Що вимагатиме Путін на переговорах з Трампом щодо війни в Україні: інсайди від Bloomberg

Російський диктатор Володимир Путін, все більше переконуючись у своїй перевазі на полі бою в Україні, сповнений рішучості досягти своєї мети: Київ ніколи не вступить до Організації Північноатлантичного договору і накласти обмеження на його військовий потенціал.

Про це повідомили інформовані про задуми Кремля джерела, які побажали залишитися неназваними, обговорюючи конфіденційну інформацію, пише Bloomberg.

Як зазначає видання, позиція Кремля полягає в тому, що хоча окремі члени НАТО можуть продовжувати постачати зброю в Україну в рамках двосторонніх угод про безпеку, будь-яка така зброя не повинна використовуватися проти Росії або для захоплення територій, заявило одне з джерел, знайомих з підготовкою Москви до можливих переговорів. Жорсткі, відкриті вимоги майже, напевно, будуть неприємні українським лідерам, оскільки війна наближається до трирічної позначки. 

Позиція російського лідера також суперечить заявленому бажанню Трампа якнайшвидше покласти край конфлікту і може бути спрямована на те, щоб дати Москві свободу дій для переговорів. Тим часом російські успіхи на Сході України були повільними та дорого коштували. Україна та Росія проводять у Катарі обмежені переговори щодо правил захисту ядерних об'єктів від нападів, повідомило джерело, знайоме з приготуваннями Кремля. Українські офіційні особи, поінформовані про перебіг переговорів, заявили, що наразі переговори між Києвом та Москвою обмежуються лише обміном полоненими та поверненням депортованих дітей. 

Умови Росії також передбачають збереження як мінімум фактичного контролю над майже 20% території України, яка перебуває під контролем Росії, включно з Кримським півостровом, анексований у 2014 році, хоча, за словами деяких джерел, Москва відкрита для обміну деякими територіями. Минулого тижня Трамп заявив, що готується зустріч з Путіним, хоча прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що жодної суттєвої підготовки до переговорів поки що не було. Переговори про припинення бойових дій не розпочалися. 

Президент України Володимир Зеленський у листопаді, мабуть, пом'якшив свою позицію щодо можливого припинення вогню на тлі окупації Росією територій, заявивши, що Києву слід покладатися на дипломатію для повернення територій, захоплених Москвою. 

"Питання територій — не головна проблема конфлікту", — заявила Тетяна Станова, засновник консалтингової компанії R. Politik і старший науковий співробітник Євразійського центру Карнегі в Росії. "У нього набагато ширший контекст, який, мабуть, досі не до кінця зрозумілий на Заході", вказавши на позицію Москви щодо вступу України до НАТО, яка, за її словами, була "непохитною" та роззброєння. 

У той час як новий лідер США та його найближчі помічники не виявили особливого ентузіазму щодо обов'язкових гарантій безпеки для України, особливо через членство в НАТО, деякі в таборі Трампа висловилися за підтримку Києва, якщо він дотримуватиметься дипломатії, щоб мати можливість вести переговори з позиції сили. Країна отримала десятки мільярдів доларів військової допомоги від США та Європи з того часу, як у лютому 2022 року Росія перекинула війська через кордон. Найбільше Україна стурбована тим, що припинення бойових дій дозволить Росії перегрупуватися та завдати нового удару. Київ стверджує, що саме тому йому потрібна західна зброя та потужна армія.

Україна "має бути нейтральною, нешкідливою і за жодних обставин не є форпостом НАТО чи США", — заявив в інтерв'ю минулого місяця російський магнат-націоналіст і союзник Кремля Костянтин Малофєєв. "У неї має бути крихітна армія, достатня для України, щоб захищати свої кордони від біженців та виконувати правоохоронні функції, але недостатня, щоб воювати з Росією". 

Нейтральний статус має бути закріплений у конституції України, заявили Малофєєв та двоє інших людей у ​​Москві. Трохи більше як рік тому Путін передав високопосадовцям США через непрямі канали, що він потенційно міг би розглянути можливість відмови від вимоги нейтрального статусу для України й навіть відмовитися від опозиції можливого членства в НАТО, заявили тоді дві людини, близькі до Кремля. Путін постійно використовував загрозу вступу України до НАТО як центральне виправдання свого вторгнення, і повідомлення про можливу пробну кулю зустріли США скептично. 

З того часу військова ситуація Росії покращилася у міру просування фронтом на Сході України. Це підштовхнуло Путіна зайняти жорсткішу позицію, сказав один із людей, знайомих із поточними приготуваннями.

Звичайно, після несподіваного вторгнення минулого року Україна, як і раніше, утримує територію в Курській області Росії, що може стати потенційним козирем, якщо Київ зможе її утримати, а США в п'ятницю оголосили про наймасштабніші та найагресивніші санкції щодо торгівлі російською нафтою.

Нагадаємо, напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомляв, що наразі в Україні лишається чинною заборона на прямі переговори із російським диктатором Володимиром Путіним. Натомість, на скільки жорсткою є позиція Києва у цьому питанні, посадовець не відповів. 

Своєю чергою радники новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа вважають, що мирна угода між Росією та Україною може бути досягнена у найближчі місяці.

Раніше повідомлялось, що новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп та його команда змінили підхід до завершення війни в Україні, відмовившись від ідеї припинення бойових дій за 24 години.

Нещодавно кандидат на посаду держсекретаря США Марко Рубіо заявив, що для завершення бойових дій в Україні обом сторонам доведеться піти на поступки. 

За даними Reuters, радники обраного президента США Дональда Трампа тепер визнають, що на врегулювання війни в Україні підуть місяці або навіть більше часу, що є серйозною перевіркою реальності його найголовнішої зовнішньополітичної обіцянки — укласти мирну угоду першого ж дня у Білому домі.