Режим тиші та скасовані паради: все, що відомо про перемир’я, яке почало діяти 6 травня
У ніч на 6 травня Україна в односторонньому порядку розпочала дотримання режиму тиші, анонсованого президентом Володимиром Зеленським. Цей крок став відповіддю на спроби Росії маніпулювати темою перемир’я заради проведення військового параду в Москві.
Пастка чи конструктив?
Хронологія подій розпочалася з інтенсивних переговорів між Вашингтоном та Москвою. 29 квітня відбулася телефонна розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним, яка тривала понад півтори години. Під час бесіди російський диктатор намагався переконати американського лідера у "слабкості української оборони" та заявляв про "неминучу перемогу" РФ.
30 квітня президент України Володимир Зеленський ініціював переговори з Білим домом, щоб з'ясувати справжні мотиви Кремля. Київ прагнув зрозуміти: чи є пропозиції Москви кроком до діалогу, чи лише спробою отримати "кілька годин безпеки для параду".
"З'ясуємо, про що конкретно йдеться: про кілька годин безпеки для параду в Москві чи про щось більше", — зазначив глава держави у своєму зверненні.
Режим тиші: Україна перехоплює ініціативу
Попри те, що міністерство оборони РФ публічно заявляло про перемир'я на 8–9 травня та очікувало "аналогічних дій" від ЗСУ, жодних офіційних звернень до Києва не надходило. Щобільше, агресор супроводжував свої заяви погрозами масованого ракетного удару по центру Києва у разі "зриву святкувань" у Москві. У відповідь на це Україна запровадила власний режим тиші, який почав діяти з 00:00 6 травня.
"Ми вважаємо, що людське життя є незрівнянно більшою цінністю, ніж "празднованіє" будь-якої річниці. У зв'язку з чим оголошуємо про режим тиші, починаючи з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня. Будемо діяти дзеркально, починаючи зі вказаного моменту", — зауважив президент.
Позиція Офісу президента та ризики
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов наголосив, що Київ готовий продовжувати термін дії перемир'я, якщо воно буде взаємним. Він зазначив, що цей крок не прив'язаний до ідеологічних дат, а спрямований на збереження життів.
"Якщо припинення вогню, яке оголосив президент України, буде взаємним, ми продовжимо його. І це дасть нам хай невелику, але надію на встановлення стійкого миру", — зазначив очільник ОПУ.
Водночас українська сторона виділяє кілька ключових ризиків:
- тактичний обман: Кремль прагне паузи виключно для захисту своїх парадів від можливих ударів;
- санкційний тиск: Росія може використати тему перемир'я для лобіювання зняття обмежень, зокрема розблокування роботи банків через SWIFT;
- гуманітарна маніпуляція: МЗС України охарактеризувало сигнали РФ як спробу сподобатися американцям та створити ілюзію готовності до миру.
Ситуація в Криму та реакція Заходу
На тлі української ініціативи окупаційна влада Криму офіційно скасувала військовий парад та ходу "безсмертного полку" 9 травня, посилаючись на "безпекові міркування". "Голова" окупованого півострова Сергій Аксьонов заявив, що проведення масових заходів цього року не заплановано.
У Європейському Союзі до заяв Кремля поставилися зі скептицизмом. Речниця Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що справжні наміри Москви — це вбивства та тортури, тому довіри до її слів немає. Аналітики ISW додають, що попри браваду Путіна, ЗСУ вдалося загальмувати російський наступ, а економіка агресора відчуває дедалі більший тиск санкцій.
Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, російський диктатор Володимир Путін суттєво посилив заходи особистої безпеки через зростальний страх перед можливим убивством за допомогою безпілотників. Згідно з даними європейської розвідки, очільник Кремля майже не залишає підземних захисних споруд.
