# Денис Малюська

Російські хакери під час атаки на українські Державні реєстри змогли видалити інформацію із одного з найзакритіших реєстрів. Проте це не несе ніякої загрози, адже у держави є резервні копії, з якими легко можна відновити всі дані.Про це повідомив колишній міністр юстиції Денис Малюська у коментарі "Українській правді"."Абсолютна більшість інформації, про яку росіяни кажуть, що вкрали, і так знаходилася у вільному доступі. Єдиним винятком з цього правила була інформація з Державного реєстру актів цивільного стану — це один з найзакритіших реєстрів, де зберігається інформація, в якій, здавалося б, ніякої таємниці немає — що хтось народився або взяв шлюб. Але разом із тим є таємниця, яка жорстко охороняється законом — таємниця усиновлення", — розповів він.Також Малюська зауважив, що це далеко не перша російська атака на державні ресурси України від початку повномасштабного вторгнення. Проте, ця атака дещо відрізняється від попередніх."Раніше, судячи з їхніх заяв, вони фокусувалися на тому, щоб вкрасти інформацію. Зараз вони не лише вкрали, а й знищили. Це зміна поведінки російських хакерів", — зазначив Малюська.Нагадаємо, у четвер 19 грудня Україна зазнала кібератаки на державні реєстри. Це наймасштабніша атака за останній час.За даними Міністерства юстиції, хакери готувалися до масштабної кібератаки на державні реєстри України декілька місяців. За цим стоїть Головне управління Генерального штабу ЗС Росії.

У четвер, 5 вересня, парламент призначив Ольгу Стефанішину віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністром юстиції України. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Призначення Стефанішиної підтримали 253 народних обранці. Фото: Telegram-канал Ярослава Железняка Варто зазначити, що Ольга Стефанішина очолить Мін'юст після відставки її попередника Дениса Малюськи. Рада звільнила його після п’яти років на цій посаді. Що відомо про Ольгу Стефанішину Стефанішина народилася уродженка Одеси, їй 38 років. У 2008 році закінчила факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію юриста-міжнародника, перекладача з англійської мови. У 2016 році отримала диплом спеціаліста "Фінанси та кредит" Одеського національного економічного університету. У 2017 році працювала директоркою Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. З грудня 2017 року по вересень 2019 року працювала на посаді генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату. Вже з 4 червня 2020 року Ольга Стефанішина отримала посаду віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада призначила нового міністра закордонних справ України. Ним став Андрій Сибіга. Свої голоси за призначення Сибіги віддали 258 нардепів.

Перша група засуджених потрапить на фронт до кінця літа цього року. Йдеться про тих, кого звільнили від відбування покарання для служби у Збройних силах України. Про це повідомив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв'ю Financial Times. Він зазначив, що зараз бійці проходять військову підготовку, яка триває не менше двох місяців. За його словами, після ухвалення закону близько 2 862 ув'язнених звільнили з 5 196. Зокрема, відмову за станом здоров'я отримали 368 осіб. "У тюремній системі є багато хороших людей, які могли би стати корисними на фронті. Це хороше вікно можливостей розпочати своє життя з нової сторінки", — додав міністр. Очікується, що нова програма принесе близько п’ять тисяч нових рекрутерів. Водночас, за словами міністра, "найсприятливіші обставини" можуть збільшити цю кількість. Як відомо, в Україні нещодавно схвалили закон про добровільну мобілізацію в'язнів. Усі ув'язнені можуть подати клопотання про дострокове звільнення та зарахування до лав Збройних сил України. Після цього їх заявки розглядають. В Україні розпочав діяти схвалений цього року парламентом закон про добровільну мобілізацію в'язнів. Працюють спеціальні комісії, які оцінюють ризики та дають остаточне рішення. Нагадаємо, наприкінці травня міністр юстиції Денис Малюська розповідав, що на той момент випадків залучення ув'язнених жінок до лав Збройних сил України не фіксували. Однак закон дає таку можливість. Щоправда, особливого попиту в українській армії на мобілізацію жінок зараз немає.

Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина може очолити Міністерство юстиції України. Натомість нинішній очільник Мін'юсту Денис Малюська начебто написав заяву на звільнення, але без дати. Про це повідомила "Українська правда", посилаючись на власні джерела з команди президента Володимира Зеленського. Обізнані співрозмовники розповіли журналістам, що чинний міністр юстиції Денис Малюська вже деякий час тому підписав заяву про свою відставку, але без дати, і в хід її поки що не пустили. Джерела переконують, що Стефанішину планують призначити віце-прем'єркою з євроінтеграції та міністеркою юстиції. Також у Зеленського досі розглядається варіант не змінювати прем'єр-міністра, а обмежитися заміною, тобто призначенням міністрів у критичні міністерства. "Потенційних змін у Кабміні настільки багато, що навіть без зміни Дениса Шмигаля їх вистачить, щоби говорити про глобальне перезавантаження уряду", — наголосили джерела журналістів. Раніше журналісти також розповідали, що президент України Володимир Зеленський начебто "втомився" від прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Тому ймовірним є звільнення з посади нинішнього очільника уряду. Нагадаємо, у відповідь на такі чутки член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив в інтерв’ю "Радіо Свобода", що відставка прем’єр-міністра Дениса Шмигаля під час дії правового режиму воєнного стану — неможлива.

На сьогодні вже понад 2750 українських чоловіків було звільнено із в'язниць для участі у бойових діях. Як відомо, у травні поточного року парламент ухвалив закон, який дозволяє деяким категоріям засуджених вступати в армію на час дії воєнного стану. Про це повідомляє The Washington Post. У коментарі виданню міністр юстиції України Денис Малюська зробив прогноз, що під час першого етапу набору щонайменше чотири тисячі засуджених чоловіків матимуть бажання стати добровольцями. Поки засуджені служитимуть лише у підрозділах, які повністю складаються з колишніх в'язнів. Згідно з новим законом, ув'язнені, які мають право брати участь у програмі амністії, можуть бути направлені тільки в штурмові бригади. "Мотивація наших ув'язнених сильніша, ніж у наших звичайних солдатів. Їхнє звільнення — лише одна частина мотиву. Вони хочуть захистити свою країну та хочуть перевернути сторінку", — сказав Малюська в інтерв'ю в одній із в'язниць, де для участі у бойових діях вже звільнено близько 100 осіб. Водночас не всі ув’язнені можуть потрапити на фронт. Не мають права брати участь у бойових діях ті, хто вбив більше однієї людини, вчинив акти сексуального насильства або порушив закони національної безпеки. Будь-який ув'язнений, який бажає брати участь у бойових діях, повинен бути фізично здоровим, пройти психологічне обстеження і бути не старше 57 років, що дозволяє йому відсидіти не менше трьох років до досягнення віку звільнення у 60 років. "На відміну від Росії, де піонерами вербування злочинців стала група найманців Вагнера, в Україні засуджені будуть призиватися лише в офіційну армію і отримуватимуть ті самі пільги, що й звичайні солдати", — пише The Washington Post. Малюська вказує, що деякі командири хочуть бачити у своїх підрозділах ув’язнених. За його словами, між військовими командирами йде конкуренція за добровольців з-поміж колишніх засуджених. "Не вистачає бійців, тому вони дуже хочуть отримати доступ до в’язниць", -- сказав міністр. Водночас є й сумніви щодо перебування в’язнів на бойових позиціях. Військові командири побоюються, що звільнені чоловіки влаштують заворушення на лінії фронту чи покинуть свої позиції. Нагадаємо, що до лав Сил оборони не можуть бути мобілізовані особи, які вчинили умисні вбивства (як пізніше було уточнено, іноді вбивці можуть бути звільнені), ґвалтівники, педофіли, засуджені за незаконне виробництво, придбання, розповсюдження або зберігання наркотиків, ті, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки України, а також екс-посадовці. Раніше Денис Малюська висловив переконання, що із закладів пенітенціарної системи можна було б мобілізувати від 10 до 20 тисяч засуджених, не в останню чергу тому, що в Україні переповнені установи виконання покарань.​.

Для надання деяких адміністративних послуг військовозобов’язаним держава буде запитувати військово-обліковий документ. У разі їх відсутності послуги будуть не доступними. Про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська сказав в інтервʼю журналістці Еммі Антонюк. Посадовець наголосив, що така вимога дозволить військовозобов'язаним "з'являтись на радарах держави". "Я не можу сказати, що ми повсюдно запровадили такі механізми. Але, на моє переконання, він буде з'являтись все частіше. Все частіше для надання послуг військовозобов’язаним держава буде запитувати військово-обліковий документ", -- сказав міністр. Малюська зазначив, що очікувати масштабної реформи у цьому питанні не потрібно, адже це було і залишається в законі, а уряд своїми рішеннями врегулює при наданні яких послуг обов’язково повинен бути військово-обліковий документ. "Я переконаний, що на певних послугах ми не запроваджуватимемо. Це все, що стосується членів сім’ї військовозобов’язаного, дітей військовозобов’язаного. В цьому випадку держава жодних блоків не буде ставити. Ми досить обережно ставимось до оцінки, де послуги не є критично важливими, а де вони важливі", — зазначив голова Мін’юсту. Водночас міністр зауважив, що військово-обліковий документ вимагатимуть при наданні послуг, "необхідних для хорошого життя та особистого комфорту" військовозобов'язаного. Однак точно переліку Малюська не надав. Нагадаємо, раніше український уряд автоматично продовжив на три місяці відстрочку від мобілізації для деяких громадян. Це стосується тих працівників, які отримали "бронь" від Міністерства економіки.

Наразі випадків залучення ув'язнених жінок до лав Збройних сил України не зафіксовано. Однак закон дає таку можливість. Щоправда, особливого попиту в українській армії на мобілізацію жінок зараз немає. Про це розповів міністр юстиції Денис Малюська в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Жінок немає. У нас немає в законі обмежень щодо того, що це будуть чоловіки чи жінки. Теоретично така можливість є, але поки що попиту в Збройних силах на мобілізацію жінок немає", — зазначив він. При цьому, за його словами, жінок "справді мало в тюремній системі". "Цифру зараз назвати не готовий, але насправді ми не кажемо про якусь велику кількість людей. По-перше, і злочини вони важкі набагато рідше скоюють, а по-друге, знову ж таки, суди не так часто дають тяжкі покарання, тобто покарання, пов’язані з позбавленням волі", — додав міністр. Малюська зауважив, що станом на теперішній момент 4,5 тисячі увʼязнених подали заяви на проходження військової служби. З них чотири тисячі пройшли військово-лікарські комісії та є придатними. Також він уточнив, що до лав Збройних сил України приєдналися вже 650 людей із місць відбування покарань. Як відомо, від початку повномасштабної війни в Україні мобілізацію засуджених було заборонено на законодавчому рівні. Однак нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє мобілізацію засуджених для участі у війні з Росією. Після цього документ підписав президент Володимир Зеленський. Нагадаємо, речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін розповідав нещодавно, що засуджені українці, яких мобілізують до лав Збройних сил України, нестимуть службу у спеціальних підрозділах.

Вийшли з в'язниць та приєдналися до Збройних сил України в межах мобілізації вже понад 600 ув'язнених. При цьому відомо, що українські в'язні переважно стануть штурмовиками на фронті. Про це розповів міністр юстиції України Денис Малюська в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Уже 613 ув'язнених вийшли та приєдналися до лав Збройних сил України, вони проходять відповідну підготовку", — зазначив він. За його словами, міністерство стежить, щоби всі вимоги щодо мобілізації ув'язнених дотримувалися. Це необхідно для того, щоби ті, хто все ще сумнівається, бачили, що засуджених тренують і забезпечують відповідно до стандартів. "З українських в’язнів створюватимуть переважно штурмові підрозділи. Це будуть підрозділи, які поки що складаються винятково з осіб, які відбували покарання. Тобто це монолітні підрозділи без змішування з іншими військовослужбовцями", — пояснив міністр юстиції України Денис Малюська. Як відомо, від початку повномасштабної війни в Україні мобілізація засуджених заборонялася на законодавчому рівні. Нещодавно український парламент вирішив змінити цю ситуацію, тепер ув'язнені можуть служити у лавах ЗСУ. Для цього ухвалили відповідний закон. Нагадаємо, нещодавно заступниця міністра юстиції Олена Висоцька розповідала, що станом на 21 травня понад три тисячі засуджених подали заяви на добровільне приєднання до лав Збройних сил України в обмін на умовно-дострокове звільнення. Це стало можливим після ухвалення закону про мобілізацію в’язнів.

Україна вже звільнила з місць позбавлення волі близько 350 ув’язнених -- ці особи вирішили приєднатися до війська. Таку заяву зробив міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю The New York Times, записаному 24 травня. За його словами, майже 350 ув'язнених вже були звільнені відповідно до нещодавно ухваленого закону, який дає право засудженим служити в армії в обмін на можливість умовно-дострокового звільнення після закінчення служби. Малюська наголосив, що судова влада вже розглядає більшість із 4300 заяв, поданих на сьогодні засудженими. Згідно з його прогнозами, до війська можуть долучитися до 20 тисяч засуджених і громадян, які перебувають у СІЗО. Міністр зауважив, що особа, засуджена за одноразове вбивство, може бути звільнена, якщо тільки злочин не був скоєний за обтяжуючих обставин, таких як сексуальне насильство. Добровільна мобілізація ув'язнених: що відомо Парламент 8 травня ухвалив закон, який передбачає добровільну мобілізацію окремих категорій ув‘язнених. Документом визначено, що до Збройних сил не можуть бути мобілізовані особи, які вчинили умисні вбивства, ґвалтівники, педофіли, засуджені за незаконне виробництво, придбання, розповсюдження або зберігання наркотиків, ті, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки країни, а також екс-посадовці. Для всіх інших, хто потенційно може бути мобілізований, діє однакова умова -- до завершення терміну їх покарання має залишитися не більше трьох років. Нагадаємо, раніше Малюська заявляв, що із закладів пенітенціарної системи можна було б мобілізувати від 10 до 20 тисяч засуджених, не в останню чергу тому, що в Україні переповнені установи виконання покарань. 21 травня повідомлялось, що заяви на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для участі в обороні України вже подали понад три тисячі засуджених.

В Україні досі не оголошено стану війни попри те, що держава уже третій рік захищається від повномасштабного вторгнення Російської Федерації. У Міністерстві юстиції переконані, що цього не потрібно робити для країни, на яку напав агресор. Таку заяву зробив глава Міністерства юстиції Денис Малюська, пише BBC. Посадовець зауважив, що деякі формулювання в Конституції, які стосуються воєнного часу, сформульовані "не ідеально". Це питання активно опрацювали юристи, які спеціалізуються на міжнародному гуманітарному праві. Вони, за словами Малюськи, "абсолютно спокійні й розуміють, що це нічого не змінює". "Оголошуй не оголошуй — у нас іде війна, і всі норми права, які стосуються війни, вони застосовані до України й до війни, яку ми ведемо", — заявив міністр. Посадовець переконаний, що оголошення чи не оголошення стану війни не має жодного юридичного сенсу, а окремі юристи ставлять під сумнів правильність того, щоб хтось оголошував стан війни. "Тому, що, якщо на когось нападаєш і оголошуєш війну — це злочин агресії. Якщо ти захищаєшся, тобі не треба нічого оголошувати. Ти захищаєшся — само собою є війна і відповідні норми на тебе поширюються", — резюмував Денис Малюська. Воєнний стан — це особливий правовий режим, який передбачає надання органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних якнайшвидшої стабілізації ситуації в країні. Нагадаємо, 9 травня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження загальної мобілізації та воєнного стану в Україні на 90 днів. Зокрема, очільник держави підписав законопроект №11234 про продовження воєнного стану, а також проект закону №11235 про продовження строку проведення загальної мобілізації. Відповідно обидва терміни продовжено з 14 травня 2024 року до 11 серпня 2024 року. Це вже в 11 раз в Україні ухвалили рішення про продовження воєнного стану з початку повномасштабного вторгнення Росії. Нагадаємо, 8 травня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про мобілізацію засуджених осіб. Це рішення підтримали 279 народних обранців.

Процес конфіскації заморожених російських активів за кордоном триває. І на теперішній момент є три сценарії його продовження, які мають більшу чи меншу ймовірність. Про це заявив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв'ю BBC News Україна. "Як у лікарів — є стан стабільно важкий. Він важкий, але він стабільний. Я думаю, що у нас історія з російськими активами приблизно така сама. Тобто ситуація важка, але стабільна", — зазначив він. За його словами, існує три сценарії, які мають більшу чи меншу ймовірність. Зокрема, є "песимістичні сценарії": серед них той, коли є західні компанії, які керують російськими активами за кордоном, зберігають ці кошти, їх кудись вкладають, отримують якийсь прибуток. Вони кажуть, що цей прибуток поступово перераховуватимуть Україні. "Це доволі песимістичний сценарій, який дасть Україні приблизно три мільярди доларів на рік. У принципі, теж непогано. Якщо хтось би сказав раніше, що Україна три мільярди буде отримувати просто так — це було би фантастикою. Але в умовах війни ця сума не є значною. Наші витрати на війну набагато більші", — пояснив Малюська. Очільник Мін'юсту акцентував і на "сценарії середньої ймовірності" — це коли Україні дадуть ці самі три мільярди доларів на рік, але одразу. Він пояснює, що в такому разі ці три мільярди розрахують умовно. Під ці активи та прибутки, які можна буде отримати в майбутньому, можна випустити позику, позичити гроші, дати їх Україні, а позику погашати коштом цих надходжень протягом наступних 15-20 років. "Тобто це схема, як план А, песимістичний, тільки ми отримаємо гроші одразу єдиним платежем, ну або з дуже невеликою відстрочкою", — зазначив Малюська. За його словами, є ще третій варіант — це коли ці гроші заберуть і нам передадуть, всі повністю — 300 плюс мільярдів. "Наразі схоже, що найпопулярніший якраз другий сценарій, що не виключає песимістичного сценарію. І в наших фантазіях, в сподіваннях, поки що не виключений і максималістичний сценарій", — заявив міністр юстиції України. Нагадаємо, вчора під час брифінгу речник Державного департаменту США Метью Міллер заявив, що у США спільно з європейськими країнами тісно взаємодіють щодо спрямування заморожених активів Російської Федерації на користь України.

Міністр юстиції Денис Малюська заявив, що Україна у квітні не зупинила дію норм Конвенції про захист прав людини. Навпаки було переглянуто та скорочено перелік застережень щодо обмеження певного набору прав. Зауважимо, днями у ЗМІ з'явилася інформація, що нібито Україна подала заявку до Ради Європи про часткове призупинення дії в країні деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у зв'язку з воєнним станом. Йшлося, зокрема, про скасування права розпоряджатися своїм майном. На своїй сторінці у Facebook Малюська пояснив, що Україна одразу після запровадження воєнного стану в лютому 2022 року надсилала до Ради Європи повідомлення про застосування обмежень певних прав людини — це частина міжнародних зобовʼязань. До того ж такі повідомлення Україна надсилала ще з 2015 року. Це стандартна процедура для всіх країн, які перебувають у стані війни. "Це не ноу-хау -- так чинять усі країни, які ведуть війну (крім Росії звісно, у них з правами людини завжди погано). А у квітні 2024 року ми вчергове уточнили перелік чинних обмежень і зменшили його", -- наголосив Малюська. Міністр також додав, що періодичний перегляд наших повідомлень та можливих обмежень -- теж наші міжнародні зобовʼязання. "Ще раз: Україна у квітні не призупинила захист, а якраз навпаки -- переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав", -- наголосив міністр. Нагадаємо, в лютому воєнний стан та мобілізацію в Україні продовжили ще на 90 діб. Тож вони тепер триватимуть до 13 травня 2024 року.