Більшість людей запам’ятають 2025 рік як час похмурості й розчарування всередині країн, а також воєн, потрясінь і небезпек у світі. Так, за останні роки було небагато періодів, коли основи безпеки здавалися настільки крихкими, а післявоєнний порядок у Європі — був під такою загрозою.
Як повідомляє редакційна колегія газети The Times, втім, західні лідери не повинні відмовлятися від завдання відновлення союзів і стримування агресорів.
Медійники наголосили, що Північноатлантичний альянс, світова торгівля, демократичні інститути й навіть міжнародні кордони були серйозно похитнуті. Війни в Україні та Газі, громадянська війна в Судані, повені й інші стихійні лиха призвели до загибелі та каліцтва мільйонів людей.
"Проте ціна миру у світі надто висока, щоб відмовлятися від активної участі у міжнародних справах", — наголошує редакційна колегія.
З першого ж моменту інавгурації на другий термін американський президент Дональд Трамп почав активно діяти. Він підписував укази, брався за опонентів, розпочинав дипломатичні зусилля для завершення конфліктів у Газі та в Україні, висував претензії на Канаду й Гренландію, завдавав ударів по іранських ядерних дослідницьких об’єктах, топив венесуельські судна, які нібито перевозили наркотики, та погрожував повномасштабним вторгненням у цю країну.
"Його ініціативи й пріоритети швидко змінювалися, часто суперечили одне одному, нерідко дратували союзників, але водночас інколи відкривали шлях до прориву в проблемах, які здавалися безвихідними", — зазначили медійники.
В одному питанні зокрема Трамп спричинив глобальні політичні й економічні потрясіння, підвищивши мита Сполучених Штатів Америки на широкий спектр імпорту як від союзників, так і від опонентів. Частина цих заходів мала відверто прагматичний характер і змусила європейських партнерів сісти за переговори та піти на поспішні, хоч і неохочі, поступки.
"Інші кроки були більш явно політичними та репресивними", — додали у газеті.
Погрози американського лідера на короткий час призвели до перспективи запровадження 100% мит на китайський імпорт, а Пекін у відповідь швидко пригрозив заблокувати експорт рідкісноземельних металів та інших товарів, життєво важливих для промисловості Вашингтона. Усі ці протистояння були частиною боротьби між двома державами.
Своєю чергою, світові ринки зазнали збоїв, довіра інвесторів похитнулася, економіки середніх держав, зокрема Великої Британії, зазнали побічних збитків, натомість Китай вийшов із ситуації з більшою впевненістю у своєму глобальному статусі. Інші держави також зазнали власних потрясінь.
"Президент Франції Еммануель Макрон призначив Себастьяна Лекорню прем'єр-міністром у вересні, намагаючись вийти з глухого кута в Національній асамблеї щодо бюджету, і через місяць після його швидкої відставки призначив його знову. Фрідріх Мерц у травні замінив на посаді канцлера Німеччини Олафа Шольца, покладаючи надії на більш стабільний коаліційний уряд, але німецька економіка все ще перебуває в стані застою", — наголошує редакційна колегія газети.
Медійники додали, що інші країни зазнали більш суттєвих змін. Студентське повстання в Непалі змусило піти у відставку маоїстського прем’єр-міністра. Президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували після протестів проти його раптового запровадження воєнного стану.
У травні між Індією та Пакистаном відбулися військові сутички, а в липні Камбоджа та Таїланд розпочали прикордонні зіткнення. Натомість у більш мирний спосіб у травні конклав у Ватикані обрав нового Папу — американця Лева XIV.
"В Україні все ще триває війна. Трамп провів саміт на Алясці з російським диктатором Володимиром Путіним, який приніс мало результатів і звинувачення в тому, що ним маніпулювала Москва. Його попередня публічна суперечка з президентом Зеленським і мирний план, який передбачав значні поступки Москві, викликали занепокоєння серед союзників по НАТО і призвели до проведення кількох екстрених самітів у Вашингтоні та Європі", — додали медійники.
Водночас у Газі Трамп успішно домігся припинення ізраїльських бомбардувань, звільнення ізраїльських заручників, відновлення допомоги та проведення короткого саміту в Газі. Медійники зауважили, що подальших кроків у напрямку повного мирного плану зроблено не було.
У редакційній колегії газети зробили висновок, що наприкінці року з'явилися проблиски надії на мир як у Газі, так і в Україні. Якщо так, то наступний рік буде безпечнішим попри потрясіння 2025 року.
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.
Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.
