
Повітряна тривога або обстріл можуть стати підставою для тимчасового відтермінування виїзду бригади екстреної медичної допомоги, якщо перебування медиків у районі виклику становить реальну загрозу їхньому життю. Водночас безпідставна відмова від надання допомоги може мати кримінальні наслідки.
Про це йдеться в матеріалі видання "Судово-юридичної газети". Відтермінування виїзду через небезпечну ситуацію не означає відмову від допомоги. Рішення ухвалюють з урахуванням конкретних обставин, зокрема наявності безпосередньої загрози та можливості безпечно дістатися до пацієнта.
Водночас медик не може без поважних причин ігнорувати виклик або відмовлятися виконувати свої професійні обов'язки.
Стаття 139 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ненадання допомоги хворому медичним працівником. Якщо медик без поважних причин не надав допомогу, коли був зобов'язаний це зробити, йому може загрожувати:
Якщо через ненадання допомоги пацієнт помер або зазнав інших тяжких наслідків для здоров'я, покарання може становити до чотирьох років обмеження волі або до трьох років позбавлення волі.
Водночас сам факт затримки виїзду не означає автоматичної кримінальної відповідальності. Важливо, чому саме бригада не могла негайно прибути та чи існувала реальна загроза для медиків.
Відповідальність передбачена і для тих, хто перешкоджає роботі екстреної допомоги.
"Окрема, за завідомо неправдивий виклик швидкої медичної допомоги особам загрожує штраф у розмірі від 850 до 3 400 гривень відповідно до статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення", — зазначили в матеріалі.
Водії також зобов'язані пропускати автомобілі екстреної медичної допомоги, які рухаються з увімкненими спеціальними сигналами. За ненадання переваги такому транспорту за частиною 3 статті 122 КУпАП передбачений штраф 680 гривень.
Додамо, препарати за програмою "Доступні ліки" деяким пацієнтам доставляють безпілотниками. Це особливо важливо для віддалених сіл і прифронтових громад, де аптеки відсутні, а звичне доставлення ускладнене.