Що може змусити Росію перейти до переговорного треку: відповідь Зеленського

Після останніх заяв Володимира Путіна й інших російських політиків виникли сумніви в реальності дипломатичного шляху для закінчення війни. Однак будь-яка війна закінчується перемовинами. У цьому контексті багато що залежить від партнерів, щоби дипломатія дала реальний результат.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня. Він підтвердив, що наступні зустрічі відбудуться в США.

"Для нас важливо, щоби перемовини з Росією відбулися якомога раніше, а це означає, що Україна повинна бути в сильній позиції. І Росія повинна розуміти, що ми в сильній позиції", — зазначив український президент.

Він додав, що це не тільки українська внутрішня сильна моральна позиція. Це Росія повинна бачити, що, наприклад, є рішення щодо "репараційного кредиту", тобто, що на 1926-1927 роки Україна точно забезпечена грошима.

"Це сигнал Росії, що Україна не впаде просто через дефіцит фінансування — і зброї, і соціальної допомоги тощо. Тому такі речі важливі", — пояснив президент України.

Він назвав ще один аспект – це експорт. На його переконання, треба не тільки говорити про санкційну політику щодо енергетики, а треба максимально прикручувати енергетичні гайки Росії.

"По-іншому воно не працює. Треба висушувати та зменшувати економіку Росії через санкційну політику для того, щоби вони не витрачали ці гроші на війну. Якщо в України буде стабільне фінансування, а в Росії зменшуватиметься фінансування, то для Росії, безумовно, це сигнал, щоби вона переходила до дипломатичного треку", — підсумував Володимир Зеленський.

Попередній контекст:

• У Берліні 14 грудня відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.
• Українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов. З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.
• Наступного дня в Берліні продовжилися перемовини між президентом Володимиром Зеленським та американською делегацією щодо мирного документа для закінчення війни із Росією. Сторони розмовляли близько двох годин.
• Деякі медіа поширили інформацію, що Віткофф і Кушнер не йшли на компроміси із Зеленським, намагалися натиснути на українського лідера, щоби той погодився укласти швидку мирну угоду. У Вашингтоні хочуть бачити її вже до кінця року.
• Окремі медійники стверджували, що переговори "перетворилися на перетягування каната". Ключовим суперечливим моментом стало питання територій, а Україна чинить опір закликам США вивести з Донецької області своїх військових.
• Американський президент Дональд Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше".