Новий уряд Литви планує відновити дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші країни Європейського Союзу. Водночас Вільнюс збереже жорстку позицію щодо Росії та продовжить підтримувати Україну.
Як повідомляє Euronews, прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс представив програму свого уряду в Сеймі. Вона зосереджена на обороні, цивільній стійкості, кібербезпеці та перегляді зовнішньої політики щодо Китаю.
У програмі йдеться, що Литва прагне "нормалізувати дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші держави-члени ЄС". Це може означати більш прагматичний курс після кількох років напружених відносин між Вільнюсом і Пекіном.
Відносини Литви з Китаєм різко погіршилися у 2021 році, коли у Вільнюсі відкрили представництво Тайваню. Після цього Пекін знизив рівень дипломатичних відносин із Литвою та запровадив економічні обмеження. Під час представлення програми Сінкявічюс заявив, що не відчуває до Китаю "ані любові, ані неприязні". За його словами, у зовнішній політиці для нього головними є безпека та економічна співпраця.
Водночас позиція Литви щодо Росії залишається незмінною. Урядова програма передбачає активні заходи для збереження міжнародної ізоляції Москви та координацію з союзниками щодо санкційного тиску. У документі наголошується, що Вільнюс не бачить можливості нормальних відносин із Росією, доки вона продовжує війну проти України.
Литва також підтримуватиме використання заморожених російських державних активів для відбудови України відповідно до права ЄС і міжнародного права.
Окремо уряд підтвердив незмінну підтримку України. У програмі зазначено, що єдиний шлях до стабільного та справедливого миру в Європі — це перемога України та відновлення її територіальної цілісності.
Білорусь у програмі литовського уряду названа ще одним ключовим викликом безпеці. Вільнюс заявляє, що посилюватиме тиск на Мінськ, якщо той і надалі підтримуватиме війну Росії або здійснюватиме гібридні атаки проти ЄС.
З січня 2027 року Литва головуватиме в Раді ЄС. Уряд планує використати цей період для просування тем оборони, безпеки, конкурентоспроможності, захисту демократії, продовольчої безпеки та глобальної ролі Європи. Програму уряду ще має затвердити литовський парламент. Голосування заплановане на 14 липня.
Додамо, на кордоні Литви та Білорусі Німеччина планує на постійно розмістити майже 5 000 німецьких солдатів. Головна мета — захист східного флангу НАТО, де в Альянсі відчувають загрозу.
Також раніше президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої лідери підписали угоду про співробітництво в галузі оборонної експертизи та оборонної промисловості у форматі Drone Deal.
