Вперше з часів Холодної війни: США та РФ можуть почати "ядерні перегони"
Сполучені Штати Америки та Росія вперше з часів Холодної війни можуть почати перегони ядерних озброєнь. Це може статися, якщо держави не досягнуть угоди до того, як 5 лютого завершиться термін дії останнього договору про контроль над озброєнням.
Як повідомляє агентство Reuters, без СНО-ІІІ, дія якого завершується менш ніж за тиждень, не було б жодних обмежень на ядерні арсенали великої дальності вперше відтоді, як Річард Ніксон та радянський лідер Леонід Брежнєв підписали дві історичні угоди в 1972 році під час першого в історії візиту американського президента до Москви.
СНО-ІІІ — це договір між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Чинний очільник Кремля Володимир Путін запропонував обом сторонам дотримуватися поки що чинних обмежень на ракети та боєголовки ще один рік, мовляв, так вдасться виграти час для обговорення подальших дій. Втім, президент США Дональд Трамп ще офіційно не відповів на таку пропозицію.
Трамп заявив цього місяця, що, якщо термін дії договору закінчиться, то він закінчиться, і що цю угоду потрібно замінити кращою. Деякі американські політики стверджують, що господар Білого дому має відхилити пропозицію Путіна. За їх версією, це дасть Вашингтону можливість розширити свій арсенал для протидії швидкому нарощуванню ядерної зброї третьою державою — Китаєм.
Президент США заявляє, що хоче домагатися "денуклеаризації" як з Росією, так і з Китаєм. За даними Reuters, Пекін вважає, що нерозумно очікувати, що він приєднається до переговорів про роззброєння з двома країнами, чиї арсенали все ще набагато більші, ніж його власні.
Відтоді як розпався Радянський Союз, Росія та Сполучені Штати неодноразово замінювали й оновлювали договори часів Холодної війни, які обмежували так звану стратегічну зброю, націлену на міста та бази одна одної. Найновіший такий договір підписали у 2010 році. Тоді його підписали президент США Барак Обама та президент РФ Дмитро Медведєв. Документ обмежує кількість розгорнутих стратегічних боєголовок до 1550 з кожного боку, а також кількість розгорнутих систем їх доставлення — не більш як 700: міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів або важких бомбардувальників.
"Заміна його новим договором буде непростим завданням. Росія розробила нові системи, здатні нести ядерну зброю — крилату ракету "Буревісник", гіперзвукову "Орєшнік" та торпеду "Посейдон", — які не входять до меж нового договору СНО. Трамп оголосив про плани створення космічної системи протиракетної оборони "Золотий купол", яку Москва розглядає як спробу змінити стратегічний баланс", — зазначили медійники.
У Reuters додали, що у цей час арсенал Китаю зростає, і він не контролюється угодами між Вашингтоном та Москвою. Пекін зараз має приблизно 600 боєголовок, а Пентагон оцінює їх у понад 1000 до 2030 року.
У 2023 році двопартійна комісія Конгресу заявила, що Сполучені Штати зіткнулися з "екзистенційним викликом" не з боку одного, а з боку двох ядерних суперників, і їм потрібно бути готовими до одночасних воєн із Росією та Китаєм. Її рекомендації включали підготовку до виведення зі сховищ деяких або всіх стратегічних ядерних боєголовок, вилучених згідно з новим договором СНО та збережених у резервному запасі.
За даними агентства, йдеться про відновлення боєголовок, знятих з міжконтинентальних балістичних ракет Minuteman III та підводних човнів Trident D5, а також повернення до ядерних ролей близько 30 стратегічних бомбардувальників B-52, переобладнаних для виконання звичайних завдань.
"Боєголовки є. Ракети є. Ви не купуєте нічого нового", — заявив неназваний колишній високопосадовець США, причетний до політики ядерної зброї.
Своєю чергою, Кінгстон Рейф — ексчиновник Пентагону, який нині працює в дослідницькій організації RAND, — нещодавно під час вебінару заявив, що США можуть "приблизно подвоїти" кількість розгорнутих боєголовок порівняно з лімітом нового Договору СНО, тоді як Росія зможе додати близько 800. За його словами, обом сторонам знадобиться щонайменше майже рік, щоб внести суттєві зміни.
Медійники додають, що у політичних колах Сполучених Штатів думки щодо того, чи повинен Трамп погоджуватися на пропозицію Путіна зберегти чинні обмеження протягом року, розділилися. Зокрема, за словами ексчиновника з контролю над озброєннями, який зараз працює в Ініціативі щодо ядерної загрози, Пола Діна, Трамп повинен вжити заходів, щоб зменшити ризик марнотратних перегонів ядерних озброєнь та зменшити ризик катастрофічного неправильного тлумачення (намірів іншої сторони), яке може вийти з-під контролю під час кризи.
Проте прихильники контролю над озброєннями зазначають, що Вашингтон вже натрапив на величезні витрати на програму модернізації ядерних сил, яка зазнає серйозних затримок та значних перевитрат коштів. Незалежне Бюджетне управління Конгресу оцінює, що модернізація, підтримка та експлуатація ядерних сил коштуватимуть платникам податків США майже трильйон доларів у період з 2025 по 2034 рік.
"Якщо США перевищать обмеження, передбачені новим договором СНО, завантажуючи боєголовки, Росія зробить те саме, а Китай використає це як ще один привід для нарощування свого ядерного арсеналу. Зрештою, Трамп розпочне нові перегони озброєнь, які нам не потрібні і які ми не можемо виграти. Більша кількість зброї не зробить її використання безпечнішим", — заявив агентству Reuters сенатор-демократ Ед Маркі, провідний прихильник контролю над озброєннями.
З іншого боку, експерти та колишні чиновники кажуть, що Вашингтон не має довіряти Путіну. При цьому вони зазначають, що очільник Кремля припинив взаємні інспекції в рамках нового договору СНО-3 ще 2023 року через підтримку США України у війні, розпочатій РФ.
Член двопартійної комісії Конгресу Франклін Міллер заявив, що загрози з боку Москви та Пекіну вимагають збільшення розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок, які має Вашингтон. За його словами, відтепер США повинні бути здатними стримувати Росію та Китай одночасно.
"Сила, якою договір обмежував США у 2010 році, недостатня для спільної боротьби з Росією та Китаєм", — додав Міллер.
Нагадаємо, торік у жовтні пропагандистські ЗМІ РФ повідомляли, що Путін офіційно розірвав угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо спільного знищення 34 тонн збройного плутонію. Такий крок очільника Кремля викликав занепокоєння щодо майбутнього ядерної безпеки у світі.
