.png.webp)
Для Трампа чи Путіна. Навіщо Орбан розвалює ЄС і нападає на Україну
Очевидно, що за урядування Віктора Орбана в Угорщині Україна не зможе стати членом Європейського Союзу. Але чи має Київ дієві механізми для зміни політики Будапешту?
9 березня минулого року потенційний кандидат у президенти США Дональд Трамп назвав Віктора Орбана "найкращим та фантастичним лідером". А в грудні угорський прем’єр зустрічався вже з обраним президентом Штатів у його маєтку в Мар-а-Лаго. Зустріч Орбана подавалася як ознака дружби між Вашингтоном і Будапештом. З іншого боку — Орбан є "троянським конем" Росії в Європі. То ж його нинішня активізація з розколу ЄС це гра на користь Трампа, Путіна чи виключно заради збереження влади?
Популізм, маніпуляція і спекуляції. Чому Орбан так довго царює
Загалом у прем’єрському кріслі Орбан сидить 19 (!) років, що є рекордним показником серед його європейських колег. А беззмінно — 15 років. Стільки часу його партія "Фідес" домінує в угорській політиці. Причин цього кілька. Перша: популізм. Спочатку Орбан і його однодумці були лівими лібералами й центристами, оскільки на цьому фланзі сильні позиції у соціалістів і лібералів із середини 1990-х років "Фідес" звернула вправо. Протягом наступних років вона поступово поглинула інші консервативні й християнсько-демократичні політсили й фактично захопила праву ідеологічну нішу. На тлі політичних скандалів та погіршення економічної ситуації в країні у 2010-му "Фідес" здобула перемогу на виборах, а Орбан повернувся в крісло глави уряду.
Друга причина — спекуляції на історичному минулому. Внаслідок Тріанонської угоди 1920 року Королівство Угорщина втратило значні території, які зараз належать Україні (Закарпаття), Хорватії, Словаччині, Румунії, Сербії. Себто, територіальні претензії офіційний Будапешт висуває не тільки нам, а й іншим переліченим країнам. Зауважимо, що ревізія умов Тріанонської угоди була однією з ключових ідей угорських фашистів, які підтримували німецький нацизм. За урядування Орбана було втілено державну програму з надання громадянства етнічним угорцям, які мешкають на Закарпатті та в інших країнах. Таким чином "Фідес" наростив свою електоральну базу за рахунок діаспори.
Третя причина: впровадження у політичний дискурс теорій змов. До змовників Орбан відносить мільярдера Джорджа Сороса, неурядові організації, вільну пресу, лівих лібералів, керівництво Євросоюзу, Україну… На "ворогів" він перекладає відповідальність за економічні проблеми провали. Тут варто зробити ремарку: виборці "Фідес" переважають у глибинці, у Будапешті ж ця партія більшості не має.
Четверта причина: багаторічна цензура. Угорські ЗМІ, навіть ті, які належать бізнесу, змушені проводити державницьку, а отже, проорбанівську політику. Ті з них, які відмовляються це робити, потрапили під різного роду утиски. Монополія на інформацію дала можливість Орбану крутити-вертіти виборцями, як йому заманеться.
Остання причина — імпотентність європейських політиків щодо покарання Угорщини. Все, про що йшлося вище, відбувається багато років, але реакція з боку Брюсселю зводиться в кращому випадку до урізання допомоги ЄС. Керівництво Євросоюзу було впевнене, що в разі поступок з Орбаном можна домовитися. Десь так і було. Угорська влада підтримувала санкції проти Росії, виторгувавши за це гроші чи преференції. Однак останнім часом відносини Брюсселя з Будапештом дійшли до точки кипіння. Якби з Орбаном поводилися жорстко раніше, цього б не сталося.
Отже, популізм, спекуляції на історичному минулому, авторитарні замашки, вибудовування політики на теоріях змов та євроскептицизм — це все наративи, які зближують угорського прем’єра з нинішньою американською владою. Остання зацікавлена мати в Європі осередок політичної нестабільності, аби змушувати європолітиків до поступок. То ж трампісти та орбаністи — на одній хвилі. Проте вистачає підтверджень, що глава угорського уряду маніпулює своєю дружбою з американським президентом, а насправді він агентом впливу Москви й Пекіна.
Чому Орбан активізував розкол ЄС та почав атакувати Україну саме зараз
Де-факто в Угорщині стартувала передвиборча кампанія. Парламентські вибори там мають відбутися у квітні наступного року. З другої половини 2024-го і до сьогодні спостерігається тренд на зростання рейтингу опозиції. Та нарешті отримала лідера — Петера Мадяра — здатного своєю харизмою пересилити Орбана. Лідер партії "Тиса" — виходець із "Фідес", не євроскептик і не лівак. Опозиціонер веде вдалу кампанію, звинувачуючи чинну владу у корупції та авторитаризмі. Простіше кажучи, над Орбаном нависла реальна загроза втратити все. У буквальному розумінні слова "все", бо за 15 поспіль років при владі він став "царем". Як "політична тварина" Орбан відчув, що крісло під ним захиталося і пішов в атаку. Однак його заяви дисонують не лише з політикою ЄС, що і не дивно, а й з політикою американської адміністрації.
Перша заява стосується російського газу. Єврокомісія запропонувала здійснити низку заходів для повного припинення постачання газу з РФ до 2027 року. У відповідь Орбан заявив:
"Ми повинні спробувати зупинити цей український поштовх до повної заборони російського газу в Європі. Ми повинні запобігти цьому будь-якими способами. Тому що немає сенсу мати трубопровід, якщо нам не дозволять транспортувати ним газ".
Простіше кажучи, він грає на боці Путіна і суперечить планам Трампа збільшити долю експорту в ЄС американського скрапленого газу.
Друга заява — про майбутнє членство України в Європейському Союзі.
"Угорщина хоче тримати Україну поза межами ЄС, бо якщо ми її впустимо, вона висмокче всі ресурси, як губка", — каже Орбан.
Водночас "мирний план" Трампа, який би він не мав невигідний вигляд для України, жодним чином не заперечує проти членства нашої держави в Євросоюзі. Американці хочуть перекинути на Європу відповідальність за долю України після замороження війни. Орбан же заважає цим планам.
Ба, більше. Угорщина є форпостом геополітичних інтересів Китаю в Євросоюзі, тоді як США зацікавлені у зменшенні впливу китайців на Європу. За урядування Орбана його країна не лише брала китайські кредити, а й дозволила у себе виробництво китайських акумуляторів, і не тільки. Опозиція підозрює, що прем’єр заганяв угорців в боргову кабалу перед Пекіном не за "дякую". Якщо Мадяр пообіцяє американцям мінімізувати вплив Китаю на Угорщину, то Орбан опиниться без козирів перед Трампом.
Другий момент: Угорщина спільно з "Росатомом" добудовує два енергоблоки на АЕС "Пакш". Причому — за російський кредит. Американці й при минулих президентах, і при нинішньому наполягають на інтересах власної компанії Westinghouse. Третій: Трамп наголошує на тому, щоб європейські члени НАТО вкладали у спільний оборонний бюджет 5% свого ВВП. Внесок Угорщини далекий від цього показника. Ба більше, рівно рік тому, 24 травня, Орбан розповідав, що хоче для своєї країни "особливого формату" в НАТО, без участі її військових у спільних військових операціях Альянсу. Такий підхід суперечить американському баченню спільної безпеки.
Нарешті, четвертий: Білому дому важливо мати нукерів в Євросоюзі, проте — не маргіналів і не вигнанців. Розкольницькі дії угорського прем’єра, навпаки, роблять Європу сильнішою, адже змушують шукати протидію. У відповідь на чергову спробу закрити рота вільній пресі та обмежити права людини депутати Європарламенту закликали керівництво ЄС заморозити все фінансування Угорщини.
"Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, — неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти", — зазначають ініціатори.
Як Україні відповідати на штучну кризу в українсько-угорських відносинах, яку створює Орбан — від шпигуноманії до відверто проросійських закликів? Деякі експерти вважають, що Київ не має відповідати на образи, які чуємо від угорської влади, і не давати їй додаткових приводів. Мовляв, потрібно вести з нею діалог крізь зуби, а наші натомість почали ловити угорських шпигунів. Спробуємо не погодитися з цим твердженням.
По-перше, при домінуванні "Фідес" у парламенті той не погодиться ратифікувати членство України в ЄС. Тільки поразка цієї партії на виборах у 2026 році й зміна влади дасть можливість покращити відносини з Будапештом та вирішити тривалу суперечку щодо угорської меншини Закарпаття на принципах, загальноприйнятих в ЄС.
По-друге, Орбан є не просто антиукраїнським чи антиєвропейським політиком, він грає на боці Москви проти колективного Заходу. У тому числі проти США. Дипломатичними каналами потрібно це аргументовано доносити до американської адміністрації.
По-третє, варто відходити від позиції, що Україна мусить грати за правилами, оскільки не ми їх встановлювали й не нам їх міняти. Щодо угорської влади наша позиція і позиція Брюсселю збігаються, адже Орбан установив у себе автократичний режим і розколює ЄС. У наших геополітичних інтересах мати гарні відносини із сусідами в Євросоюзі. Яким чином ми ці інтереси будемо реалізовувати — наша справа.