Україна виступає проти фонду корисних копалин розміром $500 млрд для повернення військової допомоги США, — Bloomberg

Україна відкинула вимоги Сполучених Штатів Америки щодо виділення фонду в розмірі 500 мільярдів доларів. Вашингтон запропонував його як частину угоди про надання частини мінеральних багатств країни.

Про це повідомив Bloomberg із посиланням на українського чиновника, обізнаного з деталями переговорів. За інформацією журналістів, Фонд компенсував би США допомогу, надану зруйнованій війною країні з початку вторгнення Росії. Україна ж стверджує, що фактична сума приблизно в п'ять разів менша та складає понад 90 мільярдів доларів.

"Учасникам переговорів потрібно більше часу, щоби завершити угоду, оскільки поточний проект угоди, запропонований США, містить деякі сумнівні елементи, а президент України Володимир Зеленський не готовий його схвалити", — розповіло джерело журналістам.

Медійники визнали, що президент США Дональд Трамп посилив тиск на Зеленського, щоби той прийняв угоду, яка укладається на тлі ескалації напруги між двома лідерами та побоювань, що Україну виключать із можливих мирних переговорів.

Міністр фінансів Скотт Бессент написав у суботу в газеті Financial Times: угода передбачає, що доходи, отримані урядом у Києві від природних ресурсів, інфраструктури й інших активів, розподіляються до фонду, орієнтованого на довгострокову реконструкцію та розвиток України, в якому США матимуть економічні права та права управління. Це начебто забезпечить прозорість, підзвітність і корпоративне управління, необхідні для залучення приватних інвестицій.

"Уточнімо також, чим це не є. США не стали би володіти фізичними активами в Україні. Це також не обтяжуватиме Україну додатковими боргами", — додав Бессент.

Українські чиновники обговорили потенційну угоду щодо корисних копалин зі спеціальним представником США Кітом Келлогом під час його візиту до Києва цього тижня після того, як Зеленський відхилив початкову пропозицію Вашингтона на початку місяця. Пропозиція передбачала забезпечення 50% від продажу ліцензій та інших доходів від корисних копалин, нафти, газу та портів, які критики засуджували як нагадування колоніалізму минулих століть.

Журналісти зауважили, що зараз такої прямолінійної вимоги немає, але відсутність гарантій майбутньої військової та фінансової допомоги залишається каменем спотикання в переговорах.

Раніше цього тижня Бессент сказав в інтерв’ю Bloomberg Television, що угода про корисні копалини закладе основу для плану, висунутого Трампом, щоби припинити війну шляхом прив’язування України до США через економічні зв’язки, забезпечуючи таким чином щит безпеки.

Медійники додали, що тиск США на Україну, щоби підписати угоду, відбувається, коли Трамп зробив низку заяв, які поставили Зеленського в незручне становище. Президент США також дав сигнал, що хоче домовитися з Москвою про те, як припинити конфлікт без України за столом переговорів, і назвав демократично обраного Зеленського "диктатором" із рейтингом підтримки 4%.

Український лідер, чиє схвалення склало 57% згідно з нещодавнім опитуванням, відповів, заявивши, що президент США перебуває під впливом російської дезінформації.

"Київ в ідеалі хотів би, аби остаточну угоду щодо корисних копалин підписали в присутності президентів США й України. Зеленський, який зустрівся з Келлогом у четвер, наполягав на зустрічі з Трампом перед будь-якою потенційною зустріччю лідера США з президентом Росії Володимиром Путіним", — підсумували журналісти.

Нагадаємо, "Голос Америки" повідомив із посиланням на дані Пентагона та міжвідомчої наглядової групи, яка відповідає за звіти Конгресу, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну США надали Україні близько 183 мільярдів доларів допомоги, з них 65,9 мільярда доларів витрачено на військову підтримку України.