У Ватикані розпочався конклав: з якими проблемами зіткнеться новий Папа

У середу, 7 травня, у Ватикані розпочинається конклав — спеціальне зібрання кардиналів Римо-католицької церкви. Вони мають обрати нового Папу Римського. Він стане 267 понтифіком в історії.

Про це повідомив Vatican News. Там зазначили, що о 10:00 за місцевим часом у базиліці Святого Петра відбулася меса "pro eligendo Romano Pontefice". Її транслювали 11 мовами (італійською, англійською, французькою, іспанською, португальською, бразильською португальською, німецькою, польською, китайською, арабською та в'єтнамською), а також іспанською мовою жестів.

Загалом Папу Римського обиратимуть 133 кардинали зі 70 країн, які з'їхалися до Ватикану. Новий понтифік має набрати щонайменше дві третини голосів під час таємного голосування. Як і в середньовічні часи, під час конклаву кардиналам заборонено спілкуватися зі сторонніми. Від учора у Ватикані заглушили весь зв’язок.

О 16:30 за ватиканським часом кардинали-виборці зберуться в каплиці Павла в Апостольському палаці, щоби помолитися Літанії Святих, а потім перейдуть до Сикстинської капели.

Після цього вони складуть присягу виконувати Munus Petrinum (з латинської — "служіння" або "місію" Петра), якщо когось із них оберуть Папою Римським.

Після цього магістр папських літургійних церемоній проголошує "extra omnes" (всі геть), наказуючи всім, хто не бере участі в конклаві, покинути Сикстинську капелу.

Перший бюлетень подадуть увечері 7 травня. Потім голосування відбуватиметься чотири рази на день протягом наступних днів, двічі вранці та двічі ввечері.

З якими проблемами зіткнеться новий Папа

Як раніше писав TrueUA у статті "Скоро конклав. Як Ватикан допомагає Україні та чому так важливо, хто стане новим Папою" для України дуже потрібно, щоб новий Папа був нашим другом. Очевидного фаворита немає. Але експерти акцентують на проблемах, з якими доведеться зіткнутися обранцеві кардиналів.

Перша проблема — конфлікт між прихильниками реформ у церкві, які проводив Папа Франциск, та противниками реформування. Попередній глава Католицької церкви лібералізував її, основний свій погляд він звернув на простих вірян, на подолання розриву між злиденними та заможними, між бідними та багатими країнами, проводив політику децентралізації, розширюючи повноваження місцевих єпископів.

Водночас Папа засуджував аборти та евтаназію. Крім того, уперше в тисячолітній історії церкви він розширив права жінок у церковних справах, дозволив їм прислуговувати біля вівтаря під час служби та роздавати причастя.

Також Ватикан відчуває фінансові проблеми. Попередній понтифік розпочав реформування фінансової системи. Вона завжди була утаємниченою від зайвих очей і вух, тому невідома точна цифра бюджету церкви. Але відомо, що церква володіє величезною кількістю нерухомості, а також має акції у низці міжнародних компаній.

Останніми роками зростає дефіцит бюджету Ватикану. Це пов’язано з багатьма факторами — від зниження прибутків через відтік вірян, передовсім у заможних країнах, до збитків, завданих пандемією коронавірусу. 

Новий Папа буде змушений проводити політику попередника щодо контролю за витратами, зменшувати їх, аби Ватикан не зіткнувся з фінансовими проблемами.

Також існує політична проблема. Зараз багато країн зацікавлені у своєму Папі. Три останніх понтифіки — Іван Павло ІІ, Бенедикт XVI й Франциск — не були італійцями. Хоча до цього дуже тривалий час церквою правили італійці. Останній Папа хоча і мав італійське походження, проте за громадянством — аргентинець.

На тлі зменшення чисельності вірян в Європі, зростає їхня кількість у Латинській Америці, Азії та Африці. Тому і не дивно, що серед претендентів на папську владу називають філіппінця Луїса Антоніо Тагле, африканців Пітера Тарксона з Гани та Фрідоліна Амбого Безунгу з Конго.

З одного боку, можна було би повернути Святий Престол європейцям, проте з іншого — паства за межами Європи росте значно більшими темпами. І це потрібно враховувати. Також свої плани на Ватикан мають США. Хоча це і традиційно протестантська країна, проте нинішній віце-президент Джей Ді Венс — католик. З дуже консервативними поглядами. Американці не проти, щоб і наступний Папа мав такі ж.

Нагадаємо, що наприкінці квітня президент США Дональд Трамп жартома заявив, що хотів би стати новим Папою Римським. Цей начебто "дотеп" обурив значну частину вірян.