
Держдума Російської Федерації схвалила у першому читанні законопроєкт, який розширює повноваження президента щодо відправлення військ до іноземних держав для "захисту прав громадян Росії".
Про це повідомило видання The Moscow Times. Журналісти зазначили, що, згідно з розробленим урядом документом, Володимир Путін зможе залучити російську армію для операцій за кордоном у разі арешту, утримання, кримінального й іншого переслідування росіян.
Ідеться про заходи, що вживають суди інших країн, "наділені повноваженнями без участі Росії", а також міжнародні судові органи, які Москва не визнає ("компетенція яких не заснована на міжнародному договорі Росії або резолюції Ради безпеки ООН, прийнятої в рамках реалізації повноважень, передбачених главою VII Статуту ООН").
"Законопроєкт внесли до Держдуми після серії попереджень із боку НАТО та європейських розвідок про можливу підготовку Росії до конфлікту з однією чи декількома країнами альянсу", — зазначили медійники.
Вони додали, що влітку 2025 року голова німецької розвідки BND попереджав про ризик провокацій у країнах Балтії за кримським сценарієм, а начальник Генштабу Франції генерал Фаб'єн Мандон закликав готуватися до зіткнення з Росією у найближчі три-чотири роки.
На думку експертів Інституту вивчення війни (ISW), "нульова фаза" такої підготовки в Росії вже розпочалася: перебудовуються військові округи, створюються бази на кордоні з Фінляндією, а в Європі фіксуються диверсії, глушення GPS та інші провокації.
Як відомо, Росія продовжила бойові дії проти України після закінчення великоднього перемир’я. Його Кремль погодив лише на 36 годин — зі 16:00 11 квітня та до кінця доби 12 квітня.
Нагадаємо, що в Кремлі висловили стримане невдоволення у зв’язку з перемогою опозиції на чолі з Петером Мадяром на парламентських виборах в Угорщині. Росія вважає, що це не вплине на відносини з ЄС, оскільки «гірше вже не може бути».