Самовільне залишення військової частини військовослужбовцем 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергієм Гнезділовим викликало чималий резонанс у суспільстві. Однак думки щодо того, кому вигідний такий "демарш" військового, розділилися.
Ситуацію проаналізував у своїй колонці для "Главкома" політолог, аналітик, правозахисник Олексій Буряченко. Він нагадав, що військовий підігрів градус цієї ситуації, публічно заявивши про необхідність встановлення термінів служби в умовах воєнного стану:
"П'ять років у Збройних силах лише переконали мене ось у чому: ніхто не народжений для війни. Відсьогодні я йду в СЗЧ до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною п'ять років бездоганної солдатської служби", — зазначив Гнезділов.
Буряченко зазначив, що, попри важку ситуацію на фронті та чутливість теми СЗЧ, вчинок Гнезділова отримав переважно негативну оцінку. Військовослужбовці, громадські діячі, прості громадяни в соціальних мережах висловили своє обурення таким демаршем у складний для країни час.
"Це стало прикладом. І хтось пішов услід. А хтось залишився. Залишився, щоб завтра російські танки не вийшли під Київ. Звісно, уся російська пропаганда цю історію розганятиме активно. За будь-які гроші. Їхня мотивація зрозуміла. Там, де вони не змогли пройти штурмом, вони пройдуть парадним маршем. Якщо ми підтримаємо ідею, що це дуже правильно та красиво", — навів автор колонки слова політичного експерта та військовослужбовця Кирила Сазонова.
Західні ЗМІ теж підхопили резонансний факт. Зокрема, видання New York Times опублікувала статтю з акцентуванням на "втомі" українських військових від бойових дій і необхідності встановлення чітких термінів служби. Однак у цьому контексті Олексій Буряченко поставив риторичне запитання: "Чи насправді "турбота" заокеанських журналістів мотивована бажанням покращити становище українських захисників? Або ж такі реверанси — чергове підігрування російській пропаганді, якщо не пряма служба інтересам Кремля?"
Як повідомляли ЗМІ з посиланням на матеріали слідства, основною причиною дезертирства стала непокора, тобто невиконання Гнезділовим бойового наказу командира. З метою встановлення справжніх причин відмови військовослужбовця від виконання бойових завдань командир направив його до лікувального закладу, але той скористався цим і не прибув на обстеження та розпочав переховуватися, розуміючи, що перебуває у статусі військовослужбовця та може понести передбачену Кримінальним кодексом відповідальність.
Буряченко зауважив, що після заяви Гнезділова про СЗЧ у 56 ОМБр розпочали службове розслідування. Там повідомили, що його дії мають ознаки кримінального правопорушення за самовільне залишення військової частини або місць служби, вчинене в умовах воєнного стану. А це від п’яти до 10 років в’язниці. Також там наголосили: позиція командування військової частини залишається незмінною — нульова толерантність до скоєння подібних злочинів.
Сам Гнезділов відповів, що його бригада "все правильно прокомунікувала" та що він розуміє: "СЗЧ — кримінальний злочин". Водночас військовий закликав повернутися "до обговорення проблем", а не "обговорювати персоналію".
Після цього Гнезділов розпочав через засоби масової інформації шукати в лавах ЗСУ та серед цивільних однодумців. Одним із таких жестів військовослужбовця стало відеоінтерв’ю американським журналістам зі "секретного місця, де він переховувався від української влади".
"У мене не залишилося іншого вибору, крім як піти, дуже гучно грюкнути дверима та змусити людей нарешті розпочати говорити про цю проблему", — з особливим "героїзмом" наголошував Гнезділов американським журналістам, щоби "привернути увагу до необхідності звільнення втомлених солдатів та заміни їх новими призовниками".
Та вже 9 жовтня за Гнезділова взялися правоохоронці, повідомивши про його затримання. За інформацією Державного бюро розслідувань, військовослужбовця підозрюють у самовільному залишенні військової частини, вчиненому з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану. Наступного дня йому оголосили про підозру.
Згодом Печерський райсуд Києва відправив його під варту на 60 діб. Під час засідання суду Гнезділов повідомив, що усвідомлює свої дії та "не зможе продовжувати службу, поки не буде чітких її термінів". До того ж він пригрозив, що оголосить голодування, якщо в Україні не напрацюють законопроект про демобілізацію.
Буряченко акцентував, що, попри всю багатослівність і бажання Гнезділова привернути до своєї персони якомога більше уваги та створити суспільний резонанс, Конституція чітко вказує на продовження термінів військової служби на період дії воєнного стану.
Політолог також нагадав, що у квітні цього року Верховна Рада була близька до ухвалення рішення щодо демобілізації та ротації військових, однак за декілька днів до голосування за законопроект про мобілізацію цю норму виключили. У Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки пояснили, що це зроблено на прохання міністра оборони Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Буряченко зазначив, що в умовах воєнного стану за самовільне залишення служби військовослужбовцем передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від п’яти до 10 років, а дезертирство карається позбавленням волі від п’яти до 12 років. Лише за 2023 рік за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців.
Однак уже в серпні Верховна Рада зробила крок назустріч тим, хто вперше самовільно залишив частину, але потім повернувся на службу. Згідно з новим законопроектом, для таких військових передбачено скасування покарання, якщо вони добровільно звернуться до слідчого чи прокурора з наміром повернутися до військової частини для продовження служби.
У Державному бюро розслідувань наголошували, що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень.
"Тема встановлення чітких термінів служби, яку нібито намагається порушити Гнезділов, насправді не має простого рішення. Будь-яке рішення, яке з цього приводу може ухвалити парламент, завжди буде половинчастим і не вирішуватиме комплекс супутніх проблем, пов’язаних з обороною країни. І Гнезділов це чудово розуміє", — вважає Олексій Буряченко.
На думку політолога, військовий чітко усвідомлював можливі наслідки для себе, публічно ідучи на порушення законодавства. Адже закон є закон, який повинен виконуватися, і це абсолютно безвідносно до особи чи суспільно-політичної позиції самого Гнезділова.
"Та, навіть попри це, він все одно публічно нівелює конституційні обов’язки кожного громадянина, деморалізуючи частину війська й ініціюючи в суспільстві хибну дискусію. Чи призведе роздмухування цієї історії до позитивного рішення, насамперед для суспільства? Навряд чи", — зробив висновок аналітик.
За його словами, тема СЗЧ — чутлива та болюча. Саме тому історію Гнезділова будуть використовувати різні сили як для маніпулювання суспільною думкою, так і для досягнення своїх політичних цілей. Не стоятиме осторонь і Росія.
"Тому не виключено, що публікації в західних ЗМІ, де героїзується історія зі СЗЧ, також є продовженням російської ІПСО, яка спрямована на підрив морального духу українців і штовхання до переговорів з агресором — звісно, не на умовах нашої країни. Звідси слідує важливе та доленосне для України запитання: можливо, дії військовослужбовця потребують жорсткішої оцінки з боку правоохоронних органів?" — підсумував Олексій Буряченко.
На початку вересня 2024 року військовослужбовець був направлений до госпіталю для медичного огляду військово-лікарською комісією, однак на справді обстеження не проходив та в медзакладі не перебував, а після завершення визначеного терміну ВЛК до місця несення служби не повернувся. Впродовж двох тижнів він фактично переховувався від правоохоронців, змінюючи місця та міста проживання.
Сам Гнезділов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що самовільно залишив частину, щоби привернути увагу до необхідності врегулювання термінів служби для мобілізованих.
"Від сьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною пʼять років бездоганної солдатської служби... Сподіваюсь, що цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — написав військовослужбовець.
Водночас він додав, що його позиція залишається незмінною: необхідно створити мобілізаційну чергу з усіх військовозобов'язаних українців, і тоді, на його думку, демобілізація стане реальністю.
Варто зазначити, що Гнезділов пішов в армію добровольцем 2019 року, брав участь у боях у Донецькій області, включно з Пісками та Бахмутом.
Нагадаємо, що 11 жовтня суддя Печерського районного суду Києва Євген Хайнацький залишив під вартою військовослужбовця 56 окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
