Кремлівський диктатор Володимир Путін під час зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном мав три прохання. Вони стосувалися угоди щодо "Сили Сибіру-2", відмови від участі саміті, який організовує Україна у Швейцарії, та розширення діяльності китайських банків у Росії.
Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на власні джерела. При цьому журналісти зазначили, що переговори щодо газопроводу застрягли через цінові вимоги Китаю.
Москва вважає вимоги Пекіна щодо ціни й обсягів постачань необґрунтованими. За інформацією британських журналістів, Китай прагне отримувати газ за цінами, близькими до російських внутрішніх, які суттєво субсидуються. Крім того, хоче закуповувати лише частину запланованої потужності газопроводу — 50 мільярдів кубометрів газу на рік.
Джерела медійників звернули увагу на те, що голова "Газпрому" Олексій Міллер не був присутній у складі російської делегації під час візиту Путіна до Пекіна. У ще неопублікованому звіті великого російського банку "Сила Сибіру-2" виключена з базового прогнозу для "Газпрому", що призвело до зниження очікуваного прибутку компанії майже на 15% 2029 року, коли, за прогнозом банку, газопровід має запрацювати.
Також співрозмовники журналістів повідомили, що Китай і Росія обговорюють можливість фінансування торгівлі компонентами для російської оборонної промисловості за участю одного або декількох китайських банків, що може викликати санкції з боку США. Вашингтон звинувачує Пекін у підтримці російської оборонно-промислової бази через постачання верстатів, напівпровідників та інших товарів подвійного призначення. Китай заперечує ці звинувачення, називаючи торгові відносини з Росією "нормальними".
Крім того, 31 травня Китай оголосив про пропуск саміту щодо України. За даними британського видання, угода щодо "Сили Сибіру-2" залишається невизначеною, а передбачувана співпраця з китайськими банками буде меншою, ніж очікувала Росія.
Кремль і китайська влада не відповіли на запити журналістів прокоментувати цю інформацію, а "Газпром" відмовився від будь-яких коментарів.
Нагадаємо, що в The Economist також вийшла стаття про те, що Пекін витіснив Москву з африканського ринку зброї та продовжує нарощувати постачання військової техніки до країн Африки. Зброю у Китаю купують понад 20 африканських країн.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
