які в дитинстві потрапили під нормування цукру, приблизно через п'ять десятиліть у середньому споживали менше солодкого та менші порції їжі, а їхній раціон був здоровішим і різноманітнішим.Один з авторів роботи Вейлон Чжан припускає, що рівень солодкості їжі, до якого людина звикає у ранньому віці, може надовго сформувати її смакові вподобання.Науковці називають два можливі пояснення отриманих результатів. Перше пов'язане з біологією: харчування на ранніх етапах життя може впливати на розвиток метаболізму, органів та імунної системи. Друге стосується поведінки — звичка до менш солодкої їжі, сформована в дитинстві, може зберігатися й у дорослому віці.Водночас автори наголошують, що дослідження було спостережним, тому його результати не варто трактувати як доказ того, що саме обмеження цукру безпосередньо запобігає розвитку раку. Проте історичні умови, за яких обмеження на цукор різко скасували, дали науковцям можливість порівняти дві близькі за характеристиками групи людей.Додамо, харчування людини в перші 1000 днів життя — від вагітності до приблизно дворічного віку — може впливати на здоров’я мозку навіть через десятки років. Нове дослідження показало, що менше споживання цукру в цей період пов’язане зі зниженням ризику деменції, хвороби Альцгеймера, депресії та тривожних розладів у дорослому віці.Читайте також: Чи допомагає кориця знижувати рівень цукру в крові: відповідь дієтологів.

У неділю, 6 вересня, на Землі очікуються слабкі магнітні бурі. На цей день прогнозується сонячна активність із К-індексом 1,7 (зелений рівень).Про це повідомили в "Метеопрог" і Meteoagent. Фахівці зазначили, що в неділю геомагнітне поле буде спокійного рівня, а сонячна активність — низькою з невеликою ймовірністю спалахів М-класу."Не очікується значного впливу корональних викидів маси або швидкісних потоків сонячного вітру, здатних спричинити геомагнітний шторм", — зауважили фахівці.Вони додали, що для більшості людей цей день має пройти без помітного впливу космічної погоди. Самопочуття може залежати від стану здоров’я, якості сну, фізичного навантаження та рівня стресу.Протягом останніх 24 годин сонячна активність перебувала на помірному рівні. За минулу добу на Сонці відбулися два спалахи класу В і п'ять спалахів класу С.Сонячна активність на 6 вересня:ймовірність малого геомагнітного шторму — 1%;ймовірність великого геомагнітного шторму — 1%;ймовірність спалаху на Сонці М-класу — 20%;ймовірність спалаху на Сонці Х-класу — 1%;кількість сонячних плям — 7."Магнітні бурі можуть негативно впливати на здоров’я людей. Попередження про магнітні бурі допомагають контролювати фактори ризику інфарктів та інсультів у дні, що передують таким сонячним явищам", — акцентували експерти.Прогнози магнітних бур можуть змінюватися, адже дослідники сонячної активності оновлюють свої дані кожні три години. Вимірюється геомагнітна активність за шкалою від нуля до дев'яти. Для позначення використовується планетарний К-індекс: якщо показник п'ять і вище, то це вважається потужною магнітною бурею.Чим небезпечні магнітні бурі Під час геомагнітних збурень деякі люди можуть скаржитися на:головний біль і запаморочення;втому та сонливість;дратівливість і перепади настрою;порушення сну;зниження концентрації уваги;коливання артеріального тиску;загострення хронічних захворювань.Найбільш чутливими до магнітних бур вважаються люди із серцево-судинними захворюваннями, літні люди та метеозалежні особи.Як зменшити вплив магнітних бурУ дні підвищеної сонячної активності фахівці рекомендують:дотримуватися режиму сну та відпочинку;пити достатню кількість води;більше часу проводити на свіжому повітрі;уникати надмірних фізичних та емоційних навантажень;обмежити вживання алкоголю та енергетичних напоїв;не зловживати кавою та міцним чаєм;збалансовано харчуватися;уважніше ставитися до свого самопочуття та за потреби консультуватися з лікарем.Дотримання цих простих рекомендацій допоможе легше перенести період геомагнітних коливань і зберегти гарне самопочуття.Нагадаємо, раніше фахівці Центру прогнозування космічної погоди пояснили, як саме магнітні бурі впливають на сучасні технології та чого очікувати під час потужної сонячної активності.Читайте також: Магнітні бурі у вересні: коли очікуються неспокійні дні та підвищена активність Сонця.

Ожиріння може залишати тривалі зміни в імунних клітинах жирової тканини, які зберігаються навіть після зниження ваги. Науковці припускають, що така своєрідна "пам'ять" про ожиріння може ускладнювати подальше схуднення та підтримання досягнутої ваги.Про це пише ScienceAlert з посиланням на дослідження. Команда науковців із Японії досліджувала макрофаги жирової тканини — імунні клітини, які беруть участь у регулюванні запальних процесів, контролі жирової тканини та видаленні пошкоджених і відмерлих клітин.Основні експерименти проводили на мишах, яких спочатку доводили до набору зайвої ваги, а потім до її зниження. Дослідники виявили, що після схуднення у макрофагах зберігалася частина молекулярних змін, спричинених ожирінням."Ці результати свідчать, що особливості альтернативного сплайсингу можуть зберігатися в макрофагах як "пам'ять про ожиріння", впливаючи на їхні подальші властивості", — зазначили автори дослідження.Як "пам'ять" про ожиріння може заважати схудненнюВчені звернули увагу на білок CWC22, який бере участь у сплайсингу РНК — процесі обробки генетичних інструкцій перед утворенням білків. У мишей, які втратили найменше ваги, в ядрах макрофагів жирової тканини було менше CWC22. Подальші експерименти показали, що стрес, спричинений ожирінням, знижував його рівень і порушував нормальний процес сплайсингу.Особливо показовим стало те, що 51,9% генів, у яких через ожиріння змінився сплайсинг, залишалися зміненими й після схуднення. Приблизно чверть цих стійких змін була пов'язана з CWC22."Мультиомні та генно-таргетовані підходи показали, що 51,9% спричинених ожирінням змін сплайсингу генів у макрофагах зберігалися після втрати ваги", — пояснили дослідники.Подальший аналіз показав, що порушення зачіпали ген Scarb1. Це погіршувало здатність макрофагів видаляти мертві та пошкоджені клітини. Через їхнє накопичення знижувався рівень інозину — молекули, яка, зокрема, сприяє ліполізу, тобто розщепленню накопиченого жиру. Таким чином, на клітинному рівні сформувався механізм, який потенційно може перешкоджати подальшому зниженню ваги."Ці результати показують, що аномальний альтернативний сплайсинг у макрофагах лежить в основі стійкості до втрати ваги після ожиріння, а терапія, спрямована на сплайсинг, потенційно може протидіяти "пам'яті про ожиріння", — заявили автори роботи.Чи стосується це людейНауковці застерігають від передчасних висновків. Дослідження переважно проводили на мишах, хоча окремі результати вдалося підтвердити й у людських клітинах.Тому поки невідомо, наскільки сильно виявлений механізм впливає на здатність людей худнути або повторно набирати вагу. Також потенційні методи лікування, спрямовані на таку клітинну "пам'ять", перебувають лише на ранньому етапі досліджень. Водночас результати доповнюють попередні наукові роботи, які свідчили, що різні клітини організму можуть зберігати біологічні зміни, сформовані в період ожиріння."Ефективні методи лікування ожиріння включають медикаментозну терапію та баріатричну хірургію на додаток до зміни способу життя. Однак тривале збереження втраченої ваги залишається складним завданням, що підкреслює необхідність пошуку додаткових терапевтичних стратегій", — підсумували дослідники.Додамо, новий міжнародний звіт Всесвітньої федерації боротьби з ожирінням попереджає про серйозну глобальну проблему зі здоровʼям. Якщо не вжити рішучих заходів, до 2040 року понад 220 мільйонів дітей матимуть ожиріння.Читайте також: Вчені пояснили, чому ожиріння може підвищувати ризик деменції.

Місія BepiColombo після майже восьми років польоту розпочала фінальний етап наближення до Меркурія. Це спільний проєкт Європейської космічної агенції та Японської агенції аерокосмічних досліджень.Про це повідомив Space. Медійники зазначили, що в четвер, 3 вересня, від апаратів успішно відокремився транспортний модуль, а вихід на орбіту планети запланований на 21 листопада."Від двох наукових апаратів місії успішно відокремився Mercury Transfer Module (MTM) — транспортний модуль, який забезпечував BepiColombo енергією та тягою під час міжпланетної подорожі", — йдеться в повідомленні.У Європейській космічній агенції підтвердили успішне відокремлення після отримання сигналу від апарата через антени далекого космічного зв'язку в Іспанії й Аргентині. Телеметрія показала, що всі системи працюють у штатному режимі.Тепер два наукові орбітальні апарати — Mercury Planetary Orbiter (MPO) від ESA та Mercury Magnetospheric Orbiter Mio від JAXA — продовжать шлях до Меркурія.Вийти на орбіту найближчої до Сонця планети вони мають 21 листопада 2026 року. Після цього апарати ще деякий час залишатимуться з'єднаними, а 9-10 грудня мають відокремитися один від одного.Один із них працюватиме на витягнутій орбіті навколо Меркурія та досліджуватиме його магнітосферу. Інший, своєю чергою, має вийти на власну орбіту та детально вивчати поверхню, склад і внутрішню будову планети. Повноцінну наукову фазу місії планують розпочати у квітні 2027 року.Місія BepiColombo стартувала в жовтні 2018 року. Щоби добратися до Меркурія, апарат здійснив складний багаторічний маршрут із дев'ятьма гравітаційними маневрами біля планет. Місія стане першою в історії, під час якої навколо Меркурія одночасно працюватимуть два космічні апарати.Учені сподіваються, що BepiColombo допоможе створити детальні карти Меркурія, дослідити його мінеральний і хімічний склад, внутрішню структуру та походження магнітного поля.Нагадаємо, що на одному зі знімків марсохода NASA Curiosity помітили незвичний темний об'єкт, який за формою нагадує медузу з довгими щупальцями. Однак, найімовірніше, він існував лише на фотографії та з'явився через вплив космічної частинки на камеру апарата..

Науковці розробили систему на основі штучного інтелекту, яка може виявляти ознаки хвороби Паркінсона за особливостями малювання людини. В експерименті точність методу сягнула майже 99%, однак дослідники наголошують, що технологія поки не може замінити повноцінну медичну діагностику.Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Discover Computing, передає ScienceAlert. Команда науковців з Індії використала дані попереднього дослідження, проведеного у Бразилії за участю 66 людей. Серед них 31 учасник мав хворобу Паркінсона, а ще 35 входили до здорової контрольної групи.Учасникам пропонували за допомогою спеціальної біометричної ручки обводити спіралі та меандри — безперервні лінії з кутоподібними вигинами. Пристрій не лише фіксував отримане зображення, а й збирав інформацію про рухи руки. Зокрема, система аналізувала силу стискання ручки пальцями, тиск на поверхню, нахил і прискорення під час малювання.Як штучний інтелект розпізнавав хворобуНауковці передали зображення та дані датчиків кільком моделям глибокого навчання. ШІ шукав просторові нерівності в малюнках, ознаки тремору, відхилення форми, а також незначні порушення координації та моторики.Після цього результати різних моделей об'єднували за допомогою алгоритму SNAKE, який визначав, чи належав конкретний малюнок людині з хворобою Паркінсона. В результаті система правильно класифікувала меандри з точністю 98,95%, а спіралі — 97,74%."Рукописні зображення демонструють просторові характеристики нерівностей штрихів, спотворень, спричинених тремором, і відхилень форми", — пояснили дослідники.Водночас дані датчиків дозволяли фіксувати інші особливості рухів, зокрема коливання швидкості, нерівномірний тиск і порушення координації.Метод потребує додаткової перевіркиАвтори роботи застерігають, що отримані показники не означають, що простий малюнок уже дозволяє діагностувати хворобу Паркінсона з точністю 99%. В експерименті взяли участь лише 66 людей, тому вибірка не відображає всього різноманіття проявів захворювання серед населення.Результати насамперед демонструють потенціал технології, яку ще необхідно перевірити у значно масштабніших клінічних дослідженнях."Загалом дослідження демонструє зростання ролі ШІ в ранньому та доступному скринінгу неврологічних розладів", — зазначили автори роботи.У майбутньому такий підхід, за словами науковців, може стати основою для неінвазивного, недорогого та дистанційно доступного скринінгу неврологічних захворювань і допомагати лікарям під час ухвалення клінічних рішень.Додамо, дотримання певного рівня фізичної активності, зокрема щоденної ходьби, може суттєво знизити ризик розвитку деменції. За даними досліджень, регулярні прогулянки здатні зменшити ймовірність захворювання більш ніж на 50%..

У середу, 2 вересня, в Івано-Франківській області стався землетрус. Його епіцентр зафіксували в Надвірнянському районі. Магнітуда підземних поштовхів — 1,8 за шкалою Ріхтера.Про це повідомив Головний центр спеціального контролю на своїх інформаційних ресурсах.Землетрус зареєстрували 2 вересня 2026 року о 15:00:14. Його епіцентр територія Пасічнянської територіальної громади в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на глибині шість кілометрів."За класифікацією землетрусів відноситься до невідчутних", — зазначили в Головному центрі спеціального контролю. Фахівці також вказали головні параметри цього землетрусу, який зафіксовано на Івано-Франківщині:"Якщо ви відчували землетрус, залиште повідомлення за цим посиланням. Це допоможе нам в уточненні енергетичних параметрів землетрусу", — традиційно підсумували в Головному центрі спеціального контролю.Нагадаємо, що 26 серпня на Закарпатті стався землетрус. Підземні поштовхи зафіксували за магнітудою 1,7 бала за шкалою Ріхтера..

Польща надала українській експедиції дозвіл на проведення пошукових робіт на території православного кладовища в селі Ласків Люблінського воєводства. Відповідне рішення ухвалив Люблінський воєводський консерватор пам’яток.Про це повідомив сайт Міністерства культури України. Там зазначили, що дозвіл на проведення археологічних досліджень на території православного кладовища в Ласкові отримало комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля» 31 серпня 2026 року. Роботи проводитимуть на замовлення Українського інституту національної пам’яті."Мета досліджень — виявлення місць поховань цивільних українських мешканців села, вбитих батальйонами хлопськими у березні 1944 року", — йдеться в повідомленні.У Мінкульті наголосили, що проведення робіт у селі Ласків стане черговим практичним кроком у співпраці України та Польщі щодо пошуку, дослідження та гідного вшанування жертв воєн і репресій."Продовжуємо співпрацю з Польщею. Дозвіл на проведення пошукових робіт у Ласкові — це ще один практичний результат українсько-польського діалогу з питань історичної пам’яті. Для нас важливо, щоби цей процес ґрунтувався на взаємності. Наше спільне завдання — забезпечити професійне дослідження таких місць і гідне вшанування пам’яті загиблих", — зазначив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.Україна та Польща продовжують експертний діалог щодо спільних питань історичної пам’яті та вшанування українців у Польщі та поляків в Україні. Цю роботу координує українсько-польська робоча група, що діє під егідою міністерств культури двох держав.Зокрема, сторони домовляються про проведення пошукових і ексгумаційних робіт і взаємне надання необхідних дозволів. Практику таких взаємних кроків започаткували 2025 року.Домовленість щодо надання дозволу на дослідження у Ласкові також зафіксована в спільному комюніке Міністерства культури України та Міністерства культури та національної спадщини Польщі за результатами роботи українсько-польської робочої групи у справах гідних поховань."Україна послідовно виступає за конструктивну співпрацю з Польщею, спрямовану на пошук, належне вшанування та збереження пам’яті про загиблих", — підсумували в Міністерстві культури України.Нагадаємо, що на старому Голосківському цвинтарі у Львові 25 серпня стартували масштабні пошуково-ексгумаційні дослідження останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Спільні українсько-польські роботи триватимуть із 25 серпня по 2 жовтня 2026 року з метою подальшого перепоховання загиблих..

Жодна країна не може бути повністю захищеною від масштабної глобальної катастрофи. Водночас науковці визначили державу, яка має найбільше шансів зберегти критично важливі системи та забезпечити виживання населення за найгірших сценаріїв.Науковці проаналізували сотні досліджень і звітів про наслідки потенційних глобальних катастроф. Серед них ядерна війна, падіння астероїда, масштабні виверження вулканів, пандемії, кібератаки, геомагнітні бурі та інші події, здатні серйозно порушити функціонування суспільства. За результатами аналізу, найбільш стійкою до таких загроз виявилася Австралія, передає ScienceAlert.Чому саме АвстраліяДослідники враховували не лише ризик безпосереднього впливу катастрофи, а й здатність держави продовжувати функціонувати після неї. Серед важливих чинників вони назвали географічне розташування, запаси ресурсів, промисловість, продовольчу безпеку, економічний стан і стабільність державних інституцій. Австралія отримала високі оцінки завдяки:географічній ізольованості;значним обсягам виробництва продовольства;власним запасам викопного палива та інших природних ресурсів;розвиненій промисловості;високому рівню добробуту;відносно стабільній демократичній системі.Острівне розташування також дає країні можливість легше обмежувати зовнішні контакти, зокрема у разі масштабної пандемії. Австралія стала єдиною державою, яку в проаналізованих наукових роботах визначали як відносно стійку до всіх трьох основних категорій глобальних катастроф.Які глобальні катастрофи розглядали вченіНауковці розділили потенційні загрози на три великі групи. До першої належать події, здатні різко скоротити кількість сонячного світла, що потрапляє на Землю. Такий сценарій можливий, зокрема, після ядерної війни, масштабного виверження вулкана або падіння великого астероїда.Друга категорія охоплює катастрофи, які можуть спричинити масштабний колапс інфраструктури та порушити роботу електромереж, транспорту й систем виробництва продовольства. Серед потенційних причин — потужні геомагнітні бурі, кібератаки, пандемії та електромагнітні імпульси.До третьої групи належать глобальні біологічні загрози природного або штучного походження, здатні призвести до масової загибелі людей і серйозних суспільних потрясінь.Які ще країни мають високі шансиОкрім Австралії, дослідники часто називали серед найбільш стійких держав Нову Зеландію, Японію, Швейцарію та Аргентину. Водночас кожна з них має слабкі місця перед окремими видами катастроф. Наприклад, країни з довгою береговою лінією можуть постраждати від цунамі, спричиненого падінням великого космічного об'єкта. Частина держав також залишається вразливою до масштабних вулканічних вивержень.Не є повністю захищеною й Австралія. Країна залежить від міжнародної торгівлі та імпорту деяких критично важливих товарів, зокрема медикаментів, добрив і певних видів палива. Крім того, вона вже відчуває значні наслідки зміни клімату.Тому науковці наголошують, що абсолютного "безпечного притулку" на Землі не існує. Австралія лише має найбільш сприятливе поєднання факторів для збереження життєздатності суспільства за різних сценаріїв глобальної катастрофи.Додамо, в історії людства могли бути тривалі періоди без воєн у сучасному розумінні цього слова. Водночас насильство між людьми існувало завжди, тому відповідь залежить від того, що саме вважати війною.Читайте також: На Землі виявили можливий цикл природних катастроф: що з'ясували вчені.

Регулярне споживання кави може бути пов'язане з меншою кількістю жирової тканини, більшою м'язовою масою та відмінностями у рівнях статевих гормонів. Водночас дослідники наголошують, що отримані результати поки не доводять причинно-наслідкового зв'язку.Про це пише ScienceAlert з посиланням на дослідження. У роботі науковці з Університету Оулу у Фінляндії проаналізували дані 2264 людей віком 46 років. Вони порівняли звички споживання кави з показниками обміну речовин, складом тіла, рівнями глюкози та інсуліну, а також концентрацією статевих гормонів.Виявилося, що люди, які пили більше кави, в середньому мали менше накопиченого жиру та більшу масу скелетних м'язів, хоча показники індексу маси тіла між групами суттєво не відрізнялися."Каву щодня п'ють мільйони людей, однак ми досі напрочуд мало знаємо про те, як вона пов'язана з нашим метаболізмом і гормонами", — зазначив дослідник Лука Верроест.У чоловіків і жінок ефект відрізнявсяНайпомітніші відмінності вчені виявили у гормональних показниках.У чоловіків більше споживання кави було пов'язане з кращими показниками глюкозо-інсулінового обміну, вищими рівнями загального та доступного тестостерону, а також білка SHBG, який транспортує статеві гормони у крові.У жінок зв'язок був слабшим. Водночас більше споживання кави асоціювалося з вищим рівнем SHBG та нижчим рівнем вільних андрогенів."Найбільше нас здивував виразний гормональний профіль, який зберігався навіть після врахування індексу маси тіла та способу життя. Причому частина цих зв'язків відрізнялася у чоловіків і жінок", — пояснив Верроест.Що ще виявили науковціВищий рівень споживання кави також був пов'язаний із нижчою концентрацією амінокислот із розгалуженим ланцюгом — BCAA. Їхній надлишок у крові раніше пов'язували з інсулінорезистентністю, діабетом другого типу, серцево-судинними захворюваннями, жировою хворобою печінки та підвищеним ризиком гіпертонії."Зворотний зв'язок між споживанням кави та рівнем BCAA у крові як у чоловіків, так і у жінок заслуговує на особливу увагу", — зазначили автори роботи.За їхніми словами, результати можуть свідчити про те, що регулярне споживання кави пов'язане з більш сприятливим метаболічним профілем, а гормональні механізми можуть відігравати в цьому певну роль. Водночас дослідження мало спостережний характер і оцінювало стан учасників лише в один момент часу. Тому науковці поки не можуть стверджувати, що саме кава спричинила виявлені відмінності.Додамо, кава залишається одним із найпопулярніших ранкових напоїв. За даними Національної асоціації кави, її щодня споживають близько 66% дорослих американців. Водночас багато людей п’ють її одразу після пробудження, ще до їжі, що й викликає питання про вплив такої звички на організм.Читайте також: Корисна звичка: вчені пояснили, у який час найкраще пити каву.

Науковцям вдалося підтримувати життєздатність вирощених у лабораторії органоїдів людського мозку протягом семи років. Дослідники встановили, що їхні клітини з часом старіли та зберігали своєрідну "пам'ять" про попередні етапи розвитку.Мозкові органоїди — це крихітні тривимірні структури тканини, які науковці вирощують із людських стовбурових клітин. У цьому випадку їхній розмір був приблизно як зернина перцю, передає видання Daily Mail.Зазвичай такі структури вдається підтримувати живими лише впродовж кількох місяців, а попередні довготривалі експерименти тривали менш як два роки. Цього разу дослідники за допомогою спеціально розробленої методики створили умови, за яких органоїди існували протягом семи років.Проаналізувавши їх за допомогою трьох нових "генетичних годинників", учені встановили, що клітини поступово змінювалися відповідно до свого біологічного віку. Цей процес багато в чому нагадував розвиток клітин справжнього людського мозку.Дослідники зазначають, що органоїди начебто "записували плин часу" та зберігали інформацію про вже пройдені стадії розвитку на клітинному рівні. Водночас, як пояснили фахівці, йдеться не про пам'ять у звичному розумінні цього слова.Мозкові органоїди мають набагато простішу будову, ніж людський мозок, та не отримують сенсорної інформації із зовнішнього світу. Науковці не вважають, що такі структури здатні до свідомості, мислення чи самоусвідомлення.Вчені провели незвичайний експериментЩоб детальніше дослідити механізм старіння, науковці взяли клітини з органоїда віком один рік та об'єднали їх із клітинами двотижневого органоїда. Так, молодші клітини продовжили розвиватися у звичайному темпі. Натомість старші фактично "перестрибнули" вперед у розвитку та майже одразу почали утворювати нейрони, формування яких зазвичай потребує близько чотирьох місяців.Співавторка дослідження, професорка Гарвардського інституту стовбурових клітин Паола Арлотта зазначила, що експеримент фактично дозволив змінити темп розвитку мозкової тканини. У перспективі такий підхід може допомогти науковцям швидше отримувати зрілі клітини для експериментів і досліджувати захворювання, які проявляються на пізніших етапах розвитку мозку.Зокрема, органоїди вже використовують для вивчення хвороб Альцгеймера і Паркінсона, а також травм спинного мозку. Дослідники сподіваються, що довготривалі моделі також допоможуть краще зрозуміти розвиток аутизму та шизофренії.Додамо, харчування людини в перші 1000 днів життя — від вагітності до приблизно дворічного віку — може впливати на здоров’я мозку навіть через десятки років. Нове дослідження показало, що менше споживання цукру в цей період пов’язане зі зниженням ризику деменції, хвороби Альцгеймера, депресії та тривожних розладів у дорослому віці.Читайте також: Коли на Землі помре остання рослина: вчені назвали приблизну дату.

На одному зі знімків марсохода NASA Curiosity помітили незвичайний темний об'єкт, який за формою нагадує медузу з довгими щупальцями. Втім, найімовірніше, він існував лише на фотографії та з'явився через вплив космічної частинки на камеру апарата.Про це повідомляє ScienceAlert. Загадковий об'єкт помітили на знімку, який Curiosity зробив ще 20 серпня 2023 року, однак фотографія нещодавно знову привернула увагу в мережі.На лівому краю кадру над марсіанським ландшафтом видно темний силует, схожий на медузу зі "щупальцями". Проте дві фотографії тієї самої місцевості, зроблені тією ж камерою лише за 13 і 25 секунд до цього, жодного подібного об'єкта не містять.Фахівці припускають, що найімовірнішим поясненням є потрапляння високоенергетичної зарядженої частинки, тобто космічного променя, у кремнієвий детектор навігаційної камери Curiosity. Це могло спричинити короткочасний дефект на зображенні.Чому на фотографіях із Марса виникають дивні об'єктиКосмічні промені являють собою високоенергетичні частинки, які надходять із космосу. Землю від значної частини такого випромінювання захищають глобальне магнітне поле та щільна атмосфера. Марс захищений значно слабше. Планета не має глобального магнітного поля, а маса її атмосфери становить лише близько 0,5% від земної. Через це марсоходи сильніше піддаються впливу високоенергетичних частинок.Потрапляючи у детектори камер, вони можуть залишати на фотографіях різноманітні артефакти. На знімках Curiosity раніше вже з'являлися яскраві плями, білі смуги, цятки та темні дефекти.Ще у 2014 році фахівець Лабораторії реактивного руху NASA Джастін Макі зазначав, що серед тисяч отриманих від Curiosity фотографій знімки з яскравими плямами трапляються майже щотижня.Чи точно "медузу" спричинив космічний проміньОднозначно встановити походження конкретного артефакту без додаткового аналізу команди Curiosity поки неможливо. Дослідники не виключають й інших дефектів камери або обробки зображення.Водночас те, що загадковий силует присутній лише на одному кадрі та повністю відсутній на фотографіях, зроблених за лічені секунди до нього, вказує на те, що "медуза", найімовірніше, виникла безпосередньо в камері марсохода, а не перебувала на поверхні чи в атмосфері Марса.Додамо, нещодавно науковці зробили найбільш деталізований знімок поверхні Сонця. Раніше такої чіткості досягати не вдавалося. Це допоможе дослідженням учених.Читайте також: У мережі заявили про "інопланетну зброю" на Марсі: що насправді видно на фото.

Кабінет міністрів України вперше запускає механізми підтримки спільних прикладних досліджень і розробок на замовлення технологічного бізнесу в інтересах оборони й економіки.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Цього року на це спрямовуємо 100 мільйонів гривень. Пріоритет — безпека й оборона, енергетика, транспорт, медицина, агросектор, ІТ та робототехніка", — пояснив він.За його словами, принцип простий: команди державних університетів і наукових установ розроблятимуть рішення під конкретні технологічні та виробничі потреби компаній."Держава покриватиме від 50% до 65% вартості проєкту залежно від розміру бізнесу, решту — компанія-замовник. Таким чином держава допомагатиме пройти шлях від ідеї та випробувань до готового рішення", — деталізував очільник українського уряду.Він наголосив, що головне завдання такого нововведення — створити більше можливостей для українських науковців, аби вони могли комфортніше працювати."Українські дослідження та розробки мають працювати на оборону, економіку, а бізнес — отримувати необхідні технологічні рішення в Україні", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 24 серпня підписано угоду у сфері штучного інтелекту між Великою Британією та Україною. Проєкт передбачає, що обидві країни об’єднають зусилля для розвитку нових військових можливостей і технологій майбутнього..

Звичка фотографувати або робити скриншоти, щоб зберегти важливу інформацію, може погіршувати здатність людини запам'ятовувати побачене. Нове дослідження показало, що учасники гірше пам'ятали зображення, які зберігали на телефоні, ніж ті, які просто розглядали.Науковці з Бінгемтонського університету залучили до дослідження 892 людини та провели сім експериментів. Вони намагалися з'ясувати, чому фотографування може спричиняти так званий ефект погіршення пам'яті, повідомляє ScienceAlert.У першому експерименті учасникам показали на смартфонах 44 зображення творів мистецтва. Частину з них потрібно було просто переглянути, а решту — зберегти за допомогою скриншота. Через десять хвилин добровольці пройшли тест на пам'ять. Результати показали, що учасники гірше розпізнавали ті зображення, скриншоти яких зробили, порівняно з тими, які лише переглядали."Результати цього дослідження свідчать, що одним натисканням кнопки ми, ймовірно, погіршуємо пам'ять про інформацію та пережитий досвід, причому цей ефект може поширюватися навіть за межі того, що було зафіксовано", — пояснила психологиня Бінгемтонського університету Софія Фабріціо.Чому фотографування може погіршувати пам'ятьОдне з можливих пояснень полягає в тому, що використання смартфона відволікає увагу від самої події. У результаті мозок витрачає менше ресурсів на формування спогаду.Інша гіпотеза пов'язана з когнітивним розвантаженням. Коли людина знає, що певна інформація вже збережена у смартфоні, мозок може докладати менше зусиль для її запам'ятовування. Схожий механізм описує так званий "ефект Google": люди схильні гірше запам'ятовувати те, що можуть будь-якої миті швидко знайти в інтернеті або цифровому пристрої.Під час наступних експериментів науковці перевіряли, чи спрямовуються вивільнені когнітивні ресурси на інші завдання. Учасникам пропонували розв'язувати математичні приклади та виконувати додаткові тести на пам'ять, однак помітної переваги у тих, хто робив скриншоти, дослідники не виявили.Навіть можливість переглянути фото не допомоглаВ одному з експериментів добровольцям повідомили, що вони зможуть переглянути зроблені скриншоти перед перевіркою пам'яті. Частині учасників сказали, що тест відбудеться впродовж 30 хвилин, іншим — що лише через місяць. Насправді всіх перевірили вже через десять хвилин.Науковці припускали, що люди, які очікували тесту через місяць, сильніше покладатимуться на цифрове збереження інформації. Проте суттєвої різниці між групами не виявили: в обох випадках учасники гірше пам'ятали зображення, скриншоти яких зробили."Наше дослідження свідчить про виражене погіршення пам'яті, пов'язане зі створенням скриншотів, і лише про незначні переваги для подальшого навчання за дуже обмежених умов", — підсумували автори роботи.Водночас дослідники наголошують, що питання впливу фотографування на пам'ять залишається складним. Результати деяких попередніх робіт, навпаки, вказували, що створення фотографій за певних умов може допомагати краще запам'ятовувати пережитий досвід.Додамо, нове дослідження показало, що відчуття справжнього контакту між людьми залежить не лише від теми розмови. Ключову роль відіграє синхронізація активності мозку співрозмовників.Читайте також: Багато працюють, але не завжди ефективні: чому трудоголіки можуть шкодити команді.