Не вісім годин: вчені з’ясували, скільки сну насправді потрібно людині
Вісім годин сну не є біологічно обов’язковою нормою для кожної дорослої людини. Оптимальна тривалість сну може суттєво відрізнятися у кожної людини.
До такого висновку дійшли дослідники Національного університету Сінгапуру, які протягом року спостерігали за сотнями людей, пише Earth. Як відзначили фахівці, у більшості досліджень шість годин сну вважаються умовною межею, після якої сон визначають як короткий.
Однак нове дослідження показало, що важливіше враховувати індивідуальну норму людини. У дослідженні взяли участь 462 співробітники Національного університету Сінгапуру. Учасники носили смарт-каблучки, які відстежували сон, а також щовечора оцінювали свій настрій і рівень бадьорості за допомогою смартфона.
Дослідники порівняли два підходи. Перший визначав короткою кожну ніч, коли людина спала менше шести годин. Другий передбачав індивідуальний поріг — приблизно на годину менше, ніж людина зазвичай спала у свої найкращі ночі. Для типового учасника персональна межа становила близько 6,1 години.
Шість годин підходять не всім
Люди, які зазвичай спали мало, за правилом шести годин, могли мати статус "короткосплячих" навіть у свої звичайні ночі. Натомість для тих, хто зазвичай спав довше, проблемний недосип міг залишатися непоміченим, якщо тривалість сну все одно перевищувала шість годин.
Дослідники зазначили, що показовим був випадок 51-річної учасниці, яка зазвичай спала близько 4 годин 24 хвилин. За правилом шести годин майже всі її ночі — 99,6% — вважалися б короткими. Однак за її персональним порогом такими були лише 7,4% ночей.
Важливий не лише недосип, а його повторення
Дослідження показало, що одна коротка ніч зазвичай не завдає значної шкоди — у 86,4% учасників такі епізоди були поодинокими. Проте коли короткі ночі йдуть поспіль, спостерігаються чіткі негативні наслідки:
- знижуюється рівень пильності та мотивації;
- зростає рівень стресу, відчуття смутку та серцевий ритми під час сну.
До того ж люди, які частіше спали значно менше за свою звичну норму, мали тенденцію до вищого артеріального тиску, жорсткіших артерій та більшого співвідношення окружності талії.
Дослідники також звернули увагу на різницю між буднями та вихідними. Неділя найчастіше була короткою ніччю, тоді як субота — довшою. Вихідні також часто переривали серії короткого сну.
Після однієї короткої ночі в будні люди в середньому спали приблизно на 50 хвилин довше наступної ночі у вихідні. Однак після кількох коротких ночей поспіль додатковий сон становив уже менше 10 хвилин на кожну наступну ніч.
Науковці наголошують, що спостереження показало зв'язки, а не причинно-наслідкові залежності. Тобто воно не доводить, що саме короткий сон спричинив зміни настрою чи показників здоров'я.
Нагадаємо, раніше дослідники встановили, що люди з тяжкими психічними розладами мають значно вищий ризик передчасної смерті, а тривалість їхнього життя може бути на 15-20 років меншою, ніж у решти дорослого населення. Найчастіше причиною стають фізичні захворювання, зокрема серцево-судинні, респіраторні та хвороби печінки, яким у багатьох випадках можна було б запобігти.
Читайте також: Чому ми не висипаємося і коли безсоння стає проблемою: інтерв’ю з сомнологом
