Мир на горизонті, але без гарантій: що пише NYT про майбутнє України

Хоча Київ повідомив про прогрес у переговорах і прискорює їх найближчими днями, залишаються невирішеними основні питання щодо того, які країни забезпечуватимуть яку безпеку та як довго. 

Про це йдеться у публікації The New York Times.

Як зазначає видання, попри кожен поворот у мирних переговорах, президент Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти одне: Україна не складе зброю без твердих гарантій своєї післявоєнної безпеки. Останній шквал переговорів зі Сполученими Штатами наблизив обидві сторони як ніколи раніше до угоди, яка могла б задовольнити наполягання України на захисті Заходу від чергового російського вторгнення. Однак, навіть попри те, що Київ розробив план дій з адміністрацією Трампа, залишаються складні питання: як працюватимуть ці гарантії, які країни їх надаватимуть і як довго вони діятимуть. Україна шукає конкретних відповідей, щоб розвіяти побоювання щодо того, чи справді її союзники вступлять у конфлікт з Росією на захист Києва. 

Президент США Дональд Трамп заявив, що Європа візьме на себе ініціативу у гарантуванні майбутньої безпеки України. У суботу європейські радники з національної безпеки відвідали українську столицю, щоб спробувати узгодити деякі деталі проекту мирного плану. Спеціальний посланець пана Трампа Стів Віткофф дистанційно приєднався до обговорення післявоєнної економіки України. 

"Наші переговори просуваються вперед", — написав пізніше Зеленський у соціальних мережах, додавши, що "все має бути ефективним, гідно та сприяти встановленню миру на десятиліття". 

Ці переговори були першими з багатьох, запланованих на найближчі дні, присвячених темі гарантій безпеки.

Чому гарантіям безпеки приділяється така увага

Наполягання України на цих гарантіях корениться в гіркому досвіді краху попередніх гарантій безпеки під час випробування. Найболючішим прикладом є Будапештський меморандум, зобов'язання, підписане в перші роки після здобуття Україною незалежності від Радянського Союзу. Згідно з цією угодою 1994 року, Україна передала Росії стару радянську ядерну зброю в обмін на "гарантії безпеки" з боку Росії, Сполучених Штатів та Великої Британії. Китай і Франція надали окремі власні гарантії. 

У меморандумі не було детально описано ці гарантії та не було обіцяно військової підтримки у разі нападу. Київ стверджує, що відсутність конкретних деталей дала Росії повну свободу дій для вторгнення в Україну, як це було зроблено спочатку у 2014 році, а потім під час повномасштабного вторгнення, яке розпочалося у 2022 році. Це допомагає пояснити, чому українські чиновники тепер хочуть чітко визначених, юридично обов'язкових гарантій, перш ніж погодитися на припинення війни.

Що було запропоновано

У нещодавньому проекті "мирного плану" зазначалося, що Сполучені Штати, НАТО та європейські держави нададуть Україні так звані гарантії, подібні до статті п'ятої, — посилання на пункт НАТО про взаємну оборону, який вимагає від його членів надавати один одному допомогу у разі нападу. Положення, викладені в проекті, також передбачають збереження чисельності української армії в мирний час у 800 тисяч військовослужбовців за фінансування від західних партнерів; членство в Європейському Союзі, яке Україна розглядає як фактор стримування Росії; європейську військову підтримку; та двосторонню угоду про безпеку зі Сполученими Штатами, за яку проголосував Конгрес. 

Останню пропозицію було розроблено переважно Україною та Сполученими Штатами. Тепер європейські союзники повинні вирішити, що саме вони готові надати, як і до якого терміну. ​​Зустрічі найближчими днями покликані розв'язати ці питання. Зеленський заявив, що європейська військова підтримка надаватиметься так званою "Коаліцією охочих" — групою з близько 30 країн, які зобов’язалися зміцнювати післявоєнну безпеку України, роблячи внесок у її повітряну, наземну та морську оборону. Деякі європейські країни заявили, що готові розгорнути війська в Україні в рамках цих зусиль. 

Зеленський також хоче точної дати вступу України до Європейського Союзу, але залишається незрозумілим, чи погодиться блок її надати, враховуючи складність переговорів про членство. Умови двосторонньої угоди про безпеку зі Сполученими Штатами також не узгоджені, хоча пан Трамп вже зазначив, що навряд чи введе війська в Україну. Зеленський заявив, що Трамп запропонував гарантії терміном на 15 років, тоді як Україна хоче, щоб вони діяли десятиліттями. Кремль рішуче відкинув будь-який план щодо присутності західних військ в Україні та майже не показав, що погодиться на мирну пропозицію, яку українські, американські та європейські чиновники ретельно розробляли протягом тижнів. 

Що відбувається далі 

Суботня зустріч європейських радників з національної безпеки, яка відбулася в Києві як символічна демонстрація підтримки розтерзаної війною України, видається, спрямована на підготовку до зустрічі лідерів "Коаліції охочих" у понеділок у Франції. 

"Ми готуємося до зустрічей у Європі наступного тижня", — сказав Зеленський у суботу. "Ми також готуємося до зустрічей у Сполучених Штатах". 

Хоча гарантії безпеки є важливою темою, вони не є єдиним каменем спотикання. Україна та Сполучені Штати також ще не досягли згоди щодо територіальних питань, особливо в Донецькій області на Сході України. Попередня мирна пропозиція, розроблена Росією та Сполученими Штатами, закликала українські війська вивести свої війська з районів Донецька, які досі утримує Київ, та перетворити їх на нейтральну демілітаризовану зону. Компроміс, викладений Зеленським минулого тижня, базується на цій ідеї та закликає Росію також вивести свої війська з районів Донецька, які вона контролює.

Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер.