
Міжнародна група науковців вважає, що сучасні дослідження довголіття зосереджені не на тому етапі життя. На їхню думку, турботу про здорове старіння потрібно починати ще до народження людини, а не тоді, коли вікові зміни вже накопичилися.
Дослідники запропонували створити міжнародний консорціум PROSPER (Pregestational and Pediatric Research for Optimal Healthspan and Early-life Resilience), який займатиметься вивченням факторів, що впливають на тривалість і якість життя, починаючи ще з періоду до народження та в ранньому дитинстві, пише видання ScienceAlert.
Автори роботи зазначають, що більшість сучасних досліджень у сфері довголіття орієнтована на дорослих людей. Водночас профілактичні заходи часто застосовують уже після того, як в організмі накопичуються молекулярні та клітинні зміни, пов'язані зі старінням.
На думку науковців, саме ранні етапи розвитку можуть стати ключовим періодом для формування здорового майбутнього.
Вони наголошують, що хоча вплив дитячого віку на тривалість життя вже неодноразово досліджували, досі не існує єдиної системи, яка б дозволяла оцінювати процеси старіння людини протягом усього життя.
Одним із головних аргументів авторів є те, що маркери біологічного старіння, які використовують для дорослих, не підходять для дітей.
За словами дослідників, у ранньому віці біологічний вік відображає не накопичення пошкоджень організму, а гармонійність розвитку та здатність організму адаптуватися. Саме тому необхідно створити окремі моделі, біомаркери та підходи до їхньої інтерпретації для різних вікових груп.
Науковці також пропонують звернути увагу на поняття peakspan — період життя, коли людина перебуває на піку своїх фізичних і когнітивних можливостей.
На їхню думку, оцінювати здорове старіння варто не лише за тривалістю життя чи відсутністю хвороб, а й за тим, яку частину свого життя людина проводить у найкращій фізичній та розумовій формі.
У разі створення консорціум PROSPER об'єднає фахівців із різних галузей науки. Планується аналізувати генетичні, молекулярні та клінічні дані на різних етапах розвитку людини, щоб будувати довгострокові моделі старіння.
Крім цього, дослідники хочуть розробити нові клінічні рекомендації та підходи до профілактики, які можна буде інтегрувати в акушерську й педіатричну практику. Це дозволить змістити акцент із лікування вікових захворювань на їхнє попередження ще з раннього віку.
Автори наголошують, що проєкт поки перебуває лише на етапі концепції. Однак вони переконані: об'єднання різних напрямів науки допоможе краще зрозуміти процес біологічного старіння та розробити ефективніші стратегії для збереження здоров'я впродовж усього життя.
Додамо, людей, які доживають до дуже похилого віку, може об’єднувати не лише спосіб харчування, фізична активність чи соціальні зв’язки. Нове дослідження показало, що важливу роль у здоровому старінні може відігравати відкритість до нового.