Міністерство освіти і науки затвердило план політики "Школа офлайн", за допомогою якого до очного навчання планують повернути 300 тисяч українських дітей.
Про це йдеться на сайті Міністерства освіти і науки України.
"Школа офлайн" — комплексна політика Міністерства освіти та науки України, яка реалізується у співпраці з віце-прем'єр-міністром з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти.
"Наша місія у трансформації освіти — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки. Громадян, спроможних захистити себе та свій дім від будь-яких загроз. Україна зазнала значних освітніх втрат, і ключова передумова для підвищення якості освіти — доступ дітей до безпечного очного навчання. Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику "Школа офлайн", ціль якої повернути приблизно 300 000 учнів за шкільні парти", — пояснив Федоров.
За останні чотири роки українська система освіти зазнала значних втрат. Через COVID-19 та повномасштабну війну українські діти відстають від однолітків з інших країн на 1,5–2,5 роки навчання. Про це свідчить дослідження PISA–2022.
"Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Водночас дистанційна освіта — одна з причин появи та поглиблення освітніх втрат в наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією для держави. Сьогодні маємо різні категорії учнів із різними потребами, як-от: діти на ТОТ чи діти за кордоном. Наше завдання: запропонувати індивідуальний підхід для кожної дитини — передусім якісну освіту, яка відповідає потребам та умовам, у яких перебувають учні", — наголосив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Зараз майже один мільйон дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном. Дистанційне навчання — один із найбільших викликів для держави. Саме тому впроваджують комплексну політику "Школа офлайн", яка надасть доступ до безпечної очної освіти, а також дозволить підвищити якість дистанційного навчання, якщо вихід офлайн неможливий.
Політика "Школи офлайн" містить п’ять основних компонентів, які враховують специфіку кожної категорії учнів та вчителів.
Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 мільярда гривень на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проектів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у восьми прифронтових та прикордонних областях.
Там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання. Уряд уже виділив один мільярд гривень на ці потреби.
Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання. Їхню потребу визначать на початку навчального року.
Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць — діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
Зараз дистанційно навчаються різні категорії учнів, які відрізняються за потребами та навчальними програмами. Зокрема, діти за кордоном вчаться за подвійною програмою, діти на ТОТ — без постійного доступу до інтернету, діти на прифронтових територіях — без доступу до очної освіти. Тож учитель не завжди може надавати увагу кожному учню та застосовувати неформальні підходи під час уроків. Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі.
Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття.
Діти за кордоном вчаться в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно — отримують подвійне навантаження. Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент: це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Діти зможуть очно навчатися в країні перебування та водночас дистанційно вчити українознавчі предмети. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.
Інфографіка МОН
Нагадаємо, за даними Міносвіти, з 1 вересня 2024 року максимальна наповнюваність для початкових класів державних та комунальних закладів загальної середньої освіти може становити не більше 24 учнів. Це необхідно для покращення взаємодії вчителів та учнів.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
