
Систематичні удари України по російській нафтопереробній інфраструктурі призвели до гострого дефіциту бензину по всій території Росії. Криза охопила навіть Московський регіон, який глава Кремля Володимир Путін намагався максимально ізолювати від негативних наслідків війни.
Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).
За даними аналітиків, дефіцит палива триває по всій території РФ. Посилаючись на дані російського мобільного додатку GdeBENZ, який відстежує наявність палива в режимі реального часу, аналітики зазначають, що станом на 18 серпня бензин був доступний лише на 28% усіх заправних станцій країни. Ще минулого тижня цей показник становив 41%.
Найбільше зниження доступності палива зафіксовано в областях, які регулярно стають цілями українських далекобійних ударів, включаючи Московську область. У своєму звіті американські фахівці прямо зазначають:
"Відновлення дефіциту бензину по всій Росії, зокрема в Москві, внаслідок довгострокової ударної кампанії України, свідчить про те, що здатність Кремля захистити мешканців Москви стає слабкою".
Паливна криза вже дісталася безпосередньо до російської столиці. Гаряча лінія російської державної нафтової компанії "Газпром нафта" підтвердила, що на деяких АЗС у Москві вже запровадили спеціальні квоти на продаж бензину, хоча й запевнила, що намагається збільшити постачання.
Журналісти російських ЗМІ перевірили 21 заправну станцію в Москві та Московській області й зафіксували різний рівень дефіциту, особливо високоякісного пального. З 21 перевіреної АЗС лише на семи продавали бензин АІ-92, на шести — АІ-95, і лише п'ять станцій мали в наявності АІ-98.
Експерти наголошують, що Кремль від початку повномасштабного вторгнення намагався всіляко захистити жителів великих міст західної Росії, зокрема Москви та Санкт-Петербурга, від відчутних наслідків війни, однак ефективні удари України по нафтопереробній галузі руйнують ці зусилля.
Нагадаємо, як зазначали у Financial Times, деякі нафтопереробні заводи Росії, зазнавши атак ще 2025 року, не повернулися до попереднього рівня роботи навіть через понад рік. Таким чином українські обстріли призвели до довготривалого зниження активності підприємств.