Визнання Володимиром Путін «незалежності» Л/ДНР, насправді, не стало несподіванкою. Те, що Росія породила ці пухлини ще у 2014 році і впродовж 8 років активно постачає на ОРДЛО зброю, бойовиків і кошти – не новина. В той же час до учорашнього дня Путін намагався дистанціонуватися від цих процесів, забезпечити собі «хорошу міну при поганій грі». Але все змінилося 21 лютого 2022 року.
Повідомляє TrueUA.
Кульмінаційною одою у цій багатоактовій сатанинській п’єсі стало не засідання Радбезу, не формальне підписання документів, а годинна промова Володимира Путіна, яку він, схоже, виношував місяцями і промовляв у своїй голові не один раз. Саме вона стане благодатним матеріалом для аналізу та висновків політиків, істориків, психологів.
По-перше, у ній Володимир Путін відкрив свої карти. Він чітко заявив, що у його світосприйнятті держави Україна не існує. Це не означає, що він завтра дасть команду про активізацію збройної агресії проти України на трьох напрямках, але це точно означає, що він продовжить наполегливо і системно руйнувати українську державність.
По-друге, комплекси Володимира Путіна, його страхи і хворобливі уявлення прорвалися на поверхню. Він зняв маску і відкрив світу своє істинне обличчя, продемонструвавши, що платформа для подальшого діалогу відсутня.
По-третє, Путін фактично оголосив гібридну війну і не Україні, а усьому західному цивілізованому світу і безпосередньо Сполученим Штатам. Путін заперечує та ставить «поза законом» право колишніх союзних республік на самовизначення, будь-які прояви націоналізму, підтримку чи пропагування цінностей ліберальної демократій, як основної ідеї західного світу.
Що буде далі?
Росія уже розпочала вводити свої війська на тимчасово окуповані території. І хоча устами російських клерків Путін озвучив тезу про, нібито, визнання Л/ДНР в тих межах, в яких вони існують нині – рух російських військ вглиб України та розширення меж Л/ДНР до адміністративних меж Луганської та Донецької областей – питання найближчої перспективи. Але і на цьому Росія не зупиниться, і це варто чітко розуміти.
Росія суттєво активізує заходи із дестабілізації ситуації в середині України. В хід підуть усі важелі: політичні, економічні, інформаційні. Через своїх агентів впливу Росія буде обмежувати спроможності України на укріплення західних контактів, підривати міжнародну довіру до нашої країни, розбурхувати суспільні протиріччя, провокувати економічну та енергетичну кризу. І, на жаль, варто зазначити, що нині у Росії є для цього всі необхідні важелі. В органах державної влади, в силових структурах, на стратегічних підприємствах та навіть у громадському секторі в Україні спецслужби Росії мають свої впливових агентів які вже почали діяти. Це – загроза ще більш небезпечна, ніж військове вторгнення, оскільки вона малопомітна, а результати такої діяльності проявляються лише з часом.
Основна мета Путіна – до наступних виборів президента в Росії вирішити «українське питання». А це – 2024 рік. І хоча в цей же час в Україні також мають відбутися вибори президента, для Путіна це не має ніякого значення. Хіба можна зважати на президента країни, якої не існує?
Фото з мережі інтернет.
Також читайте: Путін захотів показати Україні "справжню декомунізацію"
