Politico: Орбан може заручитися новими союзниками проти вступу України до ЄС
Напередодні зустрічі лідерів Євросоюзу у Копенгагені 1 жовтня очільник Євроради Антоніу Кошта намагався знайти спосіб обійти опір Угорщини вступу Києва до Союзу. Кошта запропонував змінити деякі правила, щоб дозволити початок офіційних переговорів про вступ після схвалення відповідного рішення кваліфікованою більшістю лідерів, а не одностайною згодою, як це вимагається наразі.
Як повідомляє Politico, низка країн ЄС обережно ставляться до плану глави Євроради, який пропонує змінити деякі правила.
Журналісти наголосили, що план Кошти виявився суперечливим. Хоча Орбан вважається чи не найбільш проросійським лідером у Євросоюзі і найбільш ворожим до України. Інші лідери країн ЄС мають дуже різні мотиви, щоб захистити своє право вето.
"План Кошти стикається з опором з боку кількох країн ЄС, зокрема Франції, Нідерландів та Греції, і, ймовірно, не матиме широкої підтримки з боку Данії, розповіли виданню дипломати", — зазначило видання.
Ці країни побоюються, що зміна правил вступу обмежить їхню здатність блокувати заявки на членство, які вони вважають проблематичними. Усе це відкриває низку суперечностей, якими Орбан може скористатися.
Пропозиція Кошти відкриє шлях до вступу не тільки для України, чия заявка гальмується через вето Орбана, але й для Молдови, оскільки заявки цих двох країн пов'язані між собою. За словами неназваного високопоставленого чиновника ЄС, пропозиція Кошти буде винесена на обговорення в Копенгагені в середу, 1 жовтня, разом з іншою пропозицією про використання заморожених російських активів для допомоги Україні.
"Жоден лідер до цього дня не відповів категоричним "ні" на цю ідею", — сказав високопоставлений чиновник, маючи на увазі пропозицію Кошти про зміну правил.
Своєю чергою, президент Фінляндії Александр Стубб казав, що підтримує будь-які спроби прискорити цей процес. Він наголосив, що позитивно ставиться до будь-якого механізму прийняття рішень, який забезпечує більшу гнучкість і менше можливостей для блокування, і це особливо стосується України.
Politico наголошує, що табір, який виступає проти Кошти і Стубба, може виявитися занадто сильним. І якщо ціною збереження традиційних правил є те, що Україні та Молдові доведеться чекати місяці, а то й роки, щоб їхні заявки на вступ просунулися вперед, то противники ідеї змін, видно, готові заплатити таку ціну", — наголошує Politico.
"Ми зовсім не переконані в доцільності зміни правил гри під час гри, бо саме це пропонують деякі. Якщо проводити голосування кваліфікованою більшістю [для просування процесу вступу], існує дуже великий ризик надмірної політизації процесу", — сказав високопоставлений дипломат ЄС.
Ще більшим викликом є те, що для зміни правил усі 27 країн ЄС, включаючи Угорщину, повинні бути згодні з цим — що, на думку деяких дипломатів, є неможливим. Ініціатива щодо спрощення процесу приєднання до ЄС з'явилася в той час, коли високопоставлені європейські чиновники підтримали заявки України та Молдови на вступ.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн неодноразово заявляла, що Україна "належить до ЄС", стверджуючи, що Київ може досягти повноправного членства до 2030 року, якщо продовжить судові й економічні реформи.
Україна проводила реформи та вела широкі переговори з європейськими посадовцями, але з юридичного погляду переговори про вступ ще не розпочалися. Це пов'язано з тим, що за чинними правилами Угорщина може заблокувати офіційні переговори.
Молдова перебуває в тій самій ситуації. Заявка Кишинева на вступ, яку президент Молдови Мая Санду поставила в центр передвиборчої кампанії перед парламентськими виборами, пов'язана із заявкою України, а це означає, що процес приєднання Молдови до ЄС не може просуватися, доки кандидатура Києва є заблокованою.
Затримка цього процесу має свої наслідки як для Санду, так і для президента України Володимира Зеленського, оскільки лідери країн рекламують майбутнє членство в ЄС як альтернативу сфері впливу Росії. Ініціатива Кошти має підтримку від Єврокомісії, де чиновники у приватному порядку заявляють, що нинішній процес, який вимагає одностайного голосування на понад ста етапах, є надто громіздким.
"Ідея полягає в тому, щоб запровадити голосування кваліфікованою більшістю на цих проміжних етапах, аби можна було досягти прогресу, навіть якщо невелика кількість країн виступить проти. Остаточний вступ до ЄС все одно буде неможливим без одностайного схвалення", — зазначили медійники.
Хто може стати "несподіваним союзником" Орбана
Втім, така ініціатива натрапила на опір лідерів країн ЄС, які вважають, що їхнє право вето в витанні вступу тісно пов'язане з національним суверенітетом. Греція, яка давно виступає проти вступу Туреччини до ЄС, вважаючи це загрозою своїй безпеці, покладається на право вето як на спосіб гарантувати, що Анкара ніколи не приєднається до Союзу — навіть якщо заявка Туреччини юридично призупинена.
Окрім Греції таку ж позицію поділяє й Франція. Париж історично виступав проти вступу Анкари до ЄС, французький президент Еммануель Макрон ще у 2018 році заявив лідеру Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, що шансів на просування заявки Анкари немає. Подібне стосується і Болгарії, яка хоче мати можливість заблокувати вступ Північної Македонії, або також Хорватії, яка історично виступала проти вступу Сербії.
"Очевидно, що угорці блокують вступ українців. Але це ще не все. Болгари хочуть мати можливість блокувати македонців, хорвати хочуть контролювати сербів, Греція і Кіпр не хочуть, щоб Туреччина наближалася до ЄС, Греція також хоче стежити за Албанією", — сказав дипломат ЄС.
Публічно лідери ЄС можуть виступати проти блокування Угорщиною заявки України. Втім, за закритими дверима багато хто вважає це зручним прикриттям для власних вимог, пише видання.
Нагадаємо, у вівторок, 30 вересня, Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до Європейського Союзу, завершивши двосторонній скринінг з Європейською Комісією.