Чотири роки тому, після позачергових парламентських виборів, головний редактор одного із впливових українських видань заявив, що Україна перебуває на порозі "якісно нової Ради". Діяльність дев’ятого скликання Верховної Ради України поки що зарано оцінювати, але одне можна сказати точно — кількість кримінальних справ, відкритих проти народних депутатів цієї каденції, перевищує середньостатистичні показники.
В основному протиправними діями народних обранців займається Державне бюро розслідувань. Саме вищі посадові особи, до яких належать і нардепи, перебувають у підслідності цього правоохоронного відомства. Тут варто віддати його працівникам належне, адже з кінця 2019 року, коли парламент ухвалив закон про перезавантаження ДБР, нардепи почали потрапляти у поле зору правоохоронців значно частіше.
Нагадаємо, що підтриманий Радою у грудні 2019-го законопроект Володимира Зеленського №2116 "Про внесення змін до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань" не лише змінив статус органу, а й повноваження самого керівництва ДБР. Тоді Роман Труба, якого призначив директором ДБР у 2017-му п'ятий президент Петро Порошенко, та його заступники втратили свої повноваження, а на посаду керівника відомства було оголошено конкурс. Також слідчі, які займалися "справами Майдану", без конкурсу отримали змогу перейти на роботу у ДБР.
Друге дихання для ДБР дало змогу правоохоронцям професійно та об’єктивно припиняти і розкривати злочини, а ось народним депутатам — привід напружитися. З 2020 року відомство серйозно взялося за парламентарів. Не завадила проводити розслідування, викривати та оголошувати про підозри і повномасштабна війна. Щоправда, декому з вже колишніх нардепів все ж вдалося уникнути відповідальності, виїхавши за межі країни, однак справи проти них активно ведуться.
У поле зору ДБР потрапляли не тільки опозиціонери, як можна було б подумати, а й представники парламентської більшості — власне, партії влади "Слуга народу". Так, 27 липня 2023 року, у день, коли заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат від "Слуги народу" Юрій Арістов склав свої повноваження, стало відомо, що генеральний прокурор України повідомив йому про підозру. Йшлося про ч. 1 ст. 366 — внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.
Юрій Арістов. Джерело: Вікіпедія
Інший "слуга народу", мажоритарник Олексій Ковальов, ще у жовтні 2019-го, невдовзі після складання присяги, виявився підозрюваним у справі про непідтримку в комітеті законопроекту про знищення корупційних схем під час оцінки об'єктів нерухомості. За це він нібито отримав 30 тисяч доларів США.
Олексій Ковальов. Джерело: сайт партії "Слуга народу"
Втім, цим "успіхом" Ковальов не обмежився — і у липні 2022 року отримав ще одну підозру, уже значно серйознішу. Після початку повномасштабної війни він поїхав з Києва додому, на Херсонщину, і почав співпрацювати із російськими окупантами. На цій підставі абсолютно логічно ДБР звинуватило його у державній зраді. Втім, у цій історії не дійшло ні до чого більшого, бо 28 серпня Олексій Ковальов був убитий у своєму будинку в окупованій Голій Пристані.
Іншим представником "Слуги народу", якому була оголошена підозра, виявився Юрій Камельчук. Депутат, який уже увійшов в історію українського парламентаризму своїми скандальними заявами (зокрема, про те, що коронавірус — це вигадана хвороба), як заявили у НАБУ, вніс у декларацію неправдиві дані за 2020 рік. Так, він не задекларував орендовану під час роботи народним депутатом квартиру.
Юрій Камельчук. Фото: Джерело партії "Слуга народу"
Від влади переходимо до тих, хто ще недавно був нею. Певно, найяскравішим із цих депутатів є Гео Лерос, який пройшов у Раду як "слуга народу", але дуже скоро виявився у жорсткій персональній опозиції до влади і особисто Володимира Зеленського. Саме за нецензурний жест (середній палець) на адресу президента у залі засідань парламенту йому і оголосили підозру. Формально — за "грубе порушення громадського порядку в сесійній залі".
Гео Лерос. Джерело: Telegram-канал Гео Лероса
Іншим позафракційним-екс-слугою, який отримав підозру від ДБР, є Олександр Дубінський. У серпні 2023 року Дубінському оголосили про підозру у службовому підробленні документів для виїзду за кордон (ч. 1 ст. 366 КК України).
Олександр Дубінський. Джерело: Вікіпедія
Тут варто відзначити представників двох зовсім різних політичних сил — проукраїнської "Європейської Солідарності" та проросійської "Опозиційної платформи — За життя". Почнімо з неіснуючої нині фракції (на її місці — депутатська група зі схожою назвою).
Тут підозри ДБР оголосило низці нардепів. На чолі — кум Путіна Віктор Медведчук. Далі йдуть його соратники, які, до речі, всі втекли за кордон — Тарас Козак, Ренат Кузьмін, Олег Волошин, Ілля Кива, Вадим Рабінович. За великим рахунком, усі ці політики були звинувачені у одному й тому ж — роботі на Росію. Питання було лише в часі та деталях. Так, Віктора Медведчука та Тараса Козака звинуватили у державній зраді ще у травні 2021 року. Козак на той час уже втік у Білорусь, а от Медведчук деякий час переховувався, потім, уже під час повномасштабної війни, його затримали — й зрештою обміняли на українських захисників Маріуполя. Тож обидва ці горе-політики зараз перебувають за межами досяжності української правоохоронної системи.
Колаж TrueUA
Зі схожих причин лише поки на стадії підозри ведеться слідство щодо інших представників ОПЗЖ. Так, Вадим Рабінович ще до початку війни виїхав до Ізраїлю (паспорт якого у нього згодом виявили), а Олег Волошин та Ілля Кива перебувають на території Російської Федерації. На жаль, відправити за ґрати цих депутатів, звинувачених у державній зраді, поки неможливо.
Від ОПЗЖ переходимо до "ЄС". Проти п’ятого президента України Петра Порошенка порушено близько десяти кримінальних справ — йдеться й про тиск на голову СВР, і державну зраду, і сприяння діяльності терористичних організацій. До кримінальних справ потрапила й історія із наданням Православній церкві України томосу про автокефалію. Втім, максимум, на який поки наважився легендарний Печерський суд Києва, обираючи Порошенку запобіжний захід, це особисте зобов’язання. За ґрати відправити лідера "Європейської Солідарності" не вийшло. Принаймні, поки що.
Під особисте зобов’язання потрапила й нардепка від "ЄС" Софія Федина. Тут, на відміну від історії Порошенка, кримінальна справа була одна — Федину та військову Марусю Звіробій звинуватили у погрозі життю Зеленського через записане до нього відеопослання.
А ось іншого представника "Європейської Солідарності", Сергія Алєксєєва, звинуватили у значно приземленішому злочині. За версію слідства, Алєксєєв обіцяв громадянину Німеччини своє сприяння в уникненні екстрадиції, яке оцінив у 50 тисяч доларів. У партії, втім, все одно назвали цю кримінальну справу фальсифікацією, провокацією і тиском на опозицію.
Колаж TrueUA
Нардепу від депутатської групи "За майбутнє" Володимиру М’ялику у березні 2021 року оголосили підозру за класичним американським звинуваченням. Ні, не за расизм, а за ухилення від сплати податків — на суму майже 100 мільйона гривень. Правоохоронці запідозрили М’ялика у тому, що він ще з 2012 року займався підприємництвом без створення відповідної юридичної особи.
Володимир М'ялик. Джерело: vsirazom.ua
А от представник групи депутатської "Довіра" Владіслав Поляк став легендою української парламентаристики. Поляк виявився першим в історії Верховної Ради, кого звинуватили у кнопкодавстві — тобто неперсональному голосуванні.
Переходимо до тих, кого вдалося не тільки звинуватили, а і затримати. Так, представник монокоаліції Анатолій Гунько, своєю діяльністю (яка і до обрання нардепом була у полі зору правоохоронних органів) зацікавив Національне антикорупційне бюро. Його звинуватили у вимаганні хабаря розміром 85 тисяч доларів за передачу в оренду державних земель. На початку серпня 2023 року Гунька відправили за ґрати, обравши йому відповідний запобіжний захід. В кінці місяця депутат програв апеляцію щодо застави — і залишився під вартою.
"Закрита" від суспільства й інша нардепка від "Слуги народу" (втім, її уже встигли виключити з фракції), Людмила Марченко. Цікаво, що НАБУ затримало її за те, що вона за 5,3 тисячі доларів пообіцяла одному військовозобов’язаному українцю виїхати за межі країни.
Людмила Марченко. Джерело: соцмережі
У всієї країни на слуху був інцидент із нардепкою, коли вона через паркан намагалася позбутися того ж хабара. Там марно, хоча не виключено, що вже невдовзі пані Людмила повернеться додому (принаймні, до дня суду), адже заставу Марченко їй визначили у розмірі 53,6 тисячі гривень — тобто менш ніж 1,5 тисячі доларів.
За ґратами перебувають і два народні депутати, які пройшли у парламент під прапорами "Опозиційної платформи — За життя" — це мажоритарник Олександр Пономарьов та списочник Нестор Шуфрич.
Колаж TrueUA
Обоє вони отримали підозру від ДБР у державній зраді — "популярному", як бачимо, злочині серед проросійських політиків з ОПЗЖ. Пономарьова суд відправив до тюрми (поки що лише у вигляді запобіжного заходу) у другій половині липня 2023-го, а от Шуфрич опинився у місцях, не дуже приємних для будь-якого громадянина, вже у вересні.
Розшукують, звісна річ, тих депутатів-"зрадників", які повтікали з України. А це фактично усі звинувачені за відповідною статтею ОПЗЖисти, крім, хіба що, Медведчука, якого, як уже було сказано, обміняли на українських героїв.
Не обійшлося у цьому "почесному" розділі й без представників "Слуги народу". Маргарита Шол, яка увійшла до Ради-ІХ за партійним списком, ще у січні 2023-го була оголошена у розшук НАБУ через те, що не вказала у декларації за 2020 рік відомості про оренду квартири на Печерську в Києві, вартість якої становить близько п'ять мільйонів гривень.
Маргарита Шол. Фото з соцмереж
Оголошували у розшук як зниклого і народного депутата від "Батьківщини" Михайла Волинця. Звинувачення, в принципі, стандартне — не задекларовані у е-декларації статки. Втім, Волинець дуже швидко знайшовся, заявивши, що він, мовляв, перебував у лікарні, а нікуди не ховався.
Михайло Волинець. Джерело: npgu.org
Є у нинішньому списку народних депутатів й ті, чиї справи дійшли до суду і завершилися негативним для них рішенням. Йдеться про співголову фракції "Європейська Солідарність" Артура Герасимова.
Артур Герасимов. Джерело: сайт "Європейської Солідарності"
17 серпня поточного року Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення, за яким Герасимов був визнаний винним у декларуванні недостовірної інформації. ВАКС обрав співголові "ЄС" штраф у розмірі 51 тисячу гривень і позбавив його права обіймати посади, повʼязані з виконанням функцій представника влади в органах державної влади — строком на один рік. Крім того, Герасимова зобов’язали оплатити 55 тисяч гривень за процесуальні витрати.
А от "слуга народу" Олександр Трухін, якого звинувачували у дорожньо-транспортній пригоді, пішов на угоду зі слідством, визнав свою провину — і пообіцяв виплатити 68 тисяч грн штрафу, оплатити 50 тисяч гривень застави і ще додатково передати 6 мільйонів гривень на потреби Збройних сил України.
Олександр Трухін. Джерело: Вікіпедія
За ґрати — за усього розмаїття кримінальних справ — поки що не відправився жоден із депутатів Верховної Ради ІХ скликання. Втім, правоохоронці плідно і цілеспрямовано працюють над цим та, судячи з регулярних викриттів та оголошень підозр, той час, коли ми побачимо нардепів не просто на лаві підсудних, а за ґратами, не за горами.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
