Переговорний трек в Ер-Ріяді. Чи справляються американці з роллю голубів миру

Темп, заданий американцями під час переговорів, зробив їх інформаційним мейнстримом. Проте домовленості, про які повідомляється, часто перевертають уявлення про добро і зло. Чи все у них так, як про це пишуть ЗМІ й розповідають експерти? 

Тиждень розпочався з перемовин. Чи вдало американці займалися посередництвом

Протягом останніх днів у столиці Саудівської Аравії представники США по черзі розмовляли з російською та українською стороною, після чого з’являлися повідомлення для преси, в яких акценти розставлялися по-різному. Найактуальніший приклад: офіційні джерела США повідомили про домовленість з росіянами про "забезпечення безпечного судноплавства, виключення застосування сили та не допущення використання комерційних суден у військових цілях у Чорному морі". Зі свого боку Штати "допоможуть відновити доступ Росії до світового ринку експорту сільськогосподарської продукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та розширити доступ до портів і платіжних систем для таких операцій". Без деталізації. Москва ж заявила: угода про перемир'я на морі набуде чинності лише після зняття санкцій із "Россельхозбанка", інших фінансових установ, підключення їх до SWIFT, а також після скасування санкцій проти російських виробників продовольства і добрив.

Переговори США та РФ у Саудівській Аравії. Джерело: росЗМІ

Власне, нічого нового, Путін продовжує грати у гру "може поступлюся малим, якщо поступитесь великим". У такому випадку він прагне часткового зняття санкцій. Як повідомив президент Володимир Зеленський, пункт про допомогу американської сторони росіянам щодо транспортування їх агропродукції українська сторона не підтримала, тому його немає у загальному документі. А от пункт про розробку заходів щодо заборони ударів по енергетичних об’єктах України й Росії є. Україна це бачить як тишу в небі, тобто, щоб росіяни взагалі не атакували нашу цивільну інфраструктуру, але поки, як заявив Зеленський, "вже хороший результат, якщо не будуть завдаватися удари по енергетиці". Тобто, атаки "шахедами" та масовані ракетні обстріли прикордонних областей переговори в Ер-Ріяді не зупинили. Зупинять?

Переговори США та України у Саудівській Аравії. Джерело: Telegram-канал Андрія Єрмака

Виявляється, всі домовленості тримаються на чесному слові. Зеленський пояснив: якщо ворог порушить режим тиші під час перемир’я, "ми звертаємось по всіх наших лініях до американської сторони з тими фактами та доказами, що російська сторона порушувала". За словами українського президента, Дональд Трамп має "достатньо сил, інструментів, санкцій тощо, різних інструментів, щоб впливати на росіян, на Путіна, щоб вони закінчили цю війну". Після цього пригадалася фраза Стіва Віткоффа, спецпосланця Трампа, який переконував, що вірить Путіну, і той після переговорів зі Штатами відкликав дрони, які летіли атакувати Україну. Приблизно такою ж може бути реакція Трампа на надані докази порушення росіянами своїх обіцянок.

Володимир Зеленський. Джерело: Офіс президента України

Інформаційну рамку для офіційних коментарів задали у Держдепі. Його речниця Теммі Брюс не засудила ракетний удар росіян по Сумах, унаслідок чого постраждало близько ста людей, а відмахнулася: 

"Переговори в Саудівській Аравії зараз спрямовані на те, щоб домогтися цього зобов'язання і виконати його. Ось чому ми робимо те, що робимо, бо такі результати, як у будь-якій війні, є проблематичними й болісними, і ми хочемо зупинити й повернути все назад. Саме тому ми робимо те, що робимо зараз".

Наслідки ракетного удару по Сумах, де постраждали близько 100 людей. Джерело: ДСНС України

Такими ж порожніми за змістом можуть бути й подальші реакції на продовження російських атак.

США поки йдуть на поступки Путіну, а той випробовує терпіння Трампа 

Отже, останні за часом переговори та заяви окреслили кілька важливих моментів. Перший: замість посилення санкцій проти агресора, як це робила адміністрація Джо Байдена, адміністрація Трампа готова йти на поступки. То ж ключовий нюанс — наскільки далеко. Згаданий "Россельхозбанк" відключили від SWIFT у червні 2022 року, і Путін вже виторговував скасування санкцій проти цього банку, коли зірвав "зерновий коридор" під егідою ООН і Туреччини. Тоді на поступки ніхто не пішов і зерно з України далі вивозили Чорним морем. Періодично Росія атакувала зерновози, останнім часом активізувалася, то ж коли у порядку денному спливло питання скасування санкцій проти "Россельхозбанка" стало очевидним, навіщо Росія завдає ударів по цивільних зерновозах. Якщо забаганки Путіна цього разу задовольнять, він вимагатиме від американців наступних поступок.

"Россельхозбанк". Джерело: росЗМІ

Щоб під'єднати цей або інший російський банк назад до SWIFT, має бути витримана процедура, й американці в ній можуть тільки висловити побажання. Рішення належить Євросоюзу, адже територіальна юрисдикція цієї міжнародної платіжної системи — Бельгія. Тобто вирішуватиме Брюссель, а не Вашингтон. Якщо Трамп нагинатиме Європу, він ще більше погіршить взаємини з європейськими союзниками. Очевидно, висловленими забаганками Путін прагне саме зіткнути лобами США та ЄС.

Другий момент: американці продовжують говорити про Україну за нашою спиною. Частково це пояснюється відсутністю прямого контакту між українською та російською делегаціями, проте одна справа говорити про заборону бити на по нашій енергетиці, зовсім інша — про територіальні поступки. 

"Я думаю, що американська сторона говорить з рускіми про території. Нас турбує, щоб США мали вплив на Росію, а не навпаки… Це зрозуміло, що питання територій вони піднімають. А з нами ніяких домовленостей щодо територій не було. Вони знають, що це болюче питання", — заявив учора президент Зеленський.

Ці розмови за нашою спиною російська пропаганда активно використовує для посилення чвар у нашому суспільстві. Telegram-каналами шириться повідомлення, що, мовляв, Москва ніколи не піде на перемир’я і тим більше на велику мирну угоду, поки не отримає п’ять областей, незаконно включених до російської конституції. 

Зрозуміло, що цього не станеться, але поява подібних розмов шкодить нашій єдності. На це Кремль і розраховує. Проте маємо розуміти три нюанси. По-перше, якщо американці й обговорюють з росіянами тему територій, то це стосується лінії розмежування, яку зафіксують на момент початку перемир’я. Про здачу Україною територій чи відмову від них на користь загарбника взагалі не йдеться.  

По-друге, Путін прагне затягнути переговори, тому висуває і далі висуватиме забаганки як з підключенням свого банку до SWIFT, роззявлятиме рота на Запорізьку АЕС тощо. Він вважає, що Трамп і далі йтиме на поступки, тому випробовує, де межа поступок, коли замість послаблення санкцій глава Білого дому їх посилить.

Володимир Путін. Джерело: росЗМІ

По-третє, Путін хоче зірвати переговори нашими руками. Тому й вкидається зрада на кшталт "американці нас здали", "нас змусять відмовитися від територій". Дійсно, певні кроки США мають неприємний для нас вигляд, але було б значно гірше, якби Трамп узагалі махнув на нас рукою і залишив з нашим ворогом. Цього і близько немає: постачання зброї триває, розвіддані надаються, а тема переговорів — топова.

Нарешті третій момент — ні завтра, ні до Великодня, ні до літа, ні навіть до осені міцного миру не буде. Це звучить песимістично, але краще не мати ілюзій, аніж страждати, коли вони розбиваються. Серйозно про мир Путін почне говорити після того, як відчує на собі силу США та європейських союзників. Ми хочемо, щоб відчув швидше, Трамп виторговує собі вигідніший куш за посередництво, Європа не проти, щоб у Трампа щось вийшло, бо доведеться грати у геополітику самостійно, а вона забула, як це робити. Маємо невизначеність, яка гнітить. Та хіба вперше таке за три з лишком роки війни?