Європейський Союз пропонує Україні власну "безпрограшну" угоду щодо постачання корисних копалин. Додаткова цінність, яку пропонує Європа, полягає в тому, що вона ніколи не вимагатиме домовленостей, які не будуть взаємовигідними.
Про це повідомив міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне, пише Politico.
Ще 24 лютого Євросоюз запропонував Україні власну угоду щодо "критично важливих матеріалів", якраз у той момент, коли президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон близький до підписання угоди з Києвом щодо прав на його величезні природні ресурси. Європейський комісар із промислової стратегії Стефан Сежурне заявив, що представив альтернативну пропозицію українським чиновникам, з якими зустрівся у Києві під час візиту Європейської комісії, присвяченого третій річниці повномасштабного вторгнення Росії.
"Україна може надати 21 із 30 найважливіших матеріалів, необхідних Європі, в рамках взаємовигідного партнерства", — заявив Сежурне, пише AFP. І він багатозначно зазначив: "Додаткова цінність, яку пропонує Європа, полягає в тому, що ми ніколи не вимагатимемо угоди, яка не буде взаємовигідною".
Трамп робить все більш агресивні спроби домогтися від України прав на її мінеральні багатства, вимагаючи до 500 мільярдів доларів компенсацією за підтримку Вашингтона Києва у відбитті вторгнення Москви. Президент України Володимир Зеленський досі відмовлявся підписувати два проекти угод, запропонованих адміністрацією Трампа, заявивши, що умови, які, як повідомляє New York Times, передбачали відмову Києва від корисних копалин, доходів від нафти та газу, а також доходів від портів та іншої інфраструктури на суму 500 мільярдів доларів, надто суворі.
"Я не підпишу те, за що доведеться розплачуватися 10 поколінням українців", — заявив Зеленський на прес-конференції в неділю.
Однак у понеділок Трамп заявив, що "остаточна угода" "дуже близька" і що вона міститиме "рідкісноземельні метали та різні інші речі". Україна має величезні запаси найважливіших елементів і мінералів — від літію до титану, які мають життєво важливе значення для виробництва сучасних технологій і мають великий попит у глобальній гонитві за ресурсами. У неї також є величезні запаси вугілля, і навіть нафти, газу й урану, але більшість з них розташовані в територіях, які окуповані Росією.
На початку лютого міністр фінансів США Скотт Бессент під час візиту до Києва передав документ українській стороні проект угоди щодо природних ресурсів. За інформацією The Telegraph, адміністрація Трампа висунула Україні умови угоди щодо корисних копалин, які зазвичай ставлять країнам-агресорам, що зазнали поразки у війні. Умови цієї угоди значно перевершують репарації, що були накладені на Німеччину та Японію після Другої світової війни.
Президент Володимир Зеленський відмовився підписувати документ, оскільки угода не мала чітких гарантій безпеки для України зі сторони Сполучених Штатів. При цьому Бессент зазначав, що угода про партнерство між США й Україною стане довгостроковим щитом безпеки для українців.
Деякі експерти прогнозували, що документ можуть підписати на Мюнхенській конференції. Однак цього не сталося.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Трамп був засмучений через відсутність подяки за американську допомогу та відмову підписати угоду щодо українських корисних копалин. Сам президент США після відмови Києва підписати угоду у тій редакції, в якій пропонував Білий дім, зробив низку скандальних заяв на адресу Володимира Зеленського.
Своєю чергою, 14 лютого Україна доопрацювала угоду про партнерство з США щодо рідкісноземельних металів, і проект меморандуму передали американській стороні. Зеленський заявляв, що Україна продовжує діалог зі США щодо угоди про рідкісноземельні мінерали, процес обговорення триває.
За інформацією The New York Times станом на 22 лютого, Сполучені Штати Америки запропонували Україні новий проект угоди про корисні копалини, який є ще жорсткішим за попередній. Попередній варіант угоди передбачав, що Україна має погодитися на створення спільного зі США фонду, до якого було б внесено права на розробку надр, а подальші доходи від видобутку та реалізації корисних копалин Київ та Вашингтон ділили б у порівну. Проте в новій версії угоди зазначається, що доходи будуть спрямовані до фонду, у якому Сполучені Штати мають 100-відсоткову фінансову частку, а Україна має робити внески до фонду, доки він не досягне суми у 500 мільярдів доларів.
Нагадаємо, 22 лютого спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що наступного тижня український уряд почне серйозно працювати над укладенням угоди про корисні копалини та гарантії безпеки з адміністрацією Трампа.