Битва з тінями Трампа і Путіна: як Євросоюз знайшов 90 млрд євро для України
Саміт ЄС у Брюсселі мав вирішити дуже складну проблему — знайти механізм передачі Україні "репараційного кредиту" коштом заморожених в Європі російських грошей. У підсумку кредит Київ отримав, але менший і з інших джерел…
Або гроші зараз, або кров завтра. Які баталії передували саміту у Брюсселі
На засідання у Брюсселі члени Євросоюзу виходили без спільного рішення. Бельгія вперто блокувала "репараційний кредит", остерігаючись помсти Кремля. TrueUA пояснював причину страхів бельгійського прем’єра Барта Де Вевера. Історія взаємин західної цивілізації з Москвою знала періоди ворожнечі та "перезавантажень", всі вони виявилися провальними, проте Європа та США знов і знов наступали на ті ж граблі. Приміром, як нині, коли американська адміністрація прагне налагодити економічне співробітництво з росіянами й для цього тисне на Україну. У періоди "перезавантажень" Кремль може спробувати відсудити свої гроші, а Бельгія виявиться крайньою.
Процитуємо Валері Урбен, голову міжнародного депозитарію Euroclear, де розмішено найбільше російських коштів:
"Якщо санкції знімуть, Росія будь-якої миті може постукати в наші двері й вимагати повернення. Хто поверне нам 140 мільярдів євро, щоби перерахувати їх їй?".
У "мирній угоді", яку проштовхують США, до слова, йдеться саме про поступове скасування санкцій проти Росії.
Але в ЄС позицію Бельгії вважають суперечливою. Вона вимагає необмежених фінансових гарантій, тоді як інші країни-члени вважають таку постановку питання "вбивцею угоди". Окрім варіанту "репараційного кредиту", в європейців був і другий — фінансування через бюджет ЄС. Кошти для України туди можуть надійти від бюджетних запозичень. Але противників цього також було багато, адже в Євросоюзі й так вистачає країн-боржників, а в такому випадку їхній борг ще більше зросте. Нагадаємо: спочатку йшлося про надання Україні 130 мільярдів доларів як "репараційний кредит".
Нагадаємо: європейці ухвалили рішення про замороження російських грошей, доки Росія не виплатить репарації Україні. Оскільки вона цього не зробить, то розраховувалося, що заморожені кошти можна використати на потреби нашої країни. Проблема полягала в механізмах. От навколо них і тривала дуже жорстка дискусія.
"Ми ніколи не покинемо цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 і 2027 роки", — наголосив перед початком саміту глава Євроради Антоніу Кошта.
А польський прем’єр Дональд Туск точно описав, що буде в разі провалу питання про фінансування допомоги Україні: перед лідерами Європейського союзу стоїть простий вибір — чи сьогодні ухвалити рішення про фінансову підтримку України на 2026-2027 роки, чи "кров завтра". До слова, прямо з саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський прилетів саме до Польщі.
Та, окрім низки європейських країн (Бельгія, Угорщина, Словаччина, Італія, Болгарія, Мальта і Чехія), проти "репараційного кредиту" виявилися ще й США. Їх на саміті не було, проте невидима тінь американців відчувалася під час дискусій. Як зазначає Politico, з Білого дому тиснуть на окремі країни, щоб вони відмовилися від використання російських грошей для підтримки України. У тому числі тиснуть на Бельгію. Навіщо це Трампу? Причин може бути кілька.
- Перша: сварки між членами ЄС ослаблюють його єдність, і це грає на руку Вашингтона. TrueUA аналізував стратегічну безпекову доктрину США, в якій противником є не Росія, а Європа. Наявність в ЄС таких керівників урядів як Віктор Орбан, Роберт Фіцо, Андрей Бабіш — козир Трампа проти Європи.
- Друга причина: не виключено, що під час зустрічі на Алясці Трамп обіцяв Путіну добитися від європейців скасування антиросійських санкцій, але у нього нічого не вийшло. Тож він прагне врятувати хоча б кремлівські гроші.
- Третя причина: "репараційний кредит" — це прецедент у міжнародній політиці, коли одні країни заморожують та вилучають кошти іншої. Всі розуміють, що це покарання для агресора, проте американці можуть вважати, що так само вчинятимуть й інші.
- Четверта причина: у першому варіанті так званого "мирного плану" Трампа із 28 пунктів містилося дивне положення, за яким не Європа, а США розпоряджаються замороженими активами Росії. Тобто в американців тут був ще й шкурний інтерес.
Пошук компромісу по-європейськи. Що відбувалося на саміті
"Якщо зараз не буде європейського рішення, то всі слова про європейську солідарність, автономію та здатність Європи захищати глобальну справедливість не матимуть сенсу. Якщо цього не зробити зараз, росіяни — і не тільки вони — відчують, що Європу можна перемогти. Поразка — точно не те, що потрібно європейцям", — фактично це основний меседж, який Зеленський послав європейським партнерам у своєму виступі.
Але його звернення вплинуло не на всіх. Дискусії затягнулися, то ж Антоніу Кошта змінив порядок обговорення питань. Спочатку лідери ЄС зосередилися на темі розширення Євросоюзу, потім перейшли до обговорення багаторічного бюджету ЄС до 2027 року. Водночас Урсула фон дер Ляєн та інші представники Єврокомісії намагалася схилити прем’єра Бельгії Де Вевера на свій бік. Це відбувалося на тлі прямих погроз російського Центробанку судитися з європейськими банками та бельгійським депозитарієм у разі передачі Україні заморожених російських грошей.
Позитивне для нас рішення потрібне було ще й тому, що 20-21 грудня у Маямі поновляться переговори навколо мирного плану Трампа. Він поспішив закликати Київ "діяти швидко" в ухваленні рішень щодо війни, бо "Росія вже є". Очевидно, президент США мав на увазі, що кремлівські перемовники прибули до Флориди. Наша делегація в разі провалу з "репараційною позичкою" мала б суттєво послаблену переговорну позицію. На це дуже сподівалася Росія. У підсумку європейці рішення ухвалили, трохи не те, на яке Україна сподівалася, але це значно краще, аніж нічого.
Бельгійці так і не поступилися, тому Євросоюз залучив другий варіант отримання коштів — залучить борг на ринках під гарантії європейського бюджету. Таким чином на потреби України перерахують 90 мільярдів євро, що менше очікуваної суми, проте цей кредит — безвідсотковий. Водночас Євросоюз продовжить утримувати російські активи замороженими, доки РФ не виплатить нам репарації. Якщо ж вона цього не зробить, Україна зможе використати ці гроші для погашення кредиту.
"Ми можемо скористатися перевіреними європейськими інструментами та негайно надати підтримку Україні, без подальших затримок", — підсумував рішення канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Три країни ЄС — Угорщина, Словаччина і Чехія — не підтримали й це рішення. Тобто одночасна ставка Трампа і Путіна на своїх "троянських коней" в Європі не спрацювала. Ці країни не братимуть участь у фінансуванні гарантій, але вони не змогли заблокувати надання Україні позички. І це — основне.
Отже, у складних дискусіях європейці знайшли "соломонове рішення" — виконали взяту на себе обіцянку, обійшовши точки розколу. Якщо європейці швидко залучать практичні механізми реалізації своєї ухвали, кошти Україна отримає ближче до березня. Проте після емоційно складного засідання в Брюсселі на нас очікує емоційно складне засідання в Маямі. Результати якого можуть виявитися менш обнадійливими, аніж отримані сьогодні в бельгійській столиці.
