
Звичайні обійми під час зустрічі чи прощання зазвичай швидко забуваються. Однак деякі з них залишаються в пам'яті на багато років. Чому так відбувається, з'ясували науковці з Великої Британії.
Команда під керівництвом дослідниці Анни-Лени Дюрен із Брістольського університету проаналізувала відповіді понад 15 тисяч добровольців віком від 18 до 92 років, передає PsychologyToday.
Учасників запитували про їхнє ставлення до фізичних дотиків, особливості обіймів, емоційність та особистий досвід. Зокрема, вони мали відповісти, чи пам'ятають конкретні обійми, які справили на них особливе позитивне враження.
З'ясувалося, що 10 457 учасників, тобто приблизно дві третини опитаних, пригадали особливі обійми завдяки їхньому емоційному значенню. Найчастіше люди називали три причини:
Отже, особливі обійми люди найчастіше пов'язують не просто з фізичним контактом, а з відчуттям емоційної близькості та безпеки.
Дослідники також виявили зв'язок між ставленням людини до фізичного контакту та її здатністю запам'ятовувати такі моменти.
Люди, яким не подобається обійматися, яким складно проявляти ніжність через дотики або які уникають емоційної близькості, рідше згадували обійми як позитивний досвід.
Натомість частіше запам'ятовували такі моменти ті, хто використовує обійми під час привітання та має високий рівень емпатії. Подібна закономірність спостерігалася й серед людей із підвищеною тривожністю у стосунках та певними особливостями сприйняття власного тіла.
Додамо, багато людей хоча б раз переживали ситуацію, коли в голові знову й знову прокручуються неприємні спогади. Наприклад, людина згадує незручну розмову, аналізує власні слова та хвилюється, чи не образила когось. Такий процес називають руминацією — повторюваним обдумуванням негативних думок без пошуку реального рішення.