Путін убив українців на Різдво: чи Трамп і далі чекатиме правок Росії до "мирного плану"
Росія кривавими атаками по Україні на Різдво де-факто відкинула українсько-американські напрацювання з 20 пунктів. Трамп і далі дозволятиме витирати об себе ноги. Чи світ побачить сильну магію MAGA?
План із 20 пунктів як краще із гіршого
TrueUA детально аналізував, як у процесі тривалих переговорів і консультацій за участю української, американської та європейської дипломатії народився "мирний план" із 20 пунктів. 23 грудня Президент Володимир Зеленський оприлюднив зміст цього документа. У нас дехто сприйняв ці пункти так, начебто це і є узгоджений план, а не набір наших червоних ліній та поступок й американських побажань, як-от контроль за виконанням мирної угоди Радою миру на чолі з Дональдом Трампом — незрозумілою організацією без жодних важелів впливу і можливостей. Насправді те, що озвучив Зеленський — план поганого миру, але хоча б прийнятного для України. Тут варто згадати перший варіант з 28 пунктів, який шокував світ проросійським змістом.
Ще один момент: це не українсько-американський спільний план, а спільні напрацювання, американці тут грають роль посередників, тому вони просто передали документ Росії. Умови, що в разі несхвалення, запровадять санкції чи щось гірше, — не було. Точніше, такого роду погрози на адресу звучали від окремих політиків на кшталт сенатора Ліндсі Грема. Проте в американській політиці рішення ухвалює не він, а Трамп, дослухаючись до людей із близького кола Стіва Віткоффа та свого зятя Джареда Кушнера. Ще раз нагадаємо слова Віткоффа після зустрічі з російським посланцем Кирилом Дмитрієвим, яку він доніс у вуха Трампа:
"Росія, як і раніше, повністю віддана досягненню миру в Україні. Росія високо цінує зусилля і підтримку Сполучених Штатів у врегулюванні українського "конфлікту" і відновленні глобальної безпеки".
То ж говорячи про план, оприлюднений Зеленським, потрібно відкинути емоції та готуватися до того, що буде після відмови росіян погодитися на спільні українсько-американські напрацювання. Спробуємо змоделювати відповіді на путінське "ні".
Модель перша — тиск на Україну
Як пише The New York Times, малоймовірно, що Москва прийме оновлений "мирний план". Він беззастережно вірить у зведення своїх генералів, які вже кілька разів Куп’янськ "брали", тому переконаний, що ось-ось дотисне до виконання своїх максималістських вимог. Окупанти справді мають локальні успіхи на фронті, але так само мають і невдачі. Тобто, у них немає стратегічних проривів. Навіть окупація села Грабовське на Сумщині (це рідне село визначного українського поета Павла Грабовського) та насильне вивезення звідти мирних жителів — радше акція для кремлівської пропаганди. Як правильно підмітили військові експерти, росіяни повторили тактику терористів палестинського ХАМАС, викрадаючи заручників із прикордонних населених пунктів. Те, що у Путіна все не так, як йому звітують генерали, розуміємо ми, розуміють наші європейські партнери, а от щодо американців є сумнів.
Пригадаємо кілька висловлювань. Перше — президента Трампа. 21 листопада в інтерв’ю Fox News він заявив про "неминучу втрату Донбасу" Україною. За словами президента США, Україна буде змушена віддати навіть ті землі, які не втратила під час протистояння російській агресії. Ця заява стала тривожним сигналом, що Трамп як не розумів, так і досі не розуміє природу війни в Україні. Тому міряє сили противників розмірами територій.
Інша заява — віце-президента Джей Ді Венса. За його словами, навіть українці (імен політик не назвав) у приватному порядку визнають, що зрештою, ймовірно, втратять Донбас. Це може бути через 12 місяців, а може й довше. Тобто, замість посилення військової допомоги Україні американська адміністрація продовжує пливти у фарватері російської пропагандистської брехні про "завоювання Донбасу".
Звідси перша модель відповіді США в разі нав’язування Росією свого бачення миру — тиск на Україну. За повідомленням Bloomberg, Москва відхилить план із 20 пунктів, вимагаючи нейтрального статусу для України. Отже, в Кремлі будуть проти аналога 5 статті НАТО як гарантії безпеки для нашої держави. Чи стоятимуть після цього у Вашингтоні на узгодженій з Києвом позиції по безпекових гарантіях? Гірше, коли торгуватимуться: територіальні поступки в обмін на гарантії.
Модель друга — вигідне Росії затягування переговорів
Продовжаться переговори заради переговорів. Як зазначив Зеленський, росіяни не можуть сказати Трампу, що вони просто проти мирного врегулювання, бо "так вони все зламають, тоді президенту Трампу доведеться "нашпиговувати" нас зброєю, а проти них всі санкції вводити, які можна". Тобто росіяни викотять такі доповнення до мирного плану, які поставлять його догори дриґом. Згаданий Bloomberg, посилаючись на джерела, повідомляє, що Москва розглядає 20-пунктний план, узгоджений між Україною та США, лише як "відправну точку" для подальших переговорів.
Простіше кажучи, Кремлю вигідно затягнути ситуацію у вічні переговори. І в цей час продовжувати наступальні дії на фронті та руйнувати нашу інфраструктуру повітряними атаками.
Третя модель — Путін отримує нову порцію санкцій
Трамп посилює санкції проти Росії. Малоймовірно, проте відкидати цього не можна. Зараз американському президенту прилітає через публікацію "файлів Епштейна". Про імпічмент поки не йдеться, але неприємності лише наростають. Традиційною технологією відволікання уваги можуть бути радикальні дії для єднання навколо президента його виборців. У Трампа є кілька опцій, як це зробити.
Перша: посилення боротьби з мігрантами. Адміністрація США готує реформу, яка передбачає переобладнання промислових складів у центри масового утримання мігрантів. План розрахований на одночасне перебування там понад 80 тис. людей для прискорення їхньої депортації. Друга: "спецоперація" проти Венесуели. Хмари над режимом диктатора Мадуро згущуються не перший місяць, це колись має прорвати.
Третя опція — душити російську економіку санкціями. Економічні проблеми у Путіна значні, проте запасу міцності для продовження війни ще певний час при нинішніх темпах санкцій у нього вистачить. А от у разі прискорення темпів економічних ударів російський колос на глиняних ногах сипатиметься.
Четверта модель — Трамп втікає, Путін відмовляється від переговорів
Трамп відмовиться від посередництва, а Путін — від будь-яких переговорів. Можливо, глава Білого дому так би вже й зробив, якби не два нюанси. Перший: громадська думка в Америці не підтримає втечу їхнього президента з-за столу переговорів. Другий нюанс, мабуть, вагоміший: поки Трамп не досягне хоч якоїсь угоди про замороження війни в Україні він не може реалізувати жодних економічних проектів із Росією без грандіозного падіння рейтингу. Крім того, він не може зняти з Росії санкцій, бо це парафія Конгресу. Тому посередництво американців триватиме.
Щодо можливої відмови Путіна від переговорів… Що змінилося для України після старту перемовин? Звернемося до статистики повітряних тривог ресурсу Аir-alarms.in.ua. З 1 січня до 31 грудня 2024 року в Україні тривогу оголошували 21675 разів. Середня її тривалість становила годину 23 хвилини. З 20 січня 2025 року, коли відбулася інавгурація Трампа, по 24 грудня тривогу оголошували 17677 разів (дані станом на вечір 25 грудня 2025 року, — ред.), менше, але її тривалість в середньому становила дві години 14 хвилин. Навіть на цьому прикладі видно, що на краще не змінилося нічого, а от на гірше — змінилося.
Отже, переговори дадуть результат тільки тоді, коли за кожну повітряну атаку по Україні Росія отримуватиме відповідь, а не коли американці чи хтось інший чекатимуть, що ж скаже диктатор на паперовий "мирний план". Учора американські сенатори різко засудили вбивства Росією українців на Різдво. До цього б ще давно обіцяні руйнівні санкції…
