Депутати Верховної Ради України не хочуть ходити на засідання та голосувати за важливі закони. Вони невдоволені обмеженнями на поїздки за кордон, поганою комунікацією або тиском з боку інших державних органів, концентрацією влади в Офісі президента.
Про це повідомляє The Kyiv Independent.
Журналісти нагадали, що у Верховній Раді зараз рекордно низька кількість депутатів — 401. За законом мало би бути 450. Одразу після виборів 2019 року їх було 424 (частина мандатів залишилася вільною через неможливість провести вибори в окупованому Криму та на Донбасі). Відтоді заборонено 11 проросійських політичних партій, чотирьох депутатів позбавили мандатів. Також народні обранці подавали у відставки, залишали парламент через кримінальні справи, отримували посади в уряді та помирали.
"Слуга народу" при цьому має формальну більшість у 235 голосів. Для ухвалення більшості законів потрібні лише 226. Але "слуги", попри неможливість подати у відставку, можуть просто не ходити на роботу та не голосувати.
Єдиної причини занепаду духу в парламенті немає. Але депутатів обурило обмеження на виїзд за кордон. Вони скаржаться, що їм відмовляють навіть в офіційних поїздках. Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк заявив, що йому заборонили відвідувати Брюссель після того, як він не підтримав законопроект, за який виступав Офіс президента. Це рішення він вважає спробою здійснити неправомірний вплив на його законодавчу діяльність.
"Коли депутати відчувають, що їхня можливість їздити на роботу залежить від їхнього голосування, то "вони стають заручниками". Це сприяє деморалізації та відсутності на засіданнях: "Краще не з'явитися, ніж проголосувати негативно та бути покараним", — сказав Железняк.
Думку Железняка підтримали декілька депутатів від "Слуги народу" й опозиційних партій. Представниця Офісу президента Ірина Побєдоносцева заявила, що звинувачення у втручанні в закордонні поїздки депутатів "не відповідають дійсності". Вона зазначила, що за затвердження поїздок відповідає керівництво парламенту.
"Позиція Офісу президента дуже чітка — під час повномасштабної війни всі представники всіх гілок влади, включаючи законодавчу, виконавчу та судову, а також абсолютно всі чиновники у сфері державного управління повинні працювати на 100%", — заявила вона.
"Слуга народу" Микита Потураєв, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, вважає головною причиною неучасті деяких своїх колег негативну громадську думку щодо парламенту.
"Я розумію, що в кожній країні люди не люблять парламенти Але після голосування за історично важливі закони для національної безпеки, оборони та європейської інтеграції "ти не відчуваєш підтримки з боку ЗМІ, не відчуваєш підтримки з боку населення", — сказав він.
Згідно з опитуванням КМІС, парламенту довіряють лише 15% українців. Це найнижчий показник серед всіх органів державної влади. Ще торік рівень довіри був 35%. The Kyiv Independent пише, що після виборів 2019 року змінилося саме розуміння того, що означає бути парламентарієм. Відтоді скасували депутатську недоторканість, а вимоги до фінансового моніторингу та звітності депутатів та членів їхніх родин посилили. Крім того, на засідання парламенту перестали пускати журналістів, присутність яких раніше "тримала депутатів у тонусі" та стимулювала їх відвідувати засідання й працювати.
"Щоб набрати достатню кількість голосів, партія Зеленського стоїть перед вибором: посилити міжпартійну співпрацю або вирішити невдоволення всередині своєї більшості", — йдеться в публікації.
Останні декілька місяців представники Офісу президента й урядовці проводили з депутатами зустрічі з метою покращення відносин. Та результату поки що немає. Джерела розповіли, що депутати йшли із зустрічей з відчуттям того, що їх все ще не чують.
Нагадаємо, що голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія відреагував на чутки щодо дезорганізації монобільшості у Верховній Раді. Політик запевняє, що це не відповідає дійсності.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
