
У середу, 31 грудня, в Україні святкують День Маланки. Це традиційне народне дійство, що поєднує дохристиянські обряди та давні мотиви.
TrueUA розповідає про традиції та обряди цього важливого свято, яке є для українців культурною та історичною спадщиною.
На думку українських етнографів, свято Маланки своїми коріннями сягає ще дохристиянських часів, про що свідчить і давньослов’янський фольклор. Згідно зі стародавньою легендою, у богині кохання Лади та бога гармонії Ладо була донька Маланка. Одного дня її викрав лихий змій і кинув до підземного царства. З полону чарівну дівчину звільнив богатир Василь-Безпальчик, за якого вона і вийшла заміж. Так і повелося у наших предків напередодні Нового року вшановувати Маланку, як символ Місяця, а у сам Новий рік святкувати день Василя — символ Сонця.
Здавна наші предки вірили, що в цей день необхідно накривати пишні столи та влаштовувати галасливі гуляння. Головними стравами є: м'ясні делікатеси зі свинини, ковбаса, вареники, млинці та пироги. У деяких регіонах господині обов'язково варять кутю, заправляючи її смальцем, маслом або вершками. Також у деяких селах України в цей день готують традиційне святкове блюдо — кров'янку, яку ще називають Маланка.
Існує ще одна цікава традиція цього свята: молодь одягається у цікаві костюми відомих фольклорних персонажів і тварин і ходять в такому вигляді по селу. Після заходу сонця хлопці та дівчата "водять Маланку" — переодягненого у дівчину хлопця, парою якому має бути Василь. Групи переодягненої молоді називали "рядженими" або "поїзд Маланки".
У деяких областях України також є традиція, яка називається "водити Козу". Головним персонажем є хлопчик, переодягнений у вивернутий кожух, який зображує козу. У таких групах діють також такі персонажі — дід, баба, чорт, жидівка, жид, циган, циганка, лікар та вовк.
За переказами, свято Маланки продовжується до настання світанку. Уранці на роздоріжжі молодь палить снопи соломи (дідухи), які стоять від Святвечора до Нового року. Потім хлопці та дівчата стрибають через багаття.
Вранці 1 січня хлопці йдуть вітати з Новим роком господарів кожної хати, засіваючи зерном. Ця традиція збереглась дотепер. Дівчата не беруть участь у цьому обряді.
Нагадаємо, раніше у ПЦУ пояснювали, чи можна відмовитись бути хрещеною та хрещеним. Детальніше — у нашому матеріалі.