Журналісти дізналися, чому відправка європейських військових в Україну опинилася під загрозою
За інформацією The Wall Street Journal, плани відправлення європейських військових до України після можливої мирної угоди з Росією натрапили на серйозні перешкоди. Йдеться про відсутність підтримки з боку громадськості в ключових країнах Європейського Союзу.
Як повідомляє видання, ідею створення так званих "сил стримування" раніше запропонували Франція та Велика Британія. Завданням "сил стримування" мало б стати забезпечення безпеки в Україні після укладання мирної угоди з Москвою та запобігання новим російським атакам. Американський президент Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий надати певні гарантії, проте виключив можливість відряджання американських військ.
"Попри дипломатичну активність останніх тижнів, європейські лідери натрапили на скептицизм виборців. Згідно з опитуваннями, значна частина громадян у Німеччині, Італії та інших країнах виступає проти розгортання контингентів, вважаючи такі кроки ризикованими", — зазначає видання.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив про намір провести консультації в парламенті, але отримав стриману реакцію. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль попередив, що Бундесвер вже залучений до створення бригади в Литві й може не мати ресурсів для нової місії. Опитування Insa показало: 56% німців проти участі країни в подібній операції.
Видання зауважило, що у Франції громадська думка також залежить від умов, за яких військові можуть бути залучені до операцій. Згідно з даними опитування Elabe, 67% французів готові підтримати місію лише у випадку підписання остаточної мирної угоди, тоді як у випадку простого перемир’я 68% висловлюються проти. Французький лідер Еммануель Макрон запевнив, що війська не братимуть участі у бойових діях, а зосередяться на охороні стратегічних об’єктів.
У Великій Британії уряд Кіра Стармера заявляв, що участь британських військових можлива лише за умови чітких гарантій підтримки з боку Сполучених Штатів. За даними опитувань, більшість британців підтримує миротворчі місії, але не хоче прямої конфронтації з Росією.
Попри занепокоєння громадськості, низка держав, зокрема Нідерланди, Данія та Естонія, заявили про готовність відправити війська. Водночас Польща, яка активно підтримувала Україну технікою на початку повномасштабного вторгнення РФ, чітко відмовилася від ідеї відправлення своїх військових, наголосивши на більших ризиках для держав, які межують із Росією.
Загальний план розгортання миротворчої місії спершу передбачав 30 тисяч солдатів, втім наразі масштаби були зменшені. Франція та Велика Британія готові виділити від шести до 10 тисяч військовослужбовців, зосередивши зусилля на морській і повітряній підтримці, а також підготовці українських військових.
Нагадаємо, раніше віце-президент Сполучених Штатів Джей Ді Венс повідомляв, що позиція Вашингтона щодо відряджання військ до України залишається не змінною. Тому американських військових, за його словами, в Україні не буде.